Куцина (цар): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 58:
Про батьків відомо лише те, що батько був берберським вождем, а мати походила з романізованих нумідійців. У 533 році долучився до війни візантійців на чолі з [[Велізарій|Велізарієм]] проти Королівства вандалів і аланів. На 534 році вже був очільником володіння в Бізацені, де суперничав з [[Антал (цар)|Анталом]], що підігрівалося візантійцями. Вже у 534 році невдоволений новими порядками Куцина повстав проти візантійців. Донього долучилися вожді [[Есділаса]], [[Медісініса]], [[Юрфурта]]. Спільно вони захопили значну частину Бізацени, знищивши кінний загін гуна Егана і фракійця Руфіна. Але у вирішальній битві біля Мамми бербери зазнали ніщивної поразки від префекта і магістра [[Соломон (магістр армії)|Соломона]]. Куцина врятувався у володіння [[Ябда|Ябди]], царя Авресу.
У 536 році після початку повстання у візантійському війську на чолі із Стотзею зумів повернути владу над своїм володінням. Проте виявив політичну далекоглядність, відмовившись надати підтримку повсталим. Під час другого урядування Соломона зберігав з ним мирні стосунки. У 544 році з початком повстання берберів в Бізацені залишився союзником візантійців, оскільки їх ворогом тепер виступав Антал, давній суперник Куцини. Але після поразки того ж року Соломона й його загибелі Куцина змінив настрої й навесні разом з Ябдою доєднався до Антала у поході на Карфаген. Тут преторіанський префект [[Ареобінд (магістр армії)|Ареобінд]] підкупив Куцину, щоб той вбив Антала. Втім союзник останнього Гонтарік, дукс Нумідії, попередив того. Куцина вимушений був відмовитися від своїх планів. Але після захоплення влади в Карфагені Гонтаріком перейшов на його бік. Спільно з військовиком Артабаном рушив проти Антала і Ябди, яким було завдано тяжкої поразки. Того ж року долучився до війська нового магістра армії [[Іоанн Трогліта|Іоанна Трогліти]]. Брав участь
В подальшому сприяв відновленню візантійської влади в Африці. 548 року Куцина звитяжив у битві на Катонських полях (поблизу [[Утіка|Утіки]]), де було завдано ніщивної поразки повсталим Анталу і [[Каркасан]]у. З цього часу сприяв владі імперії в Бізацені, отримуючи субсидії. також йому було надано права римського громадянина і титул екзарха нумідійців.
|