Вікіпедія

Київський національний університет імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м clean up, replaced: ) ( → ,, typos fixed: 40-і → 40-ві за допомогою AWB
Рядок 17:
|тип = національний, класичний
|студенти = 28000 (в 2015—2016 н.р.)
|доктори = 583<ref>[http://senate.univ.kiev.ua/data2009.htm#19 УХВАЛА Вченої ради «Про кадрову політику Київського національного університету імені Тараса Шевченка»] </ref>
|професори = 487<ref> Там само </ref>
|положення = {{coord|50|26|30.85|N|30|30|40.73|E|type:landmark_region:UA}}
|розташування = [[Київ]]
Рядок 30:
[[Файл:Franz_Krüger_-_Portrait_of_Emperor_Nicholas_I_-_WGA12289.jpg|thumb|upright|Імператор Микола І, за чиїм указом був заснований Університет Св. Володимира]]
[[Файл:Ster en grootkruis van de Orde van Sint-Vladimir voor niet-christenen.jpg|thumb|right|upright|Стрічки ордена Св. Володимира. Червоний колір будівлі «Червоного корпусу» пов'язаний зі [[стрічка]]ми [[орден]]а Св. Володимира (червона та чорна), отже, Будівля Київського університету Св. Володимира мала відображати ці кольори (це офіційна версія за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] та сучасної України).]]
Ідея заснування університету в Києві виникла в панівних колах [[Російська імперія|Російської імперії]] ще на початку XIX&nbsp;ст., відразу після відкриття таких закладів у [[Казанський державний університет|Казані]] (заснований у 1804&nbsp;р.) та [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харкові]] (заснований у 1805&nbsp;р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833&nbsp;р., після закриття двох найбільших навчальних осередків Віленського навчального округу: [[Кременецький колегіум|Кременецького ліцею]] на [[Волинь|Волині]] та [[Вільнюський університет|Імператорського Віленського університету]], які стали основою новозаснованого університету.
 
З Крем'янця до Києва перевезли бібліотеку (34&nbsp;378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15&nbsp;538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20&nbsp;487 експ.), нумізматичний (понад 17&nbsp;000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети. До Києва також перевезли найкращу частину ботсаду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15&nbsp;000 живих рослин, 10&nbsp;000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів). Першим директором став колишній очільник [[Кременецький ботанічний сад|ботанічного саду]] при Кременецькому ліцеї [[Вілібальд Бессер]]<ref>''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… С. 64</ref>. Пізніше з [[Вільнюс|Вільна]] в 1840 році перевели Віленську медико-хірургічну академію (до 1832 року&nbsp;— медичний факультет Імператорського Віленського університету) разом з матеріально-технічною базою, бібліотекою та більшою частиною викладачів. Також новостворений університет отримав (за винятком майна, переданого Імператорській римсько-католицькій духовній академії, створеній на основі колишнього теологічного факультету Віленського університету) решту власності ліквідованого університету<ref>[http://kpbc.umk.pl/dlibra/docmetadata?id=26744 Stan nauk lekarskich za czasów Akademii Medyko-Chirurgicznej]</ref>, що включала в себе значну частину його [[Бібліотека Вільнюського університету|видатної бібліотеки]] (за винятком дублетів, переданих [[Харківський університет|Імператорському Харківському університету]]).
 
=== Російська імперія ===
8 листопада 1833&nbsp;р. імператор [[Микола І]] підтримав подання міністра народної освіти графа C.&nbsp;Уварова та указом від [[2 листопада]] [[1833]] року заснував [[Імператор]]ський університет Святого Володимира. 25 грудня 1833&nbsp;р. імператор затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 28 (16 за ст. ст.) липня 1834&nbsp;р. (в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу<ref>Дело об открытии юридического факультета от 31 августа 1834 г. по 17 января 1835 г.&nbsp;— Державний архів м. Києва.&nbsp;— Ф. 16.&nbsp;— Оп. 465.&nbsp;— Спр. 6.</ref>. [[28 серпня]] [[1834]]&nbsp;р. в Університеті розпочалися заняття.
 
Це був другий заклад вищої освіти на території підросійської України після [[Харківський університет|Харківського Імператорського університету]]. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську [[інтелігенція|інтелігенцію]], яка була вороже налаштована до влади та співчувала [[Польське повстання 1830—1831|Польському повстанню]] [[1830]]–[[1831]] років{{Джерело?}}. Апеляція до імені князя [[Володимир Святий|Володимира]] символізувала саме цей напрямок діяльності.
Рядок 42:
[[Файл:Університет Св.Володимира Київ 1911.jpg|left|thumb|Університет Святого Володимира, початок 1910-х років]]
[[Файл:Nikolaysad2.JPG|thumb|left|Пам'ятник Миколі І, навпроти Київського Університету, 1917]]
До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в університеті викладали відомі вчені: математики [[Делоне Борис Миколайович|Борис Делоне]], [[Граве Дмитро Олександрович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Граве]], [[Дяченко Микита Андрійович|М. А.]] і [[Дяченко Амос Андрійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Дяченки]], [[Букреєв Борис Якович|Б.&nbsp;Я.&nbsp;Букреєв]] (з 1889 до 1962), фізики [[Шіллер Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Шіллер]], [[Косоногов Йосип Йосипович|Й.&nbsp;Й.&nbsp;Косоногов]], [[Авенаріус Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Авенаріус]], астрономи [[Фабриціус Василь Іванович|В.&nbsp;Фабриціус]], [[Фоґель Роберт|Р.&nbsp; Фоґель]], [[Хандриков Митрофан Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Хендриков]], зоологи [[Ковалевський Олександр Онуфрійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Ковалевський]], [[Сєверцов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєверцов]], [[Коротнєв Олексій Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Коротнєв]], історики і філософи [[Максимович Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Максимович]] (перший ректор), [[Костомаров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Костомаров]], [[Довнар-Запольський Митрофан Вікторович|М.&nbsp;В.&nbsp;Довнар-Запольський]], [[Іконніков Володимир Степанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Іконніков]], [[Драгоманов Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманов]], [[Лучицький Іван Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Лучицький]], [[Кулаковський Юліан Андрійович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Кулаковський]], літератор [[Дашкевич Микола Павлович|М.&nbsp;П.&nbsp;Дашкевич]], філолог [[Перетц Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Перетц]], юристи [[Кістяковський Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Кістяківський]], [[Ренненкампф Микола Карлович|М.&nbsp;К.&nbsp;Ренненкампф]], [[Богородський Сава Йосипович|С.&nbsp;Й.&nbsp;Богородський]], [[Ейсман Густав Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Ейсман]], економісти [[Бунге Микола Християнович|М.&nbsp;Х.&nbsp;Бунге]], [[Вернадський Іван Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Вернадський]] (батько першого президента АН УРСР&nbsp;— НАНУ, академіка [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]), хіміки [[Реформатський Сергій Миколайович|С.&nbsp;М.&nbsp;Реформатський]], [[Ельтеков Олександр Павлович|О.&nbsp;П.&nbsp;Ельтеков]], [[Бунґе Микола Андрійович|М.&nbsp;А.&nbsp;Бунге]], механік [[Суслов Гаврило Костянтинович|Г.&nbsp;К.&nbsp;Суслов]], геолог [[Андрусов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Андрусов]], вчені-медики [[Бец Володимир Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Бец]], [[Хржонщевський Никанор Адамович|Н.&nbsp;А.&nbsp;Хржонщевський]], [[Скліфосовський Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Скліфосовський]], [[Мінх Григорій Миколайович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Мінх]], [[Підвисоцький Володимир Валеріанович|В.&nbsp;В.&nbsp;Підвисоцький]], [[Шимановський Юлій Карлович|Ю.&nbsp;К.&nbsp;Шимановський]], [[Високович Володимир Костянтинович|В.&nbsp;К.&nbsp;Високович]], [[Караваєв Володимир Опанасович (хірург)|В.&nbsp;О.&nbsp;Караваєв]], [[Цицурін Федір Степанович|Ф.&nbsp;С.&nbsp;Цицурін]], [[Образцов Василь Парменович|В.&nbsp;П.&nbsp;Образцов]], [[Волкович Микола Маркіянович|М.&nbsp;М.&nbsp;Волкович]], патолог [[Ліндеман Володимир Карлович|В.&nbsp;К.&nbsp;Ліндеман]], гігієніст [[Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Корчак-Чепурківський]], архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті]] та інші. Частина з них були випускниками університету.
 
Ще від середини 19 ст. університет став одним із осередків науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени [[Кирило-Мефодіївське братство|Кирило-Мефодіївського товариства]]&nbsp;— [[Білозерський Василь Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Білозерський]], [[Андрузький Георгій Левович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Андрузький]]; Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко працював в 1845-47 рр. в Археографічній комісії при університеті. До 1917&nbsp;р. університет підготував близько 20 тисяч спеціалістів. Активні учасники Київсько-Харківського товариства були ініціаторами заснування недільних шкіл.
Рядок 52:
 
У середині [[1880]]-х рр. в університеті налічувалось близько 20 музеїв та навчальних кабінетів.
Основу найстаріших його музеїв&nbsp;— [[Ботанічний музей|Ботанічного]], [[Зоологічний музей Київського університету|Зоологічного]], Геологічного складали надходження від [[Кременецький колегіум|Кременецького ліцею]] і [[Вільнюський університет|Віленського університету]]. Так само після передачі у [[1834]]&nbsp;р. [[Колекція|колекцій]] з [[Вільнюський університет|Віленського університету]], Уманського, Луцького та Почаївського училищ виник [[Нумізматика|нумізматичний кабінет]]. Вже в день урочистого відкриття до Київського університету надходять археологічні колекції з [[Археологічні дослідження|розкопок]] [[Стародавній Київ|стародавнього Києва]] разом з [[План (картографія)|планами]] і [[Карта місцевості|картами]], а до мінералогічного кабінету&nbsp;— колекція [[Мінерал|мінералівмінерал]]ів та інших [[Експонат|експонатівекспонат]]ів. Зібрання старожитностей університету згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на поч. [[XX століття|ХХ ст.]] мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання.
І хоча від них вціліло дуже мало, натомість збереглися [[Традиція|традиції]] створення і [[Застосування|використання]] музейних колекцій, що [[Інтеграція|інтегровані]] в навчальний та [[Наукове дослідження|науковий процеси]] як база для якісної [[Освіта|освіти]].
Нині це осередки [[Наукова діяльність|наукової діяльності]] [[Учитель|викладачів]], [[Студент|студентівстудент]]ів і [[Аспірант|аспірантіваспірант]]ів, справжні [[Лабораторія|лабораторії]], що мають вузькоспеціальний характер, тісно пов'язані з галузевою науковою роботою, а їхні фонди є як результатом [[Наукова діяльність|наукової діяльності]], так і використовуються у [[Дослідження|дослідних цілях]].
 
Нині [[Музей|музеїв різних профілів]] в університеті десять, кожен з яких має свою цікаву історію заснування, поповнення й розвитку, тісно пов'язану з діяльністю [[Наукова школа|наукових шкіл]] та видатних діячів науки. До [[Історичний музей|музеїв історичного профілю]] належать: Музей історії університету, Археологічний музей, [[Етнографічний музей]]; до природничого&nbsp;— [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічний сад імені академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Фоміна]], [[Ботанічний музей]], Геологічний музей, [[Зоологічний музей Київського університету|Зоологічний]], [[Канівський природний заповідник|Музей природи Канівського природного заповідника]], а серед галузевих&nbsp;— Музей історії астрономічної обсерваторії і [http://langs.com.ua/ Лінгвістичний музей]. Але більшість з них можна назвати комплексними, що поєднують у собі ознаки різних профілів. Майже всі музеї мають меморіальні розділи, або куточки про видатних діячів університетської науки.
Рядок 83:
 
== Кампуси і корпуси ==
Після заснування університет містився у приватних приміщеннях на [[Печерськ]]у; йому було присвоєно ім'я святого [[Володимир Святославич|Володимира]]. Зараз головний корпус університету (1837—1842, архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті]]) міститься на вулиці [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській]], 60, окремі гуманітарні факультети&nbsp;— на [[Бульвар Тараса Шевченка (Київ)|бульварі Шевченка]], 14 (колишня [[Перша київська гімназія|Перша гімназія]], споруджена за проектом [[Беретті Олександр Вікентійович|О.&nbsp;В.&nbsp;Беретті]]), ряд інститутів та факультетів&nbsp;— на [[Проспект Академіка Глушкова|проспекті Академіка Глушкова]], 6 (1954-1970-і, В.&nbsp;Є.&nbsp;Ладний, [[Коломієць Володимир Євпатійович|В.&nbsp;Є.&nbsp;Коломієць]], інж. В.&nbsp;Я.&nbsp;Дрізо) та [[Васильківська вулиця (Київ)|вулиці Васильківській]], 90, на [[Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)|вулиці Юрія Іллєнка]], 36/1; бібліотека (1939, В.&nbsp;О.&nbsp;Осьмак і [[Альошин Павло Федотович|П.&nbsp;Ф.&nbsp;Альошин]]) на [[Володимирська вулиця (Київ)|вулиці Володимирській]], 58, ректорат університету (40-іві рр. ХІХ ст.) на [[Володимирська вулиця (Київ)|вулиці Володимирській]], 64.
 
=== Червоний корпус ===
Рядок 210:
 
== Міжнародне співробітництво ==
На початок 2012 університет співпрацював зі 175 партнерами у 55 країнах світу.<ref>Автореферат дисертації Антонюк Т. Д. </ref>
 
== Ректори ==
Рядок 261:
* медики: [[Бец Володимир Олексійович|В. О. Бец]], [[Скліфосовський Микола Васильович|М. С. Скліфосовський]], [[Яновський Феофіл Гаврилович|Ф. Г. Яновський]], [[Образцов Василь Парменович|В. П. Образцов]], [[Стражеско Микола Дмитрович|М. Д. Стражеско]], [[Рустицький Йосип Олександрович|Й. О. Рустицький]], [[Сабанєєв Іван Федорович|І. Ф. Сабанєєв]], [[Сапєжко Кирило Михайлович|К. Сапєжко]], [[Караваєв Володимир Опанасович (хірург)|В. О. Караваєв]], [[Цицурін Федір Степанович|Ф. С. Цицурін]];
* громадські та політичні діячі: [[Білозерський Василь Михайлович|В. М. Білозерський]], [[Бунге Микола Християнович|М. Х. Бунге]], [[Аксельрод Павло Борисович|П. Б. Аксельрод]], [[Міхновський Микола Іванович|М. І. Міхновський]], [[Винниченко Володимир Кирилович|В. К. Винниченко]], [[Урицький Мойсей Соломонович|М. С. Урицький]], [[Іларіон (Огієнко)|І. І. Огієнко]], [[Шульгін Василь Віталійович|В. В. Шульгин]], [[Удовенко Геннадій Йосипович|Г. Й. Удовенко]], [[Кравчук Леонід Макарович|Л. М. Кравчук]], [[Зленко Анатолій Максимович|А. М. Зленко]], [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В. М. Чорновіл]], [[Міхеіл Саакашвілі|М. Н. Саакашвілі]], [[Брюховецький В'ячеслав Степанович|В. С. Брюховецький]], [[Литвин Володимир Михайлович|В. М. Литвин]], [[Черновецький Леонід Михайлович|Л. М. Черновецький]], [[Табачник Дмитро Володимирович|Д. В. Табачник]], [[Томенко Микола Володимирович|М. В. Томенко]], [[Шевченко Віталій Федорович|В. Ф. Шевченко]], [[Шевченко Андрій Віталійович|А. В. Шевченко]], [[Рибачук Олег Борисович|О. Б. Рибачук]], В. С. Шевченко, [[Кириленко В'ячеслав Анатолійович|В. А. Кириленко]], [[політолог]]и [[Картунов Олексій Васильович|О. В. Картунов]], [[Погребинський Михайло Борисович|М. Б. Погребинський]];
* історики й філологи: [[Нарочницький Олексій Леонтійович|О. Л. Нарочницький]], [[Максимович Михайло Олександрович|М. О. Максимович]], [[Костомаров Микола Іванович|М. І. Костомаров]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Б. Антонович]], [[Лучицький Іван Васильович|І. В. Лучицький]], [[Молчановський Никандр Васильович|Н. В.  Молчановський]], [[Драгоманов Михайло Петрович|М. П. Драгоманов]], [[Грушевський Михайло Сергійович|М. С. Грушевський]],[[Перетц Володимир Миколайович|В. М. Перетц]], [[Білецький Олександр Іванович|О. І. Білецький]], [[Кримський Агатангел Юхимович|А. Ю. Кримський]], [[Тарле Євген Вікторович|Є. В. Тарле]], [[Грунський Микола Кузьмович|М. К. Грунський]], [[Лобода Андрій Митрофанович|А. М. Лобода]], [[Мірза-Авак'янц Наталія Юстівна|Н. Ю. Мірза-Авак'янц]], [[Сушицький Феоктист Петрович|Феоктист Сушицький]], [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]], [[Чмихов Микола Олександрович|М. О. Чмихов]], [[Позняк Володимир Тимофійович|В. Т. Позняк]], [[Курц Борис Григорович|Б. Г. Курц]], [[Киридон Алла Миколаївна| Алла Киридон]];
* письменники та поети: [[Старицький Михайло Петрович|М. П. Старицький]], [[Рильський Максим Тадейович|М. Т. Рильський]], [[Коваленко Іван Юхимович|І. Ю. Коваленко]], [[Свидницький Анатолій Патрикійович|А. П. Свидницький]], [[Самійленко Володимир Іванович|В. І. Самійленко]], [[Ярослав Івашкевич|Я. Івашкевич]], [[Зеров Микола Костянтинович|М. Зеров]], [[Драй-Хмара Михайло Опанасович|М. Драй-Хмара]], [[Филипович Павло Петрович|П. Филипович]], [[Юрій Клен]], [[Михайло Орест |Михайло Орест]], [[Булгаков Михайло Опанасович|М. О. Булгаков]], [[Тодось Осьмачка]], [[Петров Віктор Платонович|Віктор Петров (Домонтович)]], [[Корнійчук Олександр Євдокимович|О. Є. Корнійчук]], [[Паустовський Костянтин Георгійович|К. Г. Паустовський]], [[Олійник Борис Ілліч|Б. І. Олійник]], [[Рибчинський Євген Юрійович|Є. Ю. Рибчинський]], [[Дмитренко Микола Костянтинович|М. К. Дмитренко]], [[Забужко Оксана Стефанівна|О. Забужко]], [[Положій Віктор Іванович|В. І. Положій]], [[Короткевич Володимир Семенович|В. С. Короткевич]];
* журналісти: Л. І. Ройтман, [[Ткаченко Олександр Владиславович|О. В. Ткаченко]], [[Макаров Юрій Володимирович|Ю. В. Макаров]], [[Горбань Юрій Олександрович|Ю. О. Горбань]], [[Мостова Юлія Володимирівна|Ю. В. Мостова]], [[Веремій В'ячеслав Васильович|В. В. Веремій]], [[Пархоменко Сергій Анатолійович|С. А. Пархоменко]], [[Савенко Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Савенко]], [[Сорока Михайло Михайлович (журналіст)|М.&nbsp;М.&nbsp;Сорока]], [[Шевченко Сергій Володимирович|С.&nbsp;В.&nbsp;Шевченко]];
* економісти: М. І. Зібер; [[Єгоров Ігор Юрійович|І. Ю. Єгоров]]; П. П. Бідак; Є. В. Дяченко; [[Мочерний Степан Васильович|С. В. Мочерний]], [[Цехановецький Григорій Матвійович|Г. М. Цехановецький]];
Рядок 306:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2009 році зайняв перше місце серед 234 вітчизняних вишів у загальнонаціональному рейтингу найкращих українських навчальних закладів ''Компас-2009'', проведеного спільно журналом [[Кореспондент.net|Корреспондент]] та компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) за підтримки [[Світовий банк|Світового банку]], при складанні якого враховувалася думка працедавців, випускників вишів та експертів<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/events/844116 Корреспондент опубликовал рейтинг лучших украинских вузов]</ref>,<ref>[http://www.yourcompass.org/ Рейтинг ВУЗов Украины «Компас»]</ref>.
 
За версією ''Webometrics Ranking of World Universities'' у 2010&nbsp;р. КНУ єдиний з українських вишів увійшов до 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи (67 місце), (критерій [[рейтинг]]у&nbsp;— кількість згадок про університет в [[Інтернет]]і)<ref>[http://www.webometrics.info/top100_continent.asp?cont=E_Europe]</ref>, за тим же критерієм він зайняв 1-е місце в рейтингу найпрестижніших [[виш]]ів України<ref>[http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua University Ranking in Ukraine // Webometrics Ranking of World Universities]</ref>, і зайняв 1346-е місце серед 6000 найкращих університетів світу<ref>[http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua Top 6000 Universities // Webometrics Ranking of World Universities]</ref>.
 
За показниками моніторингу наукових установ та закладів вищої освіти відповідно до рівня міжнародного цитування наукометричної бази даних [[SCOPUS]] станом на 15.01.2009, Київський національний університет імені Тараса Шевченка зайняв перше місце в рейтингу 75 вітчизняних вишів за критерієм статистики цитованості публікацій університетських науковців. Кількість цитувань у Scopus: 1.Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7294/14695<ref>[http://pressa.univ.kiev.ua/news.php?id=1397]</ref>.
Рядок 415:
{{ac}}
{{ВП-портали|Україна|Освіта}}
 
[[Категорія:Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Києва]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_національний_університет_імені_Тараса_Шевченка