Регалії російських монархів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення |
м clean up, replaced: - → — (3) за допомогою AWB |
||
Рядок 23:
{{main|Шапка Мономаха}}
[[Файл:Bonnet de Monomaque.jpg|160px|thumb|right|Дві найдавніші [[Росія|російські]] корони — «[[Шапка Мономаха]]» і [[Шапка Казанська]].]]
* '''[[Наперсний хрест Мономахів]]:''' Цей наперсний хрест, найдавніший серед подібних регалій, з кінця [[XVII]] ст. пов'язували із «[[Костянтин IX Мономах|Мономаховим]] даром». Регалія має форму прямокутного срібного релікварія, в середню частину якого вставлений хрест-реліквія, частина [[Животворний Хрест|Гробу Господнього]]. Сучасний вигляд регалія отримала в [[1605]] р., за часів [[Годунов Борис|Бориса Годунова]] (кошти на оздоблення релікварія надав князь І. А. Хворостінін<ref>Московская оружейная палата… С.67.</ref>).
{{main|Наперсний хрест Мономахів}}
* '''[[Шапка Казанська]]:''' Шапка Казанська належала Ядегару-Мухаммеду, останньому володарю [[Волзькі татари|татарського]] [[Казанське ханство|Казанського ханства]]. Це друга за давністю [[Росія|російська]] корона. Виготовлена «шапка» в [[1553]] р.<ref>Московская оружейная палата… С.40.</ref> [[Росія|російськими]] або [[Татари|татарськими]] [[ювелір]]ами для полоненого [[Хан (титул)|хана]], спеціально з нагоди його [[хрещення]] в [[Православ'я|православну]] віру під ім'ям Семена.
{{main|Шапка Казанська}}
Рядок 38:
== Регалії [[Годунов Борис|Бориса Годунова]] ==
* '''[[Трон Бориса Годунова|Золотий трон]]:''' «Місце царське золоте» було виготовлене наприкінці [[XVI]] століття [[Іран|перськими]] майстрами за найкращими зразками східного мистецтва. Згідно з архівом Збройової Палати, трон був надісланий [[Шах (титул)|шахом]] [[Аббас I Великий|Аббасом I]] [[цар]]ю [[Годунов Борис|Борису]] в [[1604]] р<ref>Древности… 2-е отделение. С.107.</ref>.
{{main|Трон Бориса Годунова}}
Рядок 59:
Найзначнішими речами [[Романов Михайло Федорович|Михайлової]] «Великої Казни» є:
* '''Сагайдак і колчан:''' Сагайдак (дорогоцінні піхви для лука) та колчан для стріл були виконані в [[Московський кремль|Кремлі]] близько [[1627]] р.<ref>http://www.museum.ru/imgB.asp?10793</ref> Вони мають золоті оправи із численними емальованими візерунками, містять [[Двоголовий орел|державні герби]]. Загалом цей комплект ціною в 2965 тогочасних рублів<ref name="Описание...С.120">Описание… С.120.</ref> прикрашений 183 [[діамант]]ами, 5 [[рубін]]ами, 34 [[сапфір]]ом, 153 [[смарагд]]ами та 139 турмалінами<ref>Древности… 3-е отделение. С.122.</ref>.
* '''[[Щит князя Мстиславського|Щит]]:''' Булатний щит, прикрашений золотим різьбленням, був виготовлений майстром Мухаммедом Муміном Зернішаном у [[Іран|державі Сефевідів]] наприкінці XVI століття<ref>http://territa.ru/_ph/521/607896955.jpg</ref> До [[1622]] р. він належав князю Федору Мстиславському — нащадку [[Гедимін]]а, колишньому голові Семибоярщини (тимчасового уряду [[1610]] р.). Після смерті бездітного князя і вигасання разом із ним княжого роду Мстиславських-Заславських, його дорогоцінні речі були виморочені [[цар]]ською скарбницею, а після смерті самого [[Романов Михайло Федорович|Михайла]] здані до Збройової Палати. Деякі з них, як наприклад цей щит, увійшли до «Великого Наряду».
{{main|Щит князя Мстиславського}}
Рядок 79:
== Епоха [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. Регалії «грецької роботи» ==
Більшість регалій наступного [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] була зроблена в [[Стамбул]]і переважно [[Греки|грецькими]] майстрами в [[1650]] — [[1660]]-ті рр. В [[Стамбул]]і тоді були найкращі ювеліри, до речі деякі з них (Іван Юрьєв та ін.) потім працювали у Збройовій Палаті [[Москва|Москви]]. Окрім того [[Олексій Михайлович|цар]] таким чином намагався зберегти зв'язок із [[Візантійська імперія|візантійським]] корінням [[Росія|російської]] влади. На смаки [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] безумовно мали величезний вплив [[Греки|грецькі]] ієрархи, котрі за часи його влади багато разів відвідували [[Росія|Росію]] (у зв'язку із церковною реформою [[Нікон (московський патріарх)|Нікона]]). [[Греки|Грецькі]] церковники були посередниками у торговельних справах [[Олексій Михайлович|царя]] в [[Стамбул]]і. Грецькі купці та ювеліри за свої справи отримували від [[цар]]ської казни значні комісійні суми. Так, за барми [[греки]] отримали 3917 рублів, за державу — 7353 рублі, за скіпетр — 2600 рублів та ін. (усього до [[1665]] р. вони отримали за свою працю 18325 рублів<ref>Московская оружейная палата… С.51.</ref>). До «Великого Наряду» [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] належали:
* '''[[Скіпетр Другого Наряду|Скіпетр]]:''' Золотий емальований скіпетр був виконаний найкращими майстрами [[Стамбул]]а в [[1658]] р. Його доставив до [[Москва|Москви]] [[Олексій Михайлович|царю]] [[Греки|грек]] «царьгородець» Іван Анастасов<ref>http://www.oboi-1test.narod.ru/museum/m_scdr.jpg</ref>. Цей скіпетр прикрашений [[Двоголовий орел|двоголовими]] орлами і має форму [[Булава|булави]], за часів [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] він знаходився у складі Великої Казни, тобто слугував як дорогоцінна зброя.
{{main|Скіпетр Другого Наряду}}
* '''[[Держава грецької справи|Держава]]:''' Золота держава «[[Греки|грецької]] справи», має вигляд кулі на підставці, її увінчує хрест. До [[Москва|Москви]] [[цар]]ю [[Олексій Михайлович|Олексію]] її привіз [[Греки|грек]], [[стамбул]]ьський мешканець Іван Юрьєв в [[1662]] р.<ref>http://pics.livejournal.com/melanyja/pic/001004rf</ref> Держава прикрашена 179 [[діамант]]ами та 340 іншими дорогоцінними камінцями<ref>Древности… 2-е отделение. С.34.</ref>.
Рядок 113:
[[Файл:Nikita Pustosviat. Dispute on the Confession of Faith.jpg|160px|thumb|right|[[Старообрядництво|Розкольники]] на релігійному диспуті [[1682]] р. В глибині зали стоїть срібний двомісний трон.]]
* '''[[Шапка Мономаха Другого Наряду]]:''' Дуже скромна золота «шапка» була виготовлена для царя [[Петро I Олексійович|Петра I Олексійовича]] майстрами [[Московський кремль|Кремля]] в [[1682]] р. За формою «шапка» схожа на оригінал, але не має [[Філігрань|філігранних]] візерунків<ref>http://territa.ru/_ph/527/2/288963493.jpg</ref>.
{{main|Шапка Мономаха Другого Наряду}}
Рядок 201:
== Царські речі на малюнках [[Солнцев Федір Григорович|Ф.Г.Солнцева]] ==
За вказівкою Президента Академії Художеств О.М. Оленіна, в [[1849]]
За свою праці ф.Г.Солнцев отримав посаду дійсного члена Академії Художеств і ордени Святого Володимира IV ступеня та Святого Станіслава II ступеня.
Рядок 227:
== Історичні регалії в сучасній геральдиці України ==
<center><gallery perrow=3>>
Файл:Kerch-COA.png|Велика імператорська корона на гербі [[Керч
</gallery></center>
| |||