Історія Мальти: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м clean up, typos fixed: В цей рік → Цього року за допомогою AWB
Рядок 35:
[[Файл:Man_of_War_ship_outside_Malta_(3948071717).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Британський військовий корабель у Великій Гавані (1896)]]
[[1814]] року Мальта офіційно стає частиною Великої Британії. Мальта служила британський імперії як стратегічно розташована [[військово-морська база]].
У [[1827]] році, під час боротьби [[Греція|Греції]] за незалежність, острів слугував військовою базою для Великої Британії, Франції та Росії. В 1832 році, після закінчення війни, на Мальті почалася економічна криза.
 
У 1849 році було створено національну мальтійську раду під контролем Британії. У 1878 р. королівська комісія (англ. The Rowsell-Julyan-Keenan Commission) рекомендувала в своїй доповіді "Розширити освітню та судову системи", але була розглянута в 1903 р., та повернута до попередньої форми правління, яка фунціонувала до 1849 року.
Рядок 43:
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Мальта мала британські гарнизони на своїй території, і мала один з найбільших шпіталів за що її називали медсестрою Середземного моря.
У 1919 році через зростання цін на хліб мальтійська рада почала вимагати збільшення автономних прав. У 1921 році на національному скликанні Філіппо Шиберра домігся статусу самоврядування, але під британським контролем. Мальта отримала двопалатний парламент зі сенатом (пізніше скасований в 1949 році) та була обрана законодавча рада. Прем'єр-міністром призначили Джозефа Говарда.
 
У 1930-32 роках, з-за низки конфліктів поміж конституційною радою та церквою, Мальта знову повернулася до старої системи правління.
 
З [[1934]] року Мальта має дві офіційні мови — мальтійська та [[англійська мова|англійська]]<ref>[http://www.sahha.gov.mt/default.aspx?aspxerrorpath=/showdoc.aspx History of Malta{{ref-en}}]</ref>.
Рядок 54:
 
Через своє стратегічного положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[1942]] року Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
 
 
== Післявоєнний період (1947—1964) ==
Рядок 72 ⟶ 71:
[[Файл:Air.malta.a319-100.9h-aeh.arp.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мальтійський літак]]
 
Мальта отримала незалежність ([[автономія|автономію]]) у [[1964]], тримаючи [[губернатор]]а та королеву [[Єлизавета II|Єлизавету ІІ]] як голову уряду, стала [[республіка|республікою]] у [[1974]], зі своїм президентом, оголосила свою нейтральність у [[1979]]. Британські воєнні частини були виведені повністю [[31 березня]] 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Сьогодні Мальта має парламентську демократію. Після того Мальта почала шукати підтримки серед провідних азійських країн. ВЦього цей рікроку була заснована мальтійська авіакомпанія, яка здійснювала перельоти до Саудівської Аравії. В той час мальтійський уряд також почав просити фінансову підтримку в Об'єднаних Арабських Еміратів. Починаючи з 1980 року політика Мальти була змінена в інший напрямок. У 1982 році третім президентом держави стала жінка Агата Барбара, яка в 1971 році очолювала Міністерство освіти та культури, а в 1974-1981 роках міністр праці, зайнятості та соціального забезпечення. Агата Барбара внесла значний внесок у розвиток музейної справи на Мальті. Як представник соціалістичної партії, боролася за секуляризацію культурного життя Мальти. Також вона активно займалася благодійності. Після виборів 1987 року та змін до конституції Мальта почала прагнути зміцнити свої зв'язки з Європою та Сполученими Штатами Америки.
 
1998 року уряд Мальти підписав угоду з Суверенним Мальтійським орденом, залишаючи у його розпорядженні на 99 років Фортецю Сант-Анджело. Ця фортеця має екстериторіальний статус і є місцем, у якому відбуваються численні зустрічі кавалерів Ордену<ref>Cassar, Carmel (2000). A Concise History of Malta. Msida: Mireva Publications. ISBN 1870579526.{{ref-en}}</ref>. 
Рядок 81 ⟶ 80:
{{reflist}}
== Джерела ==
* І.І.Дахно. Країни світу Енциклопедичний довідник. Київ, «МАПА». 2004. - 608с. с.310-313.
 
{{Історія країн Європи}}