Тамаш Гриб: відмінності між версіями

{{Картка:Лідер

'''Тамаш Гриб,''' (псевд.: ''Гліба, Т; Н-ка; Небарака; Антон; Т.; Т.'' ''Г.; Т-г; Т-ш; A. N; G-be; Ge, Tomasz; N-ka, A.; Niebaraka, Anton; T. (лат.); Т. Н. (лат.), Тита, В.'')<ref><div> Гриб, Т. </div></ref> ({{Дата народження|19|3|1895}}, с. Поляни, [[Свенцянський повіт]], [[Віленська губернія]] (нині [[Сморгонський район]]<ref><div> ''Шутовіч Я.'' [стаття] // колосся № &nbsp;1 (14), 1938. </div></ref> [[Гродненська область|Гродненської області]]) -&nbsp;— {{Дата смерті|21|1|1938}}, [[Прага]], [[Чехословаччина]]) &nbsp;— білоруський суспільно-політичний і культурний діяч, Міністр внутрішніх справ БНР, Міністр землеробства БНР.

Народився в селі в бідній селянській родині. Навчався в Петербурзькому психоневрологічному інституті, де зблизився з білоруським рухом. З [[1914]] року -&nbsp;— в армії, учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Делегат [[Перший Загальнобілоруський конгрес|І Всебілоруського з'їзду]] ([[грудень]] [[1917]] року), на якому був заарештований [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською владою]] . Один з авторів [[:be-x-old:Устаўныя граматы Беларускай Народнай Рэспублікі|статутних грамот БНР]] , член [[Рада Білоруської Народної Республіки|Ради БНР]] і її Виконкому ([[1918]]), обіймав посади міністра землеробства і міністра внутрішніх справ. Входив до [[Центральна Білоруська Військова Рада|Центральної Білоруської військової ради]]. Один з лідерів Білоруської партії соціалістів-революціонерів. Учасник [[:ru:III Всероссийский съезд Советов|3-го Всеросійського з'їзду Рад]] ([[1918]]). У 1918 році читав лекції на курсах білорусознавства в [[Мінськ|Мінську]]у. На початку [[1919]] року видавав у [[Вільнюс|Вільнюсі]]і газету «Громадянин». З [[Квітень|квітня]] [[1919]] року -&nbsp;— в [[Гродно]], де працював у [[газета|газеті]] « Рідний край», потім -&nbsp;— у [[Мінськ|Мінську]]у. Двічі в [[1919]] році був ув'язнений [[Польська Республіка (1918—1939)|польською владою]] за білоруську незалежницьку діяльність.

Наприкінці [[1920]] року виїздить до [[Каунас|Ковно]], бере участь тут у виданні газети «Селянська частка». Учасник ВсебелоруськоїВсебілоруської політичної конференції ([[Прага]], [[1921]]). З [[1922]] року -&nbsp;— в [[Чехія|Чехії]]. Закінчив [[Філософія|філософський]] факультет [[Карлів університет|Карлового університету]] ([[1928]]). Створив у [[Прага|Празі]] Білоруське (Кривицьке) культурне товариство імені Ф. Скорини. Активно працював ву громаді Білоруського студентського союзу. Брав участь ву роботі Білоруської Ради в Празі. З [[1930]] року працював туттам у Слов'янській бібліотеці. У [[1934]] - [[1938]] роках -&nbsp;— завідувач білоруського іноземного архіву в Празі. Друкував [[Стаття (журналістика)|статті]] на теми [[Історія Білорусі|історії]], суспільної думки, національно-політичного життя [[Білорусь|Білорусі]] в журналах «Студентська думка», «Світанок», «Iskry Skaryny». Перекладів [[Публіцистика|публіцистику]] з [[Російська мова|російської]] та [[Чеська мова|чеської]] мов. Укладав [[Бібліографія|бібліографію]] [[Білорусознавство|білорусознавства]].

* Тамаш Гриб тісно дружив з одним із засновників російської [[Соціалісти-революціонери|партії соціалістів-революціонерів]] і головою [[:be-x-old:Усерасейскі ўстаноўчы сход|Всеросійських установчих зборів]] [[:ru:Чернов, Виктор Михайлович|Віктором Черновим]] . На жалобній промові на його смерть Чернов сказав такі слова: "Тамаш...«Тамаш… вмів до кінця перетерпіти всі наслідки прийнятої ним лінії поведінки, вмів життєвий келих, посланий мачухою-історією, пити до дна...дна… I коли Тамаш Гриб залишив нам значний політичний заповіт, то поруч з ним він залишив i другий -&nbsp;— чисто людський. Так дорожіть же цим заповітом, i нехай він буде зерном, яке дасть в серцях наших живі сходи».<ref><div> [http://pawet.net/library/history/bel_history/_bnr/10204a/%D0%97_%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%87%D1%8B%D0%BD%D1%8B_%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D0%93%D1%80%D1%8B%D0%B1%D0%B0.html З рукописної спадщини Фоми Гриба // Спадщина №3№&nbsp;3-1996. С. 103-123103—123] </div></ref>

* ДаШто пытаньнятакое аб паходжаньні гэрбу Пагонянацыянал-дэмакратызм // іскрыІскры Скарыны. &nbsp;— 1935. &nbsp;— № &nbsp;5. &nbsp;— С. 69—774—48<ref>Перадрук.: Грыб, Т. </ref>.