Френк Сінатра: відмінності між версіями

[[Файл:Frank Sinatra by Gottlieb c1947- 2.jpg|left|thumb|Френк Сінатра, 1947]]

 

 

Упродовж свого життя, Сінатра мав перепади настрою: від спокою до глибокої депресії. Будь-яким способом уникаючи самотності чи «неяскравого» оточення, він боровся з суперечливим бажанням «втекти звідти, але не занадто далеко». У 1950-х він прокоментував це так: «Будучи 18-каратним маніакально депресивним чоловіком, та проживши життя, повне жорстоких моральних суперечностей, у мені є стільки ж суму, скільки й радості». У спогадах ''«Дочка мого батька»'' (''[[My Father's Daughter]]),'' його дочка Тіна написала ремарку: «Зважаючи на те, наскільки легковажним батько міг бути щодо його психічного стану, я вірю, що щоденна доза „{{нп|Золофт|Золофту|en|Sertraline}}“ могла втримати його демонів якнайдалі. Але ці ліки застарілі».