Вікіпедія

Сербія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м clean up, typos fixed: В кінці X → Наприкінці X за допомогою AWB
Рядок 159:
 
=== Етнічний склад ===
[[Серби]] є найбільшою етнічною групою в Сербії, що становить 83 % від загальної чисельності населення, якщо рахувати без Косова і Метохії. Другою за чисельністю етнічною групою є [[угорці]] — 3,9 % у всій Сербії і 14,3 % населення в Воєводині. Інші меншини включають [[Босняки|боснійців]], [[Роми|циган]], [[Албанці|албанцівалбанці]]в, [[Болгари|болгар]], [[Чорногорці|чорногорцівчорногорці]]в, [[Македонці|македонцівмакедонці]]в, [[Словаччина|словаків]], [[Русини|русинів]], [[Румунія|румунів]]. У Сербії проживає і значна [[Китайська Народна Республіка|китайська]] діаспора.
 
Сербія має найбільше число [[Біженці|біженцівбіженці]]в в Європі.
[[Файл:Šopsko kolo, XVIII Duna.jpg|міні|Серби]]
 
Рядок 198:
У XVII столітті в сербській літературі з'явилися тенденції бароко. Під його впливом творили Андрія Змаевич, [[Гаврило Стефанович Венцловіч]], [[Йован Райіч]], [[Захаріє Орфелін|Захарія Орфелін]] та ін. [[Досітей Обрадович]] був найвидатнішим діячем епохи Просвітництва, а найзнаменитішим представником класицизму став [[Йован Стерія Попович]], хоча в його творчості були і елементи романтизму.
 
Значну роль в становленні сербської літератури та в розвитку раннього романтизму зіграв [[Князівство Чорногорія|чорногорський князь]]-митрополит [[Петро ІІ Негош-Петрович|Петро II Петрович]]. Головною темою його віршів стала боротьба [[Чорногорці|чорногорцівчорногорці]]в і сербів проти турків-османів, а його драматична поема «Гірський вінець» проповідувала ідею об'єднання [[Південні слов'яни|південних слов'ян]].
 
Під час національного відродження в першій половині XIX століття [[Вук Караджич]] перевів [[Новий Заповіт]] на сербську народну мову і реформував сербську мову і орфографію. Цим було закладено основи для сербської літератури Нового часу. Відомі сербські автори XIX століття: [[Бранко Радічевіч]], [[Петар Надовеза|Петар Петрович Негош]], [[Лаза Костич|Лазу Костич]], [[Джура Якшич]] і [[Йован Змай]]. XX століття в сербській літературі ознаменувалось такими іменами як [[Іво Андрич]], Ісидора Секуліч, [[Мілош Црнянський]], [[Меша Селімович]], [[Добрица Чосич]], [[Данило Кіш]], Олександр Тішма. Серед поетів відомими були: [[Мілан Ракич]], [[Йован Дучич|Йован Дучіч]], [[Десанка Максимович]], [[Міодраг Павлович]], [[Мирослав Антич]], Бранко Мільковіч і [[Васко Попа]].
 
В кінціНаприкінці XX століття і на початку XXI століття найбільш відомими авторами стали Давид Албахарі, [[Мілорад Павич]], [[Момо Капор]], [[Небойша Єврич]], [[Горан Петрович]], [[Світлана Велмар-Янкович]], [[Светіслав Басара]].
 
=== Україно-сербські відносини ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сербія