Походив з [[Альбертинська лінія Веттінів|альбертинської лінії Веттінів]]. Син [[Йоганн-Георг III|Йоганна-Георга III]], курфюрста Саксонії, та Анни Софії Данської. Отримав гарну освіту. Замолоду брав участь у державних справах разом із батьком. Після смерті останнього у 1691 році Йоганн-Георг IV здійснив великий тур Німеччиною, Нідерландами, Англією. Францією та Італією.
По поверненюповерненню призначив першим міністром Ганса Адама фон Шенінга. разом вони продовжили економічну політику Йоганна-Георга III, водночас намагався придушити аристократію, послабити саксонські стани. Намагався отримати права на герцогство Лауенбург, сперечався щодо цього із Бранденбургом. Утім імператор Леопольд I відхилив домагання Йоганна-Георга IV. Тоді Йоганн-Георг відкликав саксонські війська, що перебували на Рейні, готуючись виступити проти Франції. У відподвідьвідповідь у 1692 році за наказом імператора Шенінга було схоплено у Теплиці й запроторено до в'язниці. ПогіршиалисяПогіршилися стсоункистосунки з Австрією поведінкою курфюрста Саксонії в особистому житті. Він ігнорував законну дружину й весь час проводив з коханкою. Леопольд I вирішив використати цю ситуацію, надавши у 1693 році коханці Йоганна-Георга IV титул графині імперії. Надяку курфюрст надав імперії 12 тисяч вояків для війни із Францією. Незабаром й сам рушив до війська. Втім сподівання очолити об'єднану імперську армію виявилися марними. По поверненню захворів на віспу й помер 27 квітня 1694 року.
