Вікіпедія

Українська Радянська Соціалістична Республіка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування Владзьо (обговорення) до зробленого Palyvoda Roman
Мітка: Відкіт
м clean up, typos fixed: 0-і → 0-ті (2) за допомогою AWB
Рядок 3:
|conventional_long_name =
|common_name = Української Радянської Соціалістичної Республіки
|national_anthem = [[Гімн УРСР | Гімн Української РСР]]
[[Файл:Anthem_Ukrainian_SSR.ogg]]
|continent = Європа
Рядок 83:
{{Українська історія}}
'''Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР''' (до [[30 січня]] [[1937]] року&nbsp;— '''Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР''')&nbsp;— одна з республік у складі [[СРСР|Радянського Союзу]]. Проіснувала з [[10 березня]] [[1919]] по [[24 серпня]] [[1991]] року. З означення «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедії українознавства]]», комуністична державно-політична формація, що постала як результат [[Радянсько-українська війна|збройної агресії більшовицької Росії]] при допомозі місцевих [[більшовик]]ів проти [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]]<ref>''Маркусь В.'' Українська Совєтська Соціялістична Республіка…&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— С. 3389</ref>. За радянськими джерелами, УРСР&nbsp;— соціалістична держава та союзна республіка у складі союзу радянських соціалістичних республік&nbsp;— [[СРСР]]<ref>Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол. : … А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицький (відп. ред.) та ін.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— К. : Головна ред. УРЕ, 1987&nbsp;— <br/>
: Т. 3. Портулак&nbsp;— Ь.&nbsp;— 736 с., іл.&nbsp;— С. 460. </ref><ref>Конституция Союза Советских Социалистических Республик 1936 года</ref><ref>Конституция Союза Советских Социалистических Республик 1977 года</ref>.
 
Сучасна українська історіографія стверджує, що в деякі періоди свого існування УРСР мала певні формальні ознаки державності у структурі органів урядування.<ref>''Гриневич В.&nbsp;А''.&nbsp;Утворення Наркомату оборони УРСР у 1944&nbsp;р.: з історії однієї політичної гри // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 29—37.</ref><ref>''Гриневич В.&nbsp;А.''&nbsp;Утворення Народного комісаріату закордонних справ Української РСР: проекти і реалії (1944—1945 pp.) // Український історичний журнал.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 35—46.</ref> Відома [[тоталітаризм]]ом [[Сталінізм|сталінського штибу]] та [[геноцид]]ом українців, зокрема, кількома [[Голодомори в Україні|голодоморами]], які прийшли на зміну [[Українізація (1920—1930-ті)|українізації 1920—1930-х]] років. У [[Західна Україна|Західній Україні]], яку анексувало СРСР восени 1939 року, з метою встановлення більшовицького режиму та придушення [[Український визвольний рух 1920—1950 років|українського визвольного руху]] проводили масові депортації місцевого населення та численні [[Спецгрупи НКВС|каральні акції НКВС—МДБ]].
Рядок 100:
{{text|Намагаючись розв’язати проблему протистояння політичних сил на свою користь, [[більшовики]] скликали 17 грудня 1917 р. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. <…> Серед 2500 учасників з’їзду більшовицьких депутатів було тільки 60 (за іншими даними — 130). Звичайно, при такому співвідношенні сил більшовики не могли захопити владу в [[Україна|Україні]] у легальний спосіб. <…> Відносно мала кількість більшовицьких делегатів на з’їзді не була випадковою — це відбивало дійсну картину впливу більшовиків на території України. <…>}}
{{text|
Під час дискусії виявилася неабияка розбіжність у поглядах делегатів на те, як саме проводити національну політику в Україні. Були й такі, що радили відкликати з [[Південно-Західний фронт (Перша світова війна)|Південно-Західного фронту]] гвардійський корпус, який був під впливом більшовиків, і кинути його на [[Центральна Рада|Центральну Раду]]. Подібні заяви [[Ауссем Володимир Християнович|В. Аусема]] та [[Бош Євгенія Богданівна|Є. Бош]] викликали гострий осуд більшості з’їзду.<br />
 
Маневр більшовиків України не вдався: замість вибрати нову Центральну Раду, підконтрольну більшовикам, з’їзд висловив діючій Центральній Раді повне довір’я. <…>
Зрозумівши, що в Києві їм не вдасться нічого вдіяти проти Центральної Ради, більшовики разом із фракцією лівих [[Соціалісти-революціонери|російських соціалістів-революціонерів]] покинули з’їзд і переїхали до [[Харків|Харкова]]. Тут вони об’єдналися зі з’їздом Рад Донецького та Криворізького басейнів, що якраз відбувався, і оцей об’єднаний з’їзд проголосив себе першим Всеукраїнським з’їздом Рад, який обрав [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Центральний виконавчий комітет]] і [[Народний секретаріат]], тобто перший радянський уряд України. <ref name="ReferenceA">Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.&nbsp;— К.: Либідь, 1993.&nbsp;— С. 116—117.</ref>}}
У такий спосіб був створений [[Маріонеткова держава|маріонетковий]] окупаційний уряд.
{{text|Не зайве ще раз підкреслити, що більшовики України були членами [[Російська соціал-демократична робітнича партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків)]], а не аналогічної української партії, якої на той час ще не існувало. Тобто вони виступали нічим іншим, як територіальною агентурою проводу більшовиків [[РСФРР|Росії]], котрий використовував їх для здійснення своїх планів в Україні. А плани були ясні: за допомогою українського радянського уряду підірвати [[УНР|Українську Народну Республіку]] зсередини, а Центральну Раду розчинити у радах робітничих, селянських і солдатських депутатів.<ref>Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.&nbsp;— К. : Либідь, 1993.&nbsp;— С. 117.</ref>}}
{{text|Усвідомлюючи справжній стан речей, [[Затонський Володимир Петрович|Затонський]] в одній із своїх тодішніх промов сказав таке:<ref>Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.&nbsp;— К.: Либідь, 1993. — С. 116—117.</ref>
{{початок цитати}}«Поки ще серед українців розколу немає і не передбачається, а тому доводиться вести війну з українським народом, а більшовиків тільки невеличка жменька»<ref name="ReferenceA">ПоповГунчак МТ. НарисУкраїна: історіїперша Комуністичноїполовина партіїXX (більшовиків)століття: УкраїниНариси політичної історії.&nbsp;— БК.: м.Либідь, 19281993.&nbsp;— С. 134116—117.</ref><ref>ГунчакПопов ТМ. Україна:Нарис першаісторії половинаКомуністичної XXпартії століття:(більшовиків) Нариси політичної історіїУкраїни.&nbsp;— КБ.: Либідьм., 19931928.&nbsp;— С. 116—117134.</ref>{{кінець цитати}}}}
Варто зазначити, що партія більшовиків&nbsp;— [[РКП(б)]]&nbsp;— була [[РСФРР|загальноросійською]] партією, а [[КП(б)У]]:{{цитата|Формально заснована у квітні 1918 як самостійна партія, але вже через 3 місяці, на своєму I з'їзді, КП(б)У увійшла до РКП(б) з підпорядкуванням спільним партз'їздам і ЦК.<ref>Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив.&nbsp;— М.: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1929.&nbsp;— С. 278.</ref>
{{oq|ru|Формально основана в апреле 1918 как самостоятельная компартия, но уже через 3 мес., на своём I съезде, КП(б)У вошла в РКП(б) с подчинением общим партсъездам и ЦК.}} }}
Рядок 185:
13. Розгромлено видавництво і редакцію [[Українська радянська енциклопедія|Української Радянської Енциклопедії]], а керівництво і редакторів її знищено.<br />
14. Заборонено студії над історією [[КП(б)У]] на підставі архівних джерел, а визначних істориків [[Равич-Черкаський Мойсей Юхимович|М. Равича-Черкаського]] та [[Попов Микола Миколайович (партійний діяч)|М. Попова]] разом з їхніми співпрацівниками знищено.<br />
15. Майже весь професорський склад усіх українських вищих навчальних закладів був заарештований і знищений. <ref>Kostiuk H.Stalinist Rule in the Ukraine: A Study of the Decade of Mass Terror, 1929—39.&nbsp;— London, 1960.&nbsp;— P. 142—144.</ref>}}
 
=== Друга світова війна ===
Рядок 192:
{{main|Пакт Молотова — Ріббентропа}}
{{main|Радянська анексія західноукраїнських земель}}
Ще до формального узаконення включення захоплених земель до складу СРСР була розпочата депортація населення у східні регіони СРСР<ref name="ReferenceB">[[Депортація українців у часи СРСР]]</ref>.
 
У кінці вересня 1939 до Львова прибули член Військової Ради Українського фронту М.Хрущов та нарком внутрішніх справ УРСР І.Сєров. Останній особисто керував масовими арештами, виконуючи наказ Л.Берія" очистити" територію Західної України від «українських буржуазних націоналістів» та «польських ворожих елементів».<ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1939</ref>
Рядок 205:
[[Німецько-радянська війна]] ([[1941]]–[[1945]]) відбувалася значною мірою на українських землях, й Україна зазнала в ній великих руйнацій і шкоди. Територію окупованої німецькими військами України знову було адміністративно розподілено на західну ([[Дистрикт Галичина]] у складі Генерал-губернії Польща) та східну ([[Райхскомісаріат Україна]]) частини, права корінного населення значно обмежено, попри періодичні, суто формальні, вияви «симпатії» до українства (наприклад, заборона в деяких містах на вживання російської мови в адміністративних установах).[[Файл:Ukrainian SSR 1940.jpg|міні|праворуч|250пкс|Радянська карта УРСР [[1940]]&nbsp;р.]]У [[1943]]–[[1944]]&nbsp;рр. Червона армія звільнила територію УРСР від німців і почала відновлювати радянські порядки.
 
Початково на Західній Україні велася дещо відмінна політика (наприклад, колективізацію відкладено на [[1948]]–[[1950]] pp.), проте ліквідація [[Українська Греко-Католицька Церква|Греко-Католицької Церкви]] (1946) і боротьба проти збройного підпілля [[УПА]] (1944—1952) створила з західноукраїнських земель пацифіковану зону з масовими депортаціями й арештами<ref>[[Операція «Вісла»]]<name="ReferenceB"/ref><ref>[[ДепортаціяОперація українців у часи СРСЫ³сла»]]</ref>.
 
Початкові надії, що автономія й зовнішній престиж (вступ УРСР до [[ООН]]) після війни зростуть, не виправдалися. Сталін і партійне керівництво в Москві повели «політику твердої руки».
Рядок 434:
 
* 130 рідинних, по шість боєголовок кожна.
 
* 46 твердопаливних МБР по десять боєголовок, з дальністю польоту до 11 000&nbsp;км.
 
Рядок 875 ⟶ 874:
Транспорт в УРСР був важливим сектором народного господарства, який в економіці УРСР становив 12—13&nbsp;% всіх коштів продукції, а в таких галузях, як нафтопереробна, вугільна чи хімічна, доходило до 27—35&nbsp;%. Транспорт в УРСР поділявся на залізничний, річковий, морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний і міський пасажирський. [[1977]] року обіг сектора транспорту (включно з сектором зв'язку) обчислювано на 4,1&nbsp;млрд крб. (5,6&nbsp;% усього народного доходу УРСР, 1956&nbsp;— 3,1&nbsp;%). [[1975]] року у транспортній сфері працювало 1,7&nbsp;млн осіб (10,8&nbsp;%). Частка України в загальносоюзній продукції транспорту [[1975]] року становила 16,1&nbsp;%, число працюючих&nbsp;— 18,5&nbsp;%.
 
В УРСР вперше у світовій практиці<ref>''[[Брамський Казимир Антонович|Брамський К. А.]]'' Перший у світі [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]] // Міське господарство України.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 30-31.&nbsp;— ISSN 0130-1284</ref> київський винахідник [[Веклич Володимир Пилипович|Володимир Веклич]]<ref name="Train">[[Енциклопедія сучасної України]]: в 25 т. / Під ред. [[Дзюба Іван Михайлович (Герой України)|І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба]] та ін.&nbsp;— Київ : 2005.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 187&nbsp;— ISBN 966-02-3354</ref><ref name="TrainKrat">''Крат В. І.'' [[Веклич Володимир Пилипович|Володимир Пилипович Веклич]] // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;17.&nbsp;— С. 3-9.&nbsp;— ISSN 0869-1231</ref> створив [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]]<ref> ''Фонова М.'' «Ракета» [[Веклич Володимир Пилипович|Веклича]] // газета «[[Вечірній Київ]]», 2 листопада 1970.&nbsp;— С. 2.</ref>, який вийшов у перший рейс [[12 червня]] [[1966]] року<ref> ''[[Веклич Володимир Пилипович|Веклич В. П.]]'' [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|Поїзд із тролейбусів МТБ-82]] з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України.&nbsp;— 1967.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 37-38.&nbsp;— ISSN 0130-1284 </ref><ref name="KievInv">{{cite web | url = http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275
| title = Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» {{ref-ru}}. На сайті «www.autoconsulting.com.ua»
| accessdate = 2015-09-11 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6bWvVXkzD | archivedate = 2015-09-14 }}</ref><ref>''[[Веклич Володимир Пилипович|Веклич В. П.]]'' [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|Поїзд із тролейбусів МТБ-82]] з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України.&nbsp;— 1967.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 37-38.&nbsp;— ISSN 0130-1284</ref>.
 
[[30 грудня]] [[1978]] року в Києві стала до ладу перша в СРСР [[Київський швидкісний трамвай|лінія швидкісного трамваю]] побудована за ініціативою [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref>{{cite web | url = http://www.autoconsulting.ua/article.php?sid=35059 | title = Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото».{{ref-ru}} На сайті «www.autoconsulting.ua» | accessdate = 2015-12-25 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6e30WrJlq | archivedate = 2015-12-25 }}</ref> та Василя Дяконова (1978)<ref>{{cite web | url = http://kpt.kiev.ua/information/about-kyivpastrans/Miskiy_tramvay/ | title = Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС» | accessdate = 2016-02-04 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6f2mqavz7 | archivedate = 2016-02-04 }}</ref>.
Рядок 894 ⟶ 893:
* ''Маркусь В.'' Українська Совєтська Соціялістична Республіка // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— С. 3389—3398.
* ''Алексєєв Ю. М., Кульчицький С. В., Слюсаренко А. Г.'' Україна на зламі історичних епох. (Державотворчий процес 1985—1999&nbsp;рр.).&nbsp;— К., 2000.
* ''Баран В. К., Даниленко В. М.'' Україна в умовах системної кризи (1946-1980-іті рр.)&nbsp;— К., 1999.
* ''Баран В. К.'' Україна 1950—1960&nbsp;рр. еволюція тоталітарної системи.&nbsp;— Львів, 1996.
* ''Баран В. К.'' Україна після Сталіна: нарис історії 1953—1985.&nbsp;— Львів.,1992.
Рядок 903 ⟶ 902:
* ''Бондарчук П. М.'' Національно-культурна політика більшовиків на початку 1920-х рр.&nbsp;— К., 1998.
* ''Бондарчук П. М.'' Українізаційні процеси у профспілковому русі УСРР.&nbsp;— К., 1999.
* ''Верменич Я. В., Слюсаренко А. Г.'' Політика коренізації в Україні 1920-30-іті рр.: досвід і уроки. // Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. Лекції спецкурсів.&nbsp;— К.,1993.
* ''Винар Б.'' Економічний колоніалізм в Україні.&nbsp;— Париж, 1958.
* Голодомор 1932—1933&nbsp;рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція, Київ, 9-10 вересня 1993&nbsp;р.: Матеріали.&nbsp;— К., 1995.
Рядок 980 ⟶ 979:
{{Адміністративний поділ СРСР}}
{{Комуністичні країни Європи}}{{ac}}
 
[[Категорія:УРСР| ]]
[[Категорія:Республіки СРСР]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Радянська_Соціалістична_Республіка