Полтава: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м clean up, typos fixed: в кінці X → наприкінці X за допомогою AWB
Рядок 22:
| код = 532(2)
| висота = 156
| водойма = р. [[Ворскла]], р. [[Тарапунька (річка)|Тарапунька]], р. [[Коломак (річка) |Коломак]]
| координати = {{coord|49|35|22|N|34|33|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
| залізниця с = 333
Рядок 43:
== Назва ==
{{main|Походження назви міста Полтава}}
За першою літописною згадкою міста, у [[Київська Русь|давньоруському]] [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] відома під назвою ''«Лтава»''<ref name="litopys.org.ua">[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю]</ref>. Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки [[Ворскла|Ворскли]], (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на [[Поділ (Полтава)|Поділ]]. Назві приписують [[Слов'янські мови|слов'янське]] походження<ref>''Янко М.&nbsp;Т''.&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— С. .</ref>.
 
На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу.
Рядок 54:
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається [[899]] рік. Засноване IX&nbsp;ст. [[Сіверяни|сіверянами]] як форпост поперед [[Посульська оборонна лінія|Посульської лінії]] укріплене першопоселення на [[Іванова гора (Полтава)|Івановій горі]] поклало початок розвитку давньоруського [[Городище (укріплення)|граду]] [[Чернігівське князівство|Чернігівського]], а згодом [[Переяславське князівство|Переяславського]], князівств Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV віків. Наявні археологічні свідчення<ref>Супруненко О. Б., Пуголовок Ю.&nbsp;О.&nbsp;Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина 1&nbsp;— Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2015.&nbsp;— 180 с. (21 с.): іл. + XII кол. вкл.&nbsp;— ISBN 978-966-8999-65-9</ref> погрому поселення [[Дружина (військо)|дружиною]] [[Борис-Роман Володимирович|Бориса Володимировича]] на початку XI ст<ref>Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И.&nbsp;И.&nbsp;Срезневский.&nbsp;— СПб.: Типография ИАН, 1860 (11-12с.) {{ref-ru}}</ref>.
 
Першу літописну згадку про місто містить [[Іпатіївський літопис|Іпатіївський список]] «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ]]» 1174 року<ref>[http:// name="litopys.org.ua"/ipatlet/ipat24.htm Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю]</ref>. [[Монголо-татарська навала]] 1240&nbsp;р. не завдала шкоди Полтаві, жодних тогочасних руйнувань не виявлено. Вважається що тогочасний град був знищений у 1399-му році після [[Битва на Ворсклі|битви з ординцями Тімур-Кутлука]]<ref name="ReferenceA">[[Бажан Олег Григорович|Бажан О. Г.]] Полтава {{ЕІУ|8|358}}</ref>.
 
Згідно родоводу Глинських складеного в XVI&nbsp;ст. згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя [[Вітовт]]а котрий нібито передав її до правління князю [[Олександр Глинський|Олександру Глинському]]. У 1482 на місто здійснив набіг [[Менґлі I Ґерай]]. З 1503-го Полтава належала князю [[Глинський Михайло Левович|Михайлу Глинському]]. У 1508 року вона була в нього відібрана королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]] за участь в антиурядовому повстанні однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять [[Глинські|Глинських]]&nbsp;— Байбуза. Втім ці відомості вважаються недостовірними<ref>[[Бажан Олег Григорович|Бажан О. Г.]] Полтава {{ЕІУ|8|358}}<name="ReferenceA"/ref>.
 
У 1630 поселення, як порожня слобода, віддане Б. Обалковському, з 1641 [[Станіслав Конецпольський|С. Конецпольському]], а в 1646-му до власності [[Ярема Вишневецький|Я. Вишневецького]].
Рядок 63:
 
=== Козацька доба ===
Очолена козацтвом [[Хмельниччина|Визвольна війна]] проти [[Магнат|магнатівмагнат]]ів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] перетворила Полтаву понад 350 років тому на військово-адміністративний центр [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського полку]] в складі [[Гетьманщина|Гетьманської України]]. У загальному соціально-політичному піднесенні [[Лівобережна Україна|Лівобережжі Дніпра]] того часу місто вирізнялося побудовою [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженського монастиря]], появою визначних творів козацького літописання [[Величко Самійло Васильович|С. Величка]] і [[Грабянка Григорій Іванович|Г. Грабянки]], поезій [[Величковський Іван|І. Величковського]]. Полковник [[Мартин Пушкар|М. Пушкар]], окрім звитяги під час Хмельниччини, відзначився невдалим [[Повстання Пушкаря і Барабаша|повстанням]] проти [[Іван Виговський|І.Виговського]].
 
Поблизу міста 1709-го року відбулася [[Полтавська битва|баталія]], що остаточно закріпила стратегічну перевагу [[Росія|Росії]] у [[Велика Північна війна|Північній війні]], та було підірвано союзницькі плани [[Іван Мазепа|І.Мазепи]] та [[Карл XII|Карла XII]]. Увійшовши до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Полтавська губернія]] стала духовною столицею [[Мала Русь|Малої Русі]], її [[Нація|етнічно-національним]] центром.
Рядок 98:
 
=== Радянський період ===
Духовний потенціал Полтави відзначався ідейними злетами, належно оціненими лише в кінцінаприкінці XX&nbsp;ст. [[Кондратюк Юрій Васильович|Ю.&nbsp;Кондратюк]] у 4-х зошитах розрахував можливості космічних польотів у міжпланетному просторі. Свої перші кроки до ракетобудування у місті здійснив і один з розробників [[Катюша (реактивна установка)|«Катюші»]] [[Побєдоносцев Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Победоносцев]]. Шлях до сердець дітей торували видатні педагоги [[Макаренко Антон Семенович|А.&nbsp;Макаренко]] і [[Ващенко Григорій Григорович|Г.&nbsp;Ващенко]]. У місті був заснований один з трьох в Україні національних університетів з історико-філологічним, правничим і медичним факультетами. Відомий археолог і педагог [[Рудинський Михайло Якович|М.&nbsp;Рудинський]] заснував [[Полтавський художній музей|художній музей]], 1920—30-ті&nbsp;рр. в історії Полтави позначилися поступовою індустріалізацією. У 130-тисячному (в 1939&nbsp;р.) місті 42&nbsp;тис. робітників працювали на 83 промислових підприємствах, обсяг продукції яких у 20 разів перевищував дореволюційний рівень. З 1935&nbsp;р. розпочалася реконструкція міста і до 1941&nbsp;р. в ньому було збудовано 25 багатоповерхових будинків, розширено водопровід, споруджено електростанцію і каналізацію, на вулицях з'явилися автобуси, а в будинках зазвучало радіо. Полтавці були забезпечені доступною системою охорони здоров'я: 7 поліклініками та більш ніж 40 іншими медичними закладами. Було створено національну державну систему освіти з 5 інститутів (2,5 тис. студентів), 8 технікумів і 38 середніх шкіл (понад 17 тис. учнів) та інші. В 60 різноманітних навчальних закладах училося близько 30 тис. осіб. Крім того, працювало 35 бібліотек, 11 клубів, 4 музеї, 2 театри (у Полтаві почалася творча кар'єра [[Козловський Іван Семенович|І.&nbsp;Козловського]]) і 2 кінотеатри, капела бандуристів на чолі з [[Хоткевич Гнат Мартинович|Г.&nbsp;Хоткевичем]] (на її основі у Києві згодом створили Національну капелу бандуристів) , 2 науково-дослідних інститути (кормів і [[Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН|свинарства]]) та гравіметрична станція астрономічних досліджень. Місто прикрасили пам'ятники [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Полтава)|Т.&nbsp;Шевченку]] (1926&nbsp;р.) і [[Пам'ятник Миколі Гоголю (Полтава)|М.&nbsp;Гоголю]] (1934&nbsp;р.).
 
==== Друга світова війна ====
Рядок 265:
У Полтаві діють два залізничні вокзали, які приймають курсуючі потяги далекого прямування, а також приміські електропоїзди.
* [[Полтава-Південна|Пасажирський вокзал «Полтава-Південна»]]&nbsp;— вузлова залізнична станція Південної залізниці, зв'язковий вузол чотирьох напрямків (Люботин, Ромодан, Кременчук, Красноград). Загальна площа приміщень вокзалу&nbsp;— 3817 кв. м., він розрахований на 200—250 пасажирів. У 1937 році будівлю пасажирського вокзалу «Полтава-Південна» було відкрито після реконструкції. На станції Полтава-Південна знаходиться управління Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), пасажирський вокзал 1-го класу, локомотивне депо (ТЧ-5), моторвагонне депо (РПЧ-2), вантажне вагонне депо (ВЧД-9), дистанція шляху (ПЧ-11), дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ-6), Полтавське (БМЕУ-6) і Південне (БМЕУ-685) будівельно-монтажні експлуатаційні управління, дистанція електропостачання (ЕЧ-4), пасажирська вагонна дільниця (ВЧ 4).
 
* [[Полтава-Київська|Залізничний вокзал «Полтава-Київська»]]&nbsp;— залізнична станція, яка приймає електропоїзди приміських напрямків, а також поїзди з міжміським повідомленням і рейси з інших країн.
 
Рядок 385 ⟶ 384:
На початку вересня у місті традиційно (із 2003 року) на [[Співоче поле (Полтава)|Співочому полі]] проходить всеукраїнський фестиваль «[[Мазепа-фест]]».
 
Серед класичних колективів зокрема&nbsp;— фолк [[Український народний хор «Калина»|«Калина»]], [[Полтавський симфонічний оркестр]], [[Муніципальний оркестр «Полтава»|оркестр «Полтава»]], [[Пірует (хореографічний колектив, Полтава)| хореографічний колектив Пірует]] та [[Пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава»|ансамбль «Полтава»]], рок гурти&nbsp;— «[[Онейроїд (гурт)|Онейроїд]]», «[[Транс-Формер]]» та інші. Також місто славиться традиційно майстерним вишкілом виконавців на кобзі та бандурі, чому значно сприяли як історично традиційно сильні кобзарські традиції так і зокрема [[Єсипок Володимир Миколайович|Володимир Єсипок]].
 
Популярність представників сучасніших жанрів переважною мірою не сягає далі меж регіону. Із критих цілорічних закладів, найбільш придатних для масових культзакладів, на початку 2000-х виокремлювалися Палац дозвілля «Листопад» (переважно [[Масова культура|попкультура]]) та «Villa Крокодила» ([[Альтернативна музика|альтернатива]] тощо). Наявні концертні та стрип-паби менших площ на різний смак та гаманець, два кінотеатри мережі Wizoria: екс-«[[Колос (кінотеатр)|Колос]]» і [[Wizoria Poltava „Konkord“|зала у ТЦ «Конкорд»]] та один [[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]] у ТЦ «Екватор». У той же час кінозали що функціонували у 1990-х&nbsp;— «Алмаз», «Полтава», «[[Будинок Полтавського дворянського зібрання|Імені Котляревського]]»&nbsp;— припинили свою діяльність.
Рядок 409 ⟶ 408:
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Полтава Музей Козацька держава.JPG|border|200px|]]
|[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|border|200px|]]
|[[Файл:Полтавський академічний облдрамтеатр ім М. В. Гоголя.jpg|border|200px|]]
|[[Файл:Корпусний сад у Полтаві.JPG|border|200px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Музей історії<br/>Полтавської битви.</div>
Рядок 476 ⟶ 475:
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Poltavskoe zemstvo1.jpg|border|132px|]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 15 (1909 г.).jpg|border|115px|]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 74 (1912 г.).jpg|border|180px|]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 76 (1912 г.).jpg|border|180px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
Рядок 584 ⟶ 583:
{{Населені пункти Поворскля}}
{{Історичні місця Поворскля}}
}}{{ВП-портали|Полтавщина|Україна|Географія}}{{DEFAULTSORT:Полтава}}{{Authority control}}
 
{{DEFAULTSORT:Полтава}}
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
[[Категорія:Міста Полтавської області]]