Відмінності між версіями «Венеційська академія витончених мистецтв»

нема опису редагування
[[FileФайл:Casa degli Incurabili Venezia Zattere.jpg|міні|праворуч|200пкс|Венеційська академія красних мистецтв, головне приміщення колишнього шпиталю для невиліковних хворих. ]]
 
'''Венеційська академія красних мистецтв'''( {{lang-it|Accademia di belle arti di Venezia}})  — навчальний заклад для навчання художньо обдарованої молоді, засновний і облаштований в останні десятиліття 18 ст. ще Венеційської республіки.
 
== Історія ==
Венеційська академія красних мистецтв для навчання молоді заснована [[24 вересня]] [[1750]] року. Але статут навчальний заклад отримав лише [[1756]] року<ref name=acc>[http://www.accademiavenezia.it/accademia.php?id=1 Accademia di belle arti di Venezia, 1750 - 20101750—2010. Cenni storici] (in Italian). Accademia di belle arti di Venezia. Accessed July 2013.</ref>.
 
Первісно художній навчальний заклад розмістили в Фонтегетто делла Фаріна, в приміщенні ринку та складу борошна. Студенти були вимушені боротися з галасом ринку та пилюкою зі складу борошна, розташованих на першому поверсі споруди на Гранд-Каналі. До того ж перше приміщення закладу виявилось замалим.
Венеційська академія красних мистецтв для навчання молоді заснована [[24 вересня]] [[1750]] року. Але статут навчальний заклад отримав лише [[1756]] року<ref name=acc>[http://www.accademiavenezia.it/accademia.php?id=1 Accademia di belle arti di Venezia, 1750 - 2010. Cenni storici] (in Italian). Accademia di belle arti di Venezia. Accessed July 2013.</ref>.
 
По знищенню [[Венеційська республіка|Венеційської республіки]], котру захопили вояки [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]], Венеційська академія красних мистецтв [[1807]] року була наново відкрита за наказом Наполеона. Назва «"Венеційська академія живопису, скульптури і архітектури »" була замінена на «Королівську академію красних мистецтв». Саму академію перевели в нове приміщення -&nbsp;— це була Скуола делла Каріта, вибудована за проектом [[Андреа Палладіо]]<ref name=acc>[http://www.accademiavenezia.it/accademia.php?id=1 Accademia di belle arti di Venezia, 1750 - 20101750—2010. Cenni storici] (in Italian). Accademia di belle arti di Venezia. Accessed July 2013.</ref>.
Первісно художній навчальний заклад розмістили в Фонтегетто делла Фаріна, в приміщенні ринку та складу борошна. Студенти були вимушені боротися з галасом ринку та пилюкою зі складу борошна, розташованих на першому поверсі споруди на Гранд-Каналі. До того ж перше приміщення закладу виявилось замалим.
 
Як і кожний художній навчальний заклад Венеційська академія мала свій художній музей. Ним була [[Галерея Академії (Венеція)]]. Сенат Венеції видав наказ про створення водночас і Галереї художньої Академії, колекції живопису якої були б зразками для навчання. Першим директором Галереї і президентом Академії призначили П'єтро Едвардса. П'єтро Едвардс, що посів місце президента, став надзвичайно вдалим вибором Сенату. Енергійна і працьовита особа, він багато зробив і для Акамемії, і для Галереї, і для збереження венеційського живопису в вологому кліматі міста. Так, він подав в [[Сенат]] проект створення реставраційних майстерень у [[1777]] році, а через рік вони вже запрацювали.
По знищенню [[Венеційська республіка|Венеційської республіки]], котру захопили вояки [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]], Венеційська академія красних мистецтв [[1807]] року була наново відкрита за наказом Наполеона. Назва «Венеційська академія живопису, скульптури і архітектури » була замінена на «Королівську академію красних мистецтв». Саму академію перевели в нове приміщення - це була Скуола делла Каріта, вибудована за проектом [[Андреа Палладіо]]<ref name=acc>[http://www.accademiavenezia.it/accademia.php?id=1 Accademia di belle arti di Venezia, 1750 - 2010. Cenni storici] (in Italian). Accademia di belle arti di Venezia. Accessed July 2013.</ref>.
 
Ще значніша роль П'єтро Едвардса в перешкоді грабіжницьких вивозів мистецьких скарбів Венеції в [[Париж]] під час падіння Венеційської республіки і захоплення Венеції військами Наполеона Бонапарта. Окупаційна французька влада зачинила багато монастирів і церков Венеції. Розпочався масовий розпродаж [[Картина|картин]] і витворів мистецтва з релігійних установ. П'єтро Едвардс, так як і державний діяч Теодоро Коррер, рятував, купував і переховував значні мистецькі твори, рятуючи їх для Венеції і Італії. Частково цьому сприяла і окупаційна французька влада. Почалася [[реорганізація]] самої Академії. Їй віддали приміщення релігійного Братства Милосердя (Санта Марія делла Харіта), засноване ще у [[1260]] &nbsp;р., будівлі [[монастир]]я (арх. Палладіо), що згоріли в 17 ст. і були відбудовані наново. Реконструкцію і пристосування закінчили лише до [[1811]] &nbsp;р. Галерею відчинили для відвідин [[10 серпня]] [[1817]] року.
Як і кожний художній навчальний заклад Венеційська академія мала свій художній музей. Ним була [[Галерея Академії (Венеція)]]. Сенат Венеції видав наказ про створення водночас і Галереї художньої Академії, колекції живопису якої були б зразками для навчання. Першим директором Галереї і президентом Академії призначили П'єтро Едвардса. П'єтро Едвардс, що посів місце президента, став надзвичайно вдалим вибором Сенату. Енергійна і працьовита особа, він багато зробив і для Акамемії,і для Галереї, і для збереження венеційського живопису в вологому кліматі міста. Так, він подав в [[Сенат]] проект створення реставраційних майстерень у [[1777]] році, а через рік вони вже запрацювали.
 
Навчальний заклад і суто музей при ньому ( [[Галерея Академії (Венеція) ]]) були офіційно розмежовані і стали окремими закладами лише [[2004]] року. До того ж, навчальний заклад для художньо обдарованої молоді перевели в приміщення колишнього шпиталю для невиліковних хворих (Оспедале дельї Інкурабілі).
Ще значніша роль П'єтро Едвардса в перешкоді грабіжницьких вивозів мистецьких скарбів Венеції в [[Париж]] під час падіння Венеційської республіки і захоплення Венеції військами Наполеона Бонапарта. Окупаційна французька влада зачинила багато монастирів і церков Венеції. Розпочався масовий розпродаж [[Картина|картин]] і витворів мистецтва з релігійних установ. П'єтро Едвардс, так як і державний діяч Теодоро Коррер, рятував, купував і переховував значні мистецькі твори, рятуючи їх для Венеції і Італії. Частково цьому сприяла і окупаційна французька влада. Почалася [[реорганізація]] самої Академії. Їй віддали приміщення релігійного Братства Милосердя (Санта Марія делла Харіта), засноване ще у [[1260]] р., будівлі [[монастир]]я (арх. Палладіо), що згоріли в 17 ст. і були відбудовані наново. Реконструкцію і пристосування закінчили лише до [[1811]] р. Галерею відчинили для відвідин [[10 серпня]] [[1817]] року.
 
Навчальний заклад і суто музей при ньому ( [[Галерея Академії (Венеція) ]]) були офіційно розмежовані і стали окремими закладами лише [[2004]] року. До того ж, навчальний заклад для художньо обдарованої молоді перевели в приміщення колишнього шпиталю для невиліковних хворих (Оспедале дельї Інкурабілі).
 
== Неповний перелік художників і викладачів венеційської академії ==
* [[Джованні Баттіста Тьєполо]] (1696—1770)
* [[Антоніо Ґаі]] (1686—1769)
* [[Джуліо Карліні]] (1826— 18861826—1886)
* [[Антонио Ротта]] (1828—1903)
* [[Етторе Тіто]](1859—1941)
* [[Артуро Мартіні]] (1889—1947)
* [[Карло Скарпа]] (1906—1978)
* [[Еміліо Ведова]] (1919— 20061919—2006)
 
== Джерела ==
* Accademia di belle arti di Venezia, 1750 - 20101750—2010. Cenni storici (in Italian). Accademia di belle arti di Venezia. Accessed July 2013.
 
== Примітки ==
88 362

редагування