Вікіпедія

Генуя: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Зображення:Stemma_di_Genova.svg замінене на Зображення:Provincia_di_Genova-Stemma.svg за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: Criterion 3 (obvious error) · T
м clean up, replaced: — →  — (24) за допомогою AWB
Рядок 28:
{{Otheruses|Генуя (значення)}}
 
'''Ге́нуя''' ({{lang-it|Genova}} {{IPA|[dʒɛ ːnova]}}, {{lang-lij|Zena}} {{IPA|[ze ːna]}}, {{lang-la|Genua, Ianua}}) &nbsp;— портове місто на півночі [[Італія|Італії]], головне місто провінції [[Генуя (провінція)|Генуя]] та регіону [[Лігурія]], на відстані<ref>Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів</ref> близько 410 км на північний захід від [[Рим]]а. Генуя розміщена на березі Генуезької затоки [[Лігурійське море|Лігурійського моря]], облямованої [[Апенніни|Апеннінськими]] горами. Це узбережжя має назву «[[Італійська Рив'єра|Лігурійська Рив'єра]]» (''Ligurian Riviera'') - курортна зона, яка вузькою довгою дугою тягнеться більш ніж на 30 км, від кордону з Францією до Тоскани. Гори захищають узбережжя від холодних вітрів і тут тепло навіть взимку. Центром Лігурійської Рив'єри є Генуя, яка ділить її на дві основні частини:
«Узбережжя призахідного сонця» (''Riviera di Ponente'')&nbsp;— розширення на захід від Генуї до кордону з Францією, та «Узбережжя висхідного сонця» (''Riviera di Levante'')&nbsp;— між Генуєю та Капо Корво.
 
Населення &nbsp;— 604,8 тис. осіб (2012)<ref>{{книга|автор=|частина=|заголовок=|оригінал=Notiziario statistico|посилання=http://statistica.comune.genova.it/pubblicazioni/download/not_stat/testo%20integrale%204-2012.pdf|ответственный=|видання=|місце=|видавництво=Comune de Genova|рік=2012|том=|сторінки=8|сторінок=|серия=|isbn=|тираж=}}</ref>, шосте за величиною місто країни. Утворює агломерацію [[Велика Генуя]] з населенням понад 800 тисяч осіб.
Найбільший [[Генуезький порт|морський порт]] Італії; міжнародний аеропорт [[Міжнародний аеропорт імені Христофора Колумба|імені Христофора Колумба]]; [[Генуезький метрополітен|метрополітен]]. Історичний центр межує зі старим портом. [[Палацці деі Роллі|Палаци знаті]] (''Palazzi dei Rolli'') під охороною [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|ЮНЕСКО]].
 
У давнину &nbsp;— поселення [[Лігури|лігурів]], завойоване римлянами у III столітті до н. е. З XI століття вело активну торгівлю у Середземному морі; завдяки участі у хрестових походах перетворилося на могутню [[Генуезька республіка|Генуезьку республіку]] з численними [[Генуезькі колонії|заморськими колоніями]]. Після поразки у [[Війна Кьоджі|війні]] з Венецією та внаслідок зміщення торгових шляхів в Атлантичний океан у XIV &nbsp;— XVI століттях, республіка занепала, втративши незалежність у 1797.
 
Вважається Батьківщиною [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]]. День міста - [[24 червня]]. Покровитель &nbsp;— [[Іван Хреститель]].
 
== Історія ==
Рядок 43:
 
=== Ранній період ===
У період античності на території нинішнього міста розташовувалася крихітна грецька колонія &nbsp;— тут знайдені залишки грецьких поховань. Під час [[Пунічні війни|Пунічних воєн]] Лігурія виступала на стороні [[Стародавній Рим|Риму]]. У [[209 до н. е.|209&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] рибальське поселення [[лігури|лігурів]] було зруйноване військами [[Карфаген]]у.
 
Після падіння Римської імперії місцевість була захоплена спочатку [[остготи|остготами]], у [[VI століття|VI]] ст. &nbsp;— візантійцями, потім [[лангобарди|лангобардами]]. У [[VIII століття|VIII столітті]] ця територія була завойована [[франки|франками]].
 
Перетворення Генуї в один з найбільших портів [[Середземномор'я]] почалося у [[X століття|X столітті]], особливо після набігу [[Фатіміди|Фатімідів]] у [[934]], після якого містяни під керівництвом [[єпископ]]а та місцевого феодального володаря ([[віконт]]а) побудували нові міські укріплення та взялися зміцнювати зв'язки з іншими християнськими центрами. З того часу генуезькі кораблі стали регулярно заходити у порти [[іспанія|Іспанії]] та [[Палестина|Палестини]].
Рядок 53:
{{main|Генуезька республіка}}
 
До початку [[XII століття]] Генуя стає незалежним містом-державою. Формально визнаючи владу імператора [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] та єпископа, Генуєю фактично керувала рада виборних [[Консул (Стародавній Рим)|консулів]]. Особливість генуезької [[таласократія|таласократії]] полягала в тому, що найвпливовіші сім'ї &nbsp;— [[Фієскі]], [[Спінола]], [[Дорія]], [[Грімальді]] &nbsp;— захищали торгові інтереси різних [[цех]]ів і тим самим врівноважували одна одну. Містом керували як торговою компанією, проте постійні політичні чвари довгий час аніскільки не заважали його розвиткові.
 
У часи [[хрестові походи|хрестових походів]] за своїм багатством та впливом Генуя перевершувала багато королівств Європи. Поряд з [[Пізанська республіка|Пізою]], [[Венеціанська республіка|Венецією]], [[Гаета|Гаетою]] та [[Амальфі]] це була морська республіка з населенням 100 000 осіб (серед яких багато вихідців з інших земель), з розвиненою торгівлею, суднобудівною промисловістю та навіть банківською системою.
 
Економічний добробут Генуї залежав від розгалуженої мережі [[колонія|колоній]]. Часом це були окремі будівлі ([[торгова факторія|торгові факторії]]), подекуди &nbsp;— міські передмістя (наприклад, [[Галата]] під [[Константинополь|Константинополем]]), а іноді генуезці заволодівали цілими островами та узбережжями (наприклад, [[Корсика|Корсикою]] та північною частиною [[Сардинія|Сардинії]]). Проникання генуезців до східних морів здійснювалося як за допомогою дипломатичних домовленостей, так і шляхом прямого військового вторгнення. Завдяки союзу з [[Візантійська імперія|візантійським]] імператором ([[1261]]) та монголами Генуї вдалося влаштуватися у [[Феодосія|Кафі]] (Феодосія), [[Тамань|Тамані]], [[Тана (середньовічне місто)|Тані]] та інших ключових пунктах Північного Причорномор'я (див. [[Генуезькі колонії в Північному Причорномор'ї]]). Перемоги над [[Піза]]нським флотом при Мелорі ([[1284]]) і над [[Венеція|венеційцями]] при Курцолі ([[1298]]) ознаменували настання короткого століття генуезького панування на всьому [[Середземномор'я|Середземномор'ї]].
 
==== Період занепаду ====
Ознаки політичної та економічної кризи проявилися в Генуї в середині [[XIV століття]]. Спроби покласти край внутрішнім чварам вилилися у [[1339]] у введення інституту виборних [[дож]]ів за венеціанським зразком. У 1394—1409 Генуя опинилася в політичній залежності від французів, у 1421-1435 &nbsp;— від [[мілан]]ців. До середини [[XV століття]] республіка остаточно втратила статус [[велика держава|великої держави]]: Корсика бунтувала, Сардинією заволоділи [[арагон]]ці, колонії в [[Левант]]і страждали від нападів [[турки|турків]] та [[Мамелюки|мамелюків]]. Іспанці, французи та міланці нападали навіть на республіканську метрополію &nbsp;— [[Лігурія|Лігурію]].
 
У [[1528]] адмірал [[Андреа Доріа]] переконав містян прийняти новий порядок управління, за яким дожі обиралися на два роки, але вирішальне слово зберігалося за купецькою олігархією. [[1470]] року було засновано [[Університет Генуї|Генуезький університет]], а двадцять років потому найзнаменитіший уродженець Генуї [[Христофор Колумб]] відкрив Америку. (Хоча переконливих доказів його генуезького походження не існує, туристам навіть показують будиночок, де нібито народився великий мореплавець). Доріа зробив ставку на союз з Іспанією, який дозволив генуезцям «збирати вершки» з іспанської колонізації Америки, пускаючи до торговельного обігу здобуте там [[золото]]. Завдяки цій стратегії наприкінці [[XVI століття|XVI]] та початку [[XVII століття|XVII]] століття Генуя залишалася однією з найуспішніших земель Італії та вела велике будівництво.
 
До [[XVIII століття]] залежна від американського золота економіка Генуї, як і Іспанії, зазнала повного занепаду, а [[1768]] року республіка була змушена поступитися французам своїм останнім «заморським володінням» &nbsp;— [[Корсика|Корсикою]].
 
=== XIX–XXI століття ===
Рядок 77:
{{Демографія/Genova}}
 
У ХІІІ &nbsp;— XV століттях 4–10 % населення Генуї становили [[раби]] із [[Золота Орда|Золотої Орди]], половину з яких складали [[русини|русинки]] і [[черкеси|черкешенки]]. Їхня їхня присутність, крім демографічно-економічного ефекту, викликала й соціальні напруги &nbsp;— зростання злочинності, збільшення кількості безбатченків тощо<ref name="ЕІУ">Галенко О.І. Рабство в Україні // Енциклопедія історії України</ref>.
 
{{Іноземці в Італії | назва=Генуя | дата=31 грудня 2014 року
| всього=54152 | країн=148 | Укр=1875 | ЄС=7966 | таблиця=
| країна1=[[Еквадор|Еквадору]]у
| примітка=<ref>{{cite web| url=http://demo.istat.it/str2015/index.html| title=Cittadini Stranieri| language=італ.| trans_title = іноземні громадяни |publisher=[[ISTAT]] | accessdate=12 серпня 2016}}</ref>
}}
Рядок 122:
* [[Генуезький порт]]
* [[Міжнародний аеропорт імені Христофора Колумба]] знаходиться в західній частині міста, приблизно за 10 км від центру.
* Від Генуї розходяться 5 основних залізничних шляхів: Генуя &nbsp;— [[Вентімілья]], [[Спеція (місто)|Спеція]] &nbsp;— [[Піза]] &nbsp;— [[Рим]], [[Овада]], [[Мілан]] та [[Турин]].
* Велика частина автотрас була побудована у 30-і роки [[XX століття]], однак вони багаторазово перебудовувалися і оновлювалися.
* [[Генуезький метрополітен]]
Рядок 128:
== Архітектура ==
 
Осередком життя Генуезької республіки була площа Банкі (''Piazza Banchi''), прикрасою якої є «Ложа купців» (''Loggia dei Mercanti'') &nbsp;— місце, де була відкрита перша в Італії [[товарна біржа]]. Центральною площею сучасного міста є [[Площа Феррарі]] (''Piazza De Ferrari''). Вулиця [[Святий Лаврентій|Святого Лаврентія]] (''Via S. Lorenzo'') виводить до однойменного собору (''Cathedral of St. Lorenzo''), освяченому у [[1118]] Папою [[Геласій II (папа римський)|Геласієм II]]; основні перебудови його фасаду відносяться до початку [[XIV століття|XIV]] і середини [[XVI століття]]. Соборна каплиця [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]] (''Cappella di San Giovanii'') (1450-1465) планувалася як вмістилище християнських реліквій Генуї, переважно пов'язаних з ім'ям святого. Найколоритнішим нагадуванням про середньовічну могутність Генуї є високі [[ворота Сопрана]] (''Porta Soprana'') &nbsp;— вцілілий фрагмент міської стіни [[XII століття]].
 
[[Палац дожів (Генуя)|Палац дожів]] будувався за декілька заходів та відображає смаки різних епох; загальна площа його споруд перевищує 35 тис. м².
Рядок 139:
 
== Присутність української церковної громади в Генуї ==
Українська громада у Генуї заснована і розпочала свою активну діяльність у листопаді 2003 року з капеланом о.Віталієм Тарасенком, запропонованим координатором українців УГКЦ в Італії о. Василієм Поточняком і Aпостольським Візитатором кир Глібом Лончиною.
 
У 2013 році минуло 10 років нашого спільного життя у Католицькій Церкві Генуї згідно з християнськими принципами та східною духовістю Візантійського обряду з цієї нагоди відбулись великі святкування у присутності Апостольського Візитатора Преосвященного владики Діонізія Ляховича, Кардинала Анджело Бан'яско, Архиєпископа Генуї та Високодостойного Посла України при республіці Італія Євгена Перелигіна.
 
У неділю 19 червня 2011 року Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Св.Степана в м.Генуя з нагоди Пастирського візиту як новообраний глава УГКЦ. Тоді ж відбувлась перша зустріч із Кардиналом Анджело Бан'яско, Архиєпископом Генуї та Головою Єпископської Конференції в Італії
 
Церковна громада налічує від 200 до 300 осіб. Щонеділі у храмі святого Степана збирається 100-150 віруючих. Громада бере активну участь у громадських, культурних подіях міста. Для приїзджих груп проводяться чудові екскурсії нашими парафіянами.
 
Богослуження відбуваються у Неділю Божественна Літургія 12.00 - 14.00 та Четвер 16.00 - 18.00 за адресою Genova, piazza S.Stefano Стародавній храм знаходиться у центрі міста [[:it:Chiesa_di_Santo_Stefano_Chiesa di Santo Stefano (Genova)|Chiesa di Santo Stefano (Genova)]]
 
+39 380 715 1573 emai: ucraini@gmail.com [[www.genova.org.ua]]
Рядок 183:
== Особи, пов'язані з містом ==
 
* [[Доменіко Фйязелла]] (1589-1669)&nbsp; &nbsp;— [[художник]] доби [[бароко]].
* Доменіко Піола (1627-1703)&nbsp; &nbsp;— [[художник]] доби [[бароко]].
* [[Бернардо Строцці]](1581-1644)&nbsp; &nbsp;— [[художник]] доби [[бароко]], уроджинець Генуї.
* [[Філіппо Пароді]] (1630-1702)&nbsp; &nbsp;— [[скульптор]] доби [[бароко]], уроджинець Генуї.
* Франческо Марія Саулі, дож Генуї, меценат
* [[Анджела Брамбаті]]&nbsp;— учасниця гурту [[Ріккі е Повері]];
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Генуя