Лернейська гідра: відмінності між версіями

[[Файл:Lernaean Hydra Getty Villa 83.AE.346.jpg|міні|Геракл та Іолай борються з гідрою. Зображення на етруській кераміці (525 рік до н. е.)]]

'''Гі́дра''' ({{lang-el|Hydra Ὕδρα}}, латинізація ''Hydra''), '''ЛернейськаЛерне́йська гідра''' ({{lang-el|Λερναία Ὕδρα}}) — чудовисько [[Давньогрецька міфологія|давньогрецької міфології]], багатоголова [[змія]], дочка [[Тифон|Тифона]]а й [[Єхидна (міфологія)|Єхидни]], жила в [[Болото|болоті]] біля міста Лерна на [[Пелопоннес]]і і спустошувала навколишню місцевість. Знищення гідри було другим подвигом [[Геракл|Геракла]]а. Переносно гідра — запеклий ворог.

Гідра була народжена Тіфоном і Єхидною та вихована [[Гера|Герою]] на шкоду Гераклу<ref>Гесіод. Теогонія 313 і далі</ref>. За [[Діодор]]ом, це був стоголовий дракон; [[Сімонід]] нараховує в неї 50 голів, інші&nbsp;— лише 7; середня з голів була безсмертна. Деякі перекази наділяють гідру ще й крилами чи собачим тулубом. Дихання гідри отруювало все довкола, а саме чудовисько спустошувало родючі землі<ref>Еврипід. Геракл 420 і далі.; Аполлодор. Цит. тв.; Симонід. Цит. за: Схолії до "«Теогонії"» Гесіода 313; Діодор Сицилійський IV.11; Гігин. Міфи 30.</ref>. За [[Мавр Сервій Гонорат|Сервієм]], гідра вивергала воду, якою затоплювала довколишні землі, чим і створила болота<ref name=":0">Коментарі до "«Енеїди"» Вергілія VI.287</ref>. Вона оселилася біля міста Лерна, неподалік від якого знаходилися святилища Деметри, Діоніса і Афродіти<ref>Павсаній II.37.2 і 5; II.36.6-8.</ref>.

Коли [[Еврістей]] наказав Гераклові вбити потвору, герой узяв собі на допомогу [[Іолай|Іолая]]. Афіна вказала героєві де знаходиться лігвище гідри і порадила вигнати звідти чудовисько запаленими стрілами. Іолай вигнав гідру з лігва, а Геракл стиснув потвору руками, однак гідра обвилася навколо нього. Коли ж Геракл став збивати чудовиську голови довбнею, замість кожної збитої стали виростати по дві нові<ref>Гесіод. Теогонія 313 і далі; Аполлодор. Цит. тв.; Гігин. Цит. тв.; Сервій. Коментарі до "«Енеїди"» Вергілія VI.287.</ref>.

Гера послала на допомогу гідрі величезного [[рак (тварина)|ракрака]]а, що поранив Геракла в п'яту, але сам був розтоптаний. Після цього Геракл наказав Іолаєві підпалити найближчі гаї, щоб розжареними головешками припікати збиті голови. Сервій зазначав, що вогнем Геракл спочатку висушив землю і перекрив усі створені гідрою джерела<ref name=":0" />. Гідра більше не могла відрощувати нові голови з припечених місць і Геракл зміг дістати мечем до основної, золотої безмертної голови<ref>Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв.; Діодор Сицилійський IV.11; Гесіод. Цит. тв.</ref>. Відтявши безсмертну голову, він закопав її біля дороги в Елеунт і навалив зверху скелю. Тулуб герой розрубав на шматки, а отруйною кров'ю, що витікала з них, змазав свої стріли. Завдяки цьому гераклові стріли стали смертельними навіть завдаючи малої подряпини.

[[Міф]] про гідру пов'язується із [[жриця]]ми води в Лерні. Їх було 50, звідки кількість голів чудовиська за Сімонідом. Число голів у 7 вказує на 7 джерел, з яких витікала основна річка цієї місцевості &nbsp;— Амімона. Вірогідно, міф про знищення Лернейської гідри відображає викорінення місцевих культів родючості. Жриці культів продовжували діяти у навколишніх [[Платан|платанових]] гаях, поки [[ахейці]] або [[дорійці]] не спалили їх<ref>{{Cite book|title=Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи|last=Грейвс|first=Р.|year=1992|publisher=Прогресс|location=Москва|pages=353-354|language=|isbn=}}</ref>.

[[Міфологія|Міфологічний]] образ має відповідник у природі. Відома [[Рід Гідра|мала прісноводна безхребетна тварина]], з відрізаної навіть невеликої частинки тіла якої може вирости ціла. За цю особливість тварина дістала свою назву від [[міф]]ічної гідри.

* [[Словник античної міфології]].&nbsp;— К.: Наукова думка, 1985.&nbsp;— 236 сторінок.

* Грейвс, Р. &nbsp;Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. &nbsp;П. &nbsp;Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. &nbsp;А. &nbsp;Тахо-Годи. -&nbsp;— М. : Прогресс, 1992. -&nbsp;— 620 с. &nbsp;