Халеп'я: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, replaced: - →  — (5) за допомогою AWB
Рядок 16:
| перша згадка = 1093<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=20.07.2012&rf7571=16233 Облікова картка на сайті ВРУ]</ref> рік
| колишня назва = Халеп
| населення = 750 (2010)<ref name="ШевченкоКоломієць2010"/> осіб
| територія = 28,2
| ref-територія = <ref name="ШевченкоКоломієць2010"/>
Рядок 32:
| ref-висота =
| водойма = річки [[Дніпро]]<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ"/>, [[Бобриця (притока Дніпра, Київська область)|Бобриця]], [[Сквира (річка)|Сквирівка]]
| адреса = 08741, Київська обл., Обухівський район, с. Халеп'я, вул. Вознесенська, 67, тел. 3-02-15<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ">< /ref>
| веб-сторінка =
| сільський голова = Домбровська Галина Андріївна
Рядок 49:
| схема =
}}
'''Ха́леп'я'''&nbsp;— село в [[Україна|Україні]], [[Київська область]], [[Обухівський район]]. Адміністративний центр [[Халеп'янська сільська рада|Халеп'янської сільської ради]]. Розташоване на правому березі [[Дніпро|Дніпра]], біля [[Канівське водосховище|Канівського водосховища]], між селами [[Трипілля]] і [[Витачів]], на автошляху {{Автошлях Р|19}}. На території села виявлені поселення [[Трипільська культура|Трипільської]] та [[черняхівська культура|Черняхівської культур]]. Вперше згадується в джерелах під [[1093]] роком як [[Київська Русь|руське]] городище Халеп, що було [[монгольська навала на Русь|зруйноване монголами]] ([[1239]]). Під сучасною назвою відоме з [[1508]] року як поселення [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. З [[1656]] року було власністю православних [[Митрополит Київський|київських митрополитів]]. Фортифікаційні укріплення тут зберігалися до кінця XVII століття. Від [[1787]] року — казенне село у складі [[Російської імперії]]. Під час [[українська революція|українських визвольних змагань]] ([[1917]]—[[1919]]) було одним з осередків отамана [[Терпило Данило Ількович|Зеленого]]. Сильно постраждало під час [[Голодомор|Голодомору]]у ([[1932]]—[[1933]]) та [[Друга світова війна|Другої світової війни]] ([[1941]]—[[1943]]). Основа економіки — [[сільське господарство]], вирощування зернових та кормових культур. У селі діють 5 крамниць роздрібної торгівлі, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, школа, клуб, цегельний завод. Працюють два музеї присвячені поету [[Франко Іван Якович|Івану Франку]] та археологу [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентію Хвойці]]. Найдавніша пам'ятка — православна церква Вознесіння ([[1797]]). Площа — 22 км². Населення — 878 осіб (на [[2001]])<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ" />. День села — [[1 червня]].
 
== Назва ==
Рядок 57:
 
== Географія ==
Халеп'я розташоване на підвищеній слабонахиленій розчленованій горбисто-хвилястій [[Моренний рельєф|моренно]]-[[Флювіогляціальні відклади|водно-льодовиковій]] рівнині правого берега Дніпра ([[Київська височинна область]]).{{Sfn|Онищак та ін., 2009|с. 20–21, 39}} Основна частина села займає підвищення (висоти від 120–160 м над рівнем моря) між долинами маленьких річок [[Бобриця (притока Дніпра, Київська область)|Бобриця]] і [[Сквира (річка)|Сквирівка]] (Сквировка, Сквира).<ref>{{cite journal | last = Рахно | first = М. | authorlink = | coauthors = | title = Кримсько-готське місто Сківарін у контексті центральноєвропейської топоніміки | journal = Вісник Львівського університету. Серія філологічна | volume = 59 | issue = | pages = 155–160 | publisher = | location = | date = 2013 | language = | url = http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vlnu_fil_2013_59_24.pdf | jstor = | issn = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = | accessdate = }}</ref> При поглибленні русла Дніпра біля села в кінці 1960-х років було виявлено залишки [[плейстоцен]]ових тварин ([[мамут|мамонта]], [[тарпан|коня]], [[зубр]]а) віком 15-30 тисяч років.<ref>Пазинич, В. Г. [http://aetos.kiev.ua/zsu/zsu16-1/zsu16-1-17.pdf Локальні аномалії алювію лівого берега Дніпра в районі м. Канева] // Заповідна справа в Україні. - 2010. - Т. 16, вип. 1. - С. 77-82 </ref>
 
Більшість земель Халеп'я належать до сільськогосподарських: з 282,7 га таких 234,5 га, 25,7 га знаходяться під забудовою, до лісових територій належить 15 га.<ref name="ШевченкоКоломієць2010"/>
Рядок 63:
[[Ґрунт]]и на території села переважно [[чорнозем]]и опідзолені, [[Суглинки|суглинкові]].<ref name="ШевченкоКоломієць2010">{{cite article|title=Землекористуваня новостворених сільськогосподарських підприємств|author= І. П. Шевченко, Л. П. Коломієць|journal=Землеробство|year=2010|issue=82|pages=17-23|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemlerobstvo_2010_82_5}}</ref> [[Родючість ґрунтів]] середня.{{Sfn|Онищак та ін., 2009|с. 31-33}} На території села знаходиться Халеп'янське родовище цегельних [[глина|глин]], що станом на 2001 рік активно розроблялося.<ref>О. Б. Ковальов, Г. Я. Матвєєв, В. В. Пастухов, Г. Г. Виноградов, 3. П. Охінько. [http://www.geokniga.org/sites/geokniga/files/mapcomments/m-36-xiii-kiev-geologicheskaya-karta-i-karta-poleznyh-iskopaemyh-chetvertichnyh.pdf Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000 аркуш а М-36-ХІІІ (Київ)]. — К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, Північне державне регіональне геологічне підприємство “Північгеологія”, 2001.: іл. — 78 с.</ref> Село багате на [[ґрунтові води]], проте вони суттєво забруднені хімічними речовинами, що використовуються в сільському господарстві. Так, дослідження середнього вмісту [[нітрат]]ів у воді колодязів села протягом 1990—2000 років виявило зростання цього показника з 219 до 500 мг/л (при нормі у 45 мг/л). Пік забруднення у 522 мг/л виявлений у 1999 році, а в окремих колодязях вміст нітратів досягав 1350 мг/л.<ref>[[Созінов Олексій Олексійович|Созінов О.]] [http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_10_3 Агросфера України у XXI столітті] // [[Вісник Національної академії наук України]]. - 2001. - № 10. - С. 7-16</ref>
 
Вітри переважають західні та південно-західні. Середня температура січня -6&nbsp;°C, середня температура липня +19&nbsp;°C.{{Sfn|Онищак та ін., 2009|с. 23–24}}
 
{{Клімат міста
Рядок 135:
Залишки літописного давньоруського міста Халеп розташовані в північно-східній частині села, на високому правому березі Дніпра. Ймовірно його побудовано у [[1030-ті]] роки, коли Ярослав Мудрий будував фортеці на півдні від Києва для захисту від кочівників. Халеп уперше згадується у давньоруських текстах під 1093 роком, коли в своєму «[[Повчання Володимира Мономаха|Повчанні дітям]]» [[Володимир Мономах]] писав:
 
{{цитата|...на Стугні билися ми з половцями до вечора, билися коло Халепа, города над [[Дніпро|Дніпром]]м, а потім мир уклали з їхніми князями.}}
 
Як фортифікований «город» Халеп виник наприкінці [[XI століття|XI ст.]] Згадується Халеп у літописах і в XII сторіччі. Так, літа 1136-го, [[чернігів]]ські князі [[Ольговичі]] взяли його разом із Треполем: «взяша Треполь и Халеп пуста». Халеп був зруйнований монгольським військом [[Мунке|Менгу-хана]] в 1239 році.<ref name="shan">{{Citation | last = Квітницький М.В., Лисенко С.Д. | first = | contribution = Розкопки комплексної пам'ятки археології в ур. Шанці в с. Халеп'я Обухівського району | year = 2008 | title = Археологічні дослідження в Україні 2006—2007 рр. | editor-last = | editor-first = | volume = | pages = 154—157 | place = К. | publisher = | id = }}</ref>
Рядок 242:
* [[Парламентські вибори в Україні 2012|Парламентські вибори 2012]]: зареєстровано 650 виборців, явка 63,08%, найбільше голосів віддано за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 41,22%, за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]&nbsp;— 16,83% та [[УДАР (партія)|УДАР]]&nbsp;— 15,37%.<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=94 Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;94, Київська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року]</ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Романюк Віктор Миколайович|Віктор Романюк]] (''Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»'')&nbsp;— 45,19%, за [[Засуха Тетяна Володимирівна|Тетяну Засуху]] (''Партія регіонів'')&nbsp;— 40,00%, за Валерія Кияницю (''Соціалістична партія України'')&nbsp;— 2,16%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp338?PT001F01=900&pf7331=94 Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №&nbsp;94, Київська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року]</ref>.
* [[Вибори Президента України 2014]]: зареєстровано 630 виборців, явка 76,19%, з них за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 73,96%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 11,04%, за [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолія Гриценка]]&nbsp;— 4,17%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001 Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу №&nbsp;95, Київська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року]</ref>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2014]]: зареєстровано 632 виборці, явка 63,13%, найбільше голосів віддано за [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Блок Петра Порошенка]]&nbsp;— 29,82%, за [[Народний фронт (Україна)|«Народний фронт»]]&nbsp;— 29,32% та [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|Об'єднання «Самопоміч»]]&nbsp;— 8,77%.<ref name="Підсумки голосування">< /ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Гліб Лірник (''Блок Петра Порошенка'')&nbsp;— 34,02%, за [[Романюк Віктор Миколайович|Віктора Романюка]] (''Народний фронт'') проголосували 23,20%, за [[Козирєв Павло Генріхович|Павла Козирєва]] (''самовисування'')&nbsp;— 13,92%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=94 Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №&nbsp;94, Київська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року]</ref>.
 
=== Символіка ===
Рядок 265:
У Халеп'ї існує два музеї, які є філіями [[Київський обласний археологічний музей|Київського обласного археологічного музею]]: [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентія Хвойки]] та [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. Обидва розташовані у будівлі колишньої «[[школа грамоти|школи грамоти]]», побудованої 1902 року<ref>{{cite web|url=http://ukrainka.org/muzey-vikentiya-hvoyki|title=Музей Вікентія Хвойки|website=Сайт міста Українка|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171220131335/https://ukrainka.org/muzey-vikentiya-hvoyki|archivedate=20.12.2017}}</ref> чи раніше<ref name="roden">{{cite web|url=http://www.club-roden.org.ua/ekskursii/78-muzej-vikentiya-xvojki-xalepe.html|author= Т.&nbsp;И.&nbsp;Матлах| title= Музей Викентия Хвойки (Халепье)|website= Историко-экскурсионный клуб «Родень»|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131006165056/http://www.club-roden.org.ua/ekskursii/78-muzej-vikentiya-xvojki-xalepe.html|archivedate=6.10.2013}}{{ref-ru}}</ref>.
 
Також у халеп'янській школі 2007 року створений шкільний музей акторки й письменниці [[Нещерет Тетяна Іванівна|Тетяни Нещерет]], яка навчалася тут. У 2008 році на школі встановлено меморіальну дошку на честь неї.<ref>{{cite web|url=http://obukhovrda.gov.ua/obuhivschina/muzei-obukhivshchini/muzey-t.i.nescheret-u-halepyi.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160604074041/http://obukhovrda.gov.ua/obuhivschina/muzei-obukhivshchini/muzey-t.i.nescheret-u-halepyi.html|archivedate=4.6.2016|title= Музей Тетяни Нещерет у Халеп'ї|website=Обухівська РДА))}}</ref>
 
==== Музей Вікентія Хвойки ====
Рядок 279:
 
== Релігія ==
Принаймні з середини XVIII століття в селі була церква, у 1797 році побудована наново. У радянські часи зруйнована.
 
У селі діє громада [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви Київського патріархату]], яка володіє Церквою Вознесіння Господнього<ref>[http://www.cerkva-obuhiv.org.ua/index.php/component/content/article/80-statti/82-korotki-vidomosti-pro-khramy-ta-parafii-obukhivshchyny Короткі відомості про храми та парафії Обухівщини. Православна Обухівщина]</ref>.
Рядок 441:
Дані наведено за книжкою «Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга».<ref>[http://www.reabit.org.ua/files/store/Kuivsk.kn.2.pdf.pdf Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. – К.: Основа, 2007. – 1040 с.]</ref>
 
* Валовенко Терентій Тарасович, (1898 -&nbsp;— 29.04.1938), робітник райспоживспілки, розстріляний.{{sfn|Реабілітовані історією, 2007|с. 598}}
* Васильченко Михайло Митрофанович, (1900 -&nbsp;— 21.04.1938), бухгалтер агролісомеліоративного розсадника, розстріляний.{{sfn|Реабілітовані історією, 2007|с. 598}}
* Джерело Діонис Володимирович, (1890 -&nbsp;— 29.04.1938), робітник цегельного заводу, розстріляний. {{sfn|Реабілітовані історією, 2007|с. 602}}
* Джерело Параскева Микитівна, (1920 -&nbsp;— ?), робітниця цегельного заводу, Постановою Особливої Наради при НКВС СРСР 21 квітня 1945 року виселена на 5 років за межі України. {{sfn|Реабілітовані історією, 2007|с. 602}}
* Друзенко Василь Прокопович, (1896 -&nbsp;— 10.05.1938), колгоспник, розстріляний. {{sfn|Реабілітовані історією, 2007|с. 601}}
 
== Галерея ==
Рядок 475:
{{ac}}
{{добра стаття}}
 
[[Категорія:Села України]]
[[Категорія:Села Київської області]]