Дніпровський національний університет залізничного транспорту: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Структура: виправлений декілька разів знак дефісу. |
|||
Рядок 52:
== Історія ==
'''Червень 1930 р.''' У Дніпропетровську на базі політехнікуму і факультету інженерів шляхів сполучення
'''7 вересня 1930 р.''' Згідно з постановою РНК УРСР від 12.06.1930р., що розміщено у Бюлетені народного комісаріату освіти УРСР від 09.07.1930р, №27 інститут було переіменовано у Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту ім. Л.М. Кагановича.
▲У Дніпропетровську на базі політехнікуму і факультету інженерів шляхів сполучення [[Київський політехнічний інститут|Київського політехнічного інституту]] був заснований Дніпропетровський Інститут Інженерів Залізничного Транспорту (ДІІТ). Створений у центрі металургійної промисловості України і великому залізничному вузлі, інститут за короткий час розгорнув підготовку кваліфікованих фахівців. В роки першої п'ятирічки силами студентів, викладачів, робітників та службовців були побудовані навчальний корпус, гуртожиток, їдальня і житлові будинки. За 3-4 роки було влаштовано затишне інститутське містечко. Тоді в інституті працювали 62 викладача, у тому числі 5 професорів і 12 доцентів.
'''1931 р.''' В інституті відкрита аспірантура, організовані три факультети: будівельний, механічний та електромеханічний. ▼
'''1933 р.''' За успішну роботу в створенні матеріально-технічної бази і підготовку фахівців для залізничного транспорту ДІІТ нагороджено Почесною Грамотою ВЦІК СРСР. '''1934
▲В інституті відкрита аспірантура, організовані три факультети: будівельний, механічний та електромеханічний.
'''
▲'''1934 р.''' Відбувся перший випуск 190 дипломованих інженерів. На XVII з'їзді партії ДІІТ був названий одним із найкращих серед вузів країни.
'''1941
'''1947
▲'''1938 р.''' Відкрито паровозний факультет.
'''1950
▲'''1941 — 1945 рр.''' У роки Великої Вітчизняної війни більше тисячі студентів, аспірантів, викладачів, робітників та службовців ДІІТу добровільно вступили до лав Радянської Армії і героїчно боролися з ворогом на різних фронтах та у партизанських загонах. Інститут був евакуйований у Новосибірськ, де продовжував готувати висококваліфікованих фахівців, але також [[Генеральна округа Дніпропетровськ#Освіта|діяв і за німецької окупаційної влади]]. У пам'ять про загиблих студентів у центрі інститутського містечка спорудять монумент, біля підніжжя якого горітиме вічний вогонь. У 1944 році інститут повертається в містечко, значна частина будинків якого була перетворена в руїни.
'''19 червня 1974 р.''' Інститутові присвоєно ім'я М.І. Калініна згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 19.06.1974р.
▲'''1947 — 1950 рр.''' До 1947 року відновлення інституту було майже закінчено і до 1950 року — двадцятиліття ДІІТу інститутське містечко було цілком відновлено.
'''1970
▲'''1950 — 1970 рр.''' У 50-70 роки були введені до ладу новий навчальний корпус, студентський гуртожиток, стадіон, басейн, спорткомплекс та інші об'єкти. Відкрито власний Обчислювальний центр. Інститут стає великим транспортним ВНЗ.
'''5 березня 1980 р.''' Інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапору (Указ президіуму Верховної Ради СРСР від 05.03.1980р.)
▲'''1970 — 1986 рр.''' За успіхи, досягнуті в підготовці фахівців, високий рівень навчально — виховної і науково-дослідницької роботи і широку суспільно-трудову діяльність, ДІІТ неодноразово нагороджувався: перехідним Червоним прапором Укрсовпрофа, ЦК ВЛКСМ і МВО УРСР, який у 1975 році було залишено в інституті довічно; у 1978 році — Почесною Грамотою ЦК ВЛКСМ; у 1980 році — орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1986 році — перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ.
'''1991 р.''' Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапору інститут інженерів залізничного транспорту отримав паспорт.
'''1993 р.''' 1993 року ДІІТ після атестації одержав статус університету. Тепер його повна назва: Дніпропетровський Державний Технічний Університет Залізничного Транспорту (ДІІТ). Багато енергії вкладали в розвиток інституту його керівники: Н.
'''15 липня 2002 р.''' Указом президента України від 15.07.2002р. №647/2002/ університету присвоєно статус національного.
'''11 жовтня 2002 р.''' Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. №576-р університету присвоєно ім'я академіка В.А. Лазаряна. Таким чином університет отримує назву, яку носить дотепер: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.
'''6 травня 2010 р.''' Університет підпорядковується Міністерству транспорту та зв'язку України згідно з наказом Міністрерства транспорту та зв'язку від 28.04.2010р. №237/.
'''6 жовтня 2011 р.''' Університет підпорядковується Міністерству інфрастуктури України (Наказ Міністерства інфраструктури України від 08.09.2011 №352).
'''28 лютого 2012 р.''' Університет підпорядковується Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.02.2012р. №214)
== Бібліотека ==
| |||