Полтава: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м clean up, typos fixed: в кінці X → наприкінці X за допомогою AWB |
||
Рядок 22:
| код = 532(2)
| висота = 156
| водойма = р. [[Ворскла]], р. [[Тарапунька (річка)|Тарапунька]], р. [[Коломак (річка)
| координати = {{coord|49|35|22|N|34|33|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
| залізниця с = 333
Рядок 43:
== Назва ==
{{main|Походження назви міста Полтава}}
За першою літописною згадкою міста, у [[Київська Русь|давньоруському]] [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] відома під назвою ''«Лтава»''<ref name="litopys.org.ua">[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю]</ref>. Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки [[Ворскла|Ворскли]], (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на [[Поділ (Полтава)|Поділ]]. Назві приписують [[Слов'янські мови|слов'янське]] походження<ref>''Янко М. Т''. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — С. .</ref>.
На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу.
Рядок 54:
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається [[899]] рік. Засноване IX ст. [[Сіверяни|сіверянами]] як форпост поперед [[Посульська оборонна лінія|Посульської лінії]] укріплене першопоселення на [[Іванова гора (Полтава)|Івановій горі]] поклало початок розвитку давньоруського [[Городище (укріплення)|граду]] [[Чернігівське князівство|Чернігівського]], а згодом [[Переяславське князівство|Переяславського]], князівств Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV віків. Наявні археологічні свідчення<ref>Супруненко О. Б., Пуголовок Ю. О. Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина 1 — Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2015. — 180 с. (21 с.): іл. + XII кол. вкл. — ISBN 978-966-8999-65-9</ref> погрому поселення [[Дружина (військо)|дружиною]] [[Борис-Роман Володимирович|Бориса Володимировича]] на початку XI ст<ref>Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И. И. Срезневский. — СПб.: Типография ИАН, 1860 (11-12с.) {{ref-ru}}</ref>.
Першу літописну згадку про місто містить [[Іпатіївський літопис|Іпатіївський список]] «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ]]» 1174 року<ref
Згідно родоводу Глинських складеного в XVI ст. згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя [[Вітовт]]а котрий нібито передав її до правління князю [[Олександр Глинський|Олександру Глинському]]. У 1482 на місто здійснив набіг [[Менґлі I Ґерай]]. З 1503-го Полтава належала князю [[Глинський Михайло Левович|Михайлу Глинському]]. У 1508 року вона була в нього відібрана королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]] за участь в антиурядовому повстанні однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять [[Глинські|Глинських]] — Байбуза. Втім ці відомості вважаються недостовірними<ref
У 1630 поселення, як порожня слобода, віддане Б. Обалковському, з 1641 [[Станіслав Конецпольський|С. Конецпольському]], а в 1646-му до власності [[Ярема Вишневецький|Я. Вишневецького]].
Рядок 63:
=== Козацька доба ===
Очолена козацтвом [[Хмельниччина|Визвольна війна]] проти [[
Поблизу міста 1709-го року відбулася [[Полтавська битва|баталія]], що остаточно закріпила стратегічну перевагу [[Росія|Росії]] у [[Велика Північна війна|Північній війні]], та було підірвано союзницькі плани [[Іван Мазепа|І.Мазепи]] та [[Карл XII|Карла XII]]. Увійшовши до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Полтавська губернія]] стала духовною столицею [[Мала Русь|Малої Русі]], її [[Нація|етнічно-національним]] центром.
Рядок 98:
=== Радянський період ===
Духовний потенціал Полтави відзначався ідейними злетами, належно оціненими лише
==== Друга світова війна ====
Рядок 265:
У Полтаві діють два залізничні вокзали, які приймають курсуючі потяги далекого прямування, а також приміські електропоїзди.
* [[Полтава-Південна|Пасажирський вокзал «Полтава-Південна»]] — вузлова залізнична станція Південної залізниці, зв'язковий вузол чотирьох напрямків (Люботин, Ромодан, Кременчук, Красноград). Загальна площа приміщень вокзалу — 3817 кв. м., він розрахований на 200—250 пасажирів. У 1937 році будівлю пасажирського вокзалу «Полтава-Південна» було відкрито після реконструкції. На станції Полтава-Південна знаходиться управління Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), пасажирський вокзал 1-го класу, локомотивне депо (ТЧ-5), моторвагонне депо (РПЧ-2), вантажне вагонне депо (ВЧД-9), дистанція шляху (ПЧ-11), дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ-6), Полтавське (БМЕУ-6) і Південне (БМЕУ-685) будівельно-монтажні експлуатаційні управління, дистанція електропостачання (ЕЧ-4), пасажирська вагонна дільниця (ВЧ 4).
* [[Полтава-Київська|Залізничний вокзал «Полтава-Київська»]] — залізнична станція, яка приймає електропоїзди приміських напрямків, а також поїзди з міжміським повідомленням і рейси з інших країн.
Рядок 385 ⟶ 384:
На початку вересня у місті традиційно (із 2003 року) на [[Співоче поле (Полтава)|Співочому полі]] проходить всеукраїнський фестиваль «[[Мазепа-фест]]».
Серед класичних колективів зокрема — фолк [[Український народний хор «Калина»|«Калина»]], [[Полтавський симфонічний оркестр]], [[Муніципальний оркестр «Полтава»|оркестр «Полтава»]], [[Пірует (хореографічний колектив, Полтава)|
Популярність представників сучасніших жанрів переважною мірою не сягає далі меж регіону. Із критих цілорічних закладів, найбільш придатних для масових культзакладів, на початку 2000-х виокремлювалися Палац дозвілля «Листопад» (переважно [[Масова культура|попкультура]]) та «Villa Крокодила» ([[Альтернативна музика|альтернатива]] тощо). Наявні концертні та стрип-паби менших площ на різний смак та гаманець, два кінотеатри мережі Wizoria: екс-«[[Колос (кінотеатр)|Колос]]» і [[Wizoria Poltava „Konkord“|зала у ТЦ «Конкорд»]] та один [[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]] у ТЦ «Екватор». У той же час кінозали що функціонували у 1990-х — «Алмаз», «Полтава», «[[Будинок Полтавського дворянського зібрання|Імені Котляревського]]» — припинили свою діяльність.
Рядок 409 ⟶ 408:
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Полтава Музей Козацька держава.JPG|border|200px
|[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|border|200px
|[[Файл:Полтавський академічний облдрамтеатр ім М. В. Гоголя.jpg|border|200px
|[[Файл:Корпусний сад у Полтаві.JPG|border|200px
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Музей історії<br/>Полтавської битви.</div>
Рядок 476 ⟶ 475:
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Poltavskoe zemstvo1.jpg|border|132px
|[[Файл:Полтавский уезд № 15 (1909 г.).jpg|border|115px
|[[Файл:Полтавский уезд № 74 (1912 г.).jpg|border|180px
|[[Файл:Полтавский уезд № 76 (1912 г.).jpg|border|180px
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
Рядок 584 ⟶ 583:
{{Населені пункти Поворскля}}
{{Історичні місця Поворскля}}
}}{{ВП-портали|Полтавщина|Україна|Географія
{{DEFAULTSORT:Полтава}}
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
|