Партія (музика): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
Ноти поліфонічних творів оформлюють у вигляді [[Партитура|партитур]], де для всіх голосів багатоголосного твору на окремих [[Нотоносець|нотоносцях]] записують ноти для кожної партії інструментів чи людських голосів. Це дає змогу [[диригент]]ові одним поглядом охопити весь запис і вчасно подати вказівки кожній групі виконавців.
Крім сказаного існують також музичні терміни '''[[головна партія]]''', '''зв'язувальна партія''', '''[[побічна партія]]''', '''заключна партія''', які використовуються у музичному творі зі спеціальною [[Музична форма|структурою]], що має назву — [[соната]]<ref>[http://slovopedia.org.ua/58/53409/387951.html Соната] slovopedia.org.ua</ref>.
{{Виписка|«''Сонату'' заграйте мені, потужну,.. ''сонату'' [[Бетховен]]а»|[[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольга Кобилянська, III, 1956, 52]]}}
''[[Сонатна форма]]'' складається із трьох основних частин: ''експозиції'', ''розробки'' і ''репризи'', які завершуються ''[[Кода|кодою]]''. У першій частині (експозиції) протиставляються ''головна'' й ''побічна'' [[Тема (музика)|теми]], у другій (розробці) ці теми розвиваються і в третій (репризі) повторюється експозиція з тональними та іншими змінами. ''Експозиція'', своєю чергою, складається з головної партії, сполучної партії, побічної партії та заключної партії.
| |||