Український кінематограф доби Незалежності: відмінності між версіями

Регулювання державної політики України з питань кіно було затверджено 13 січня 1998 року, коли [[Верховна Рада України]] прийняла [[Закон України «Про кінематографію»]]. У березні 2017 року приймається новий [[Закон України «Про державну підтримку кінематографії»]], згідно до якого українські документальні, просвітницькі, анімаційні, дитячі, авторські та дебютні фільми змогли претендувати на повне державне фінансування виробництва.

 

 

В 1990-х з [[Розпад СРСР|розпадом Радянського Союзу]] та [[Економічна криза|економічною кризою]] українське кіно починає переживати занепад.

На початку 1990-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали, зокрема популярність мали «[[Роксолана (телесеріал)|Роксолана]]», режисер [[Небієрідзе Борис Костянтинович|Бориса Небієрідзе]], «[[Острів любові (телесеріал)|Острів любові]]», режисер [[Бійма Олег Іванович|Олег Бійма]].

 

 

На рубежі 2000-х р. величезний успіх мав фільм польського режисера [[Єжи Гофман]]а «[[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]», у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]] стає головним гетьманом українського екрану — йому належать також ролі в історичному серіалі «[[Чорна рада (фільм)|Чорна рада]]» [[Засєєв-Руденко Микола Вікторович|Миколи Засєєва-Руденка]] (2000) та фільмі [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] «[[Молитва за гетьмана Мазепу]]» (2001).

Серед фільмів з найбільшими бюджетами початку 2000-х можна відзначити «[[Сафо]]» ($1,95 млн).

 

 

В 2010-х роках відбувається поступове збільшення обсягів кіновиробництва в Україні. Завдяки розвитку [[Цифрова електроніка|технологій]] та зменшенню витрат на значно збільшується кількість короткометражних фільмів. В український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. З'являються колективні проекти українських режисерів «[[Мудаки. Арабески]]», «[[Україно, goodbye!]]», «[[Вавилон'13]]».