Стефан Пермський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Turzh (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Turzh (обговорення | внесок) |
||
Рядок 37:
Стефан вирушив до [[Москва|Москви]], де отримав благословіння Митрополита Києво-Московського і всієї Русі св. [[Олексій (Бяконт)|Олексія (Бяконта)]] і був настановлений в [[пресвітер]]и. Великий князь [[Дмитро Донський]] дав йому охоронну грамоту. В [[1379]] році 40-річний Стефан направляється у ''Перм Вичегодську'', щоб розпочати свою місіонерську діяльність.
За течією [[Північна Двіна|Північної Двіни]] і [[Вичегда|Вичегди]] Стефан досяг [[Котлас]]у і розпочав проповідувати християнське вчення. Збереглися свідчення, а також за переказами, проповідника зустріли вороже, навіть намагалися спалити, але знання місіонером місцевих мови і звичаїв, наполегливість у проповідуванні Слова Божого і лагідна вдача обеззброїли [[Язичництво|язичників]] (за іншими даними — проповідування не було таким уже мирним; ще за деякими даними, переважно [[фольклор]]ними, ширенню віри серед зирян прислужилося творення див проповідником). Проповідь в ''Гамі'' і в ''Усть-Вимі'', де Стефан Пермський знищив обожнювану поганами [[Береза|березу]], загрожувала йому смертю, але са́ме тут було споруджено першу в краї церкву. Так чи інакше, у доволі короткий термін Стефану Пермському вдалося навернути значне число зирян до християнства, звести церкви (?) і [[Каплиця|каплиці]], знищити поганські капища (і жерців ?), поширити знання про свою абетку.
== Історичні заслуги ==
| |||