Стефан Пермський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Turzh (обговорення | внесок)
Turzh (обговорення | внесок)
Рядок 32:
Стефан Пермський народився близько [[1340]] року у [[Великий Устюг|Великому Устюзі]]. Його мати — Марія була [[Комі (народ)|комі-зирянкою]], батько Сімеон — руським. Супроводжуючи батька (місцевого [[дяк]]а) до [[храм]]у, Стефан вивчився церковним співам і уставу. Після цього Стефан зосередив усю свою увагу на ретельному вивченні [[Комі мова|комі-зирянської мови]], якою розмовляло усе місцеве населення.
 
За переказами, ще в дитинстві Стефану передрікли, що він стане хрестителем «перм'яцького народу» (тобто пермських угро-фінських народів). Начебто і під впливом цих віщувань він виправився до [[ростовРостов Великий|ростовського]]ського монастиря Святого Григорія Богослова задля підготовки до [[місіонер]]ського служіння. Думку молодого аскета послужити подвижницькою працею для пермського народу було схвалено тодішніми руськими церковниками.
[[Файл:Trinity Zuryanskaya.jpg|thumb||left|160пкс|''[[Ікона]] «Зирянська Трійця», написана, за переказом, Стефаном Пермським'']]
Щоб використовувати у своєму місіонерстві [[Святе Письмо]] і твори [[Отці Церкви|отців Церкви]], Стефан вивчив [[Грецька мова|грецьку]], а для вдалого проповідування серед комі удосконалив свою [[Мова комі|комі-зирянську]]. Незабаром просвітитель узявся до [[переклад]]у на комі [[Богослужіння|церковної служби]], що було безпрецендентним у історії народів, землі яких включалися до складу Московської держави. Стефану Пермському належить заслуга у здійсненні ще одного великого досягення — він упорядкував зирянську абетку ''[[анбур]]'', спеціально для цього розробивши власну систему літер, які переважно були видозміненими [[Грецька азбука|грецькими]]. Відвідавши Устюг, Стефан переконався у життєдіяльності власного творіння — земляки зиряни виявились здібними до засвоєння нових понять (в т.ч. і абстрактних), формування думок (в т.ч. і дидактичних) власною мовою, використовуючи своє власне письмо.