Куцина (цар): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{особа |ім'я =Куцина |оригінал імені = |інші імена = |псевдонім = |пр... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
|дата смерті ={{ДС|||563}}
|місце смерті =
|причина смерті =вбивство
|поховання =
|місце проживання =
Рядок 54:
}}
'''Куцина''' (д/н — {{ДС|||563}}) — очільник (дукс або цар) вождества Хребта (розглядається як володар [[бербери|берберів]]-мастракіїв).
== Життєпис ==
Про батьків відомо лише те, що батько був берберським вождем, а мати походила з романізованих нумідійців. У 533 році долучився до війни візантійців на чолі із [[Велізарій|Велізарієм]] проти Королівства вандалів і аланів. На 534 році вже був очільником володаіння в Бізацені, де суперничав з [[Антал (цар)|Анталом]], що підігрівалося візантійцями. Вже у 534році невдаволений новими порядкамиКуцина повстав проти візантійців. Донього долучилися вожді [[Есділаса]], [[Медісініса]], [[Юрфурта]]. Спільно вони захопили значну частину Бізацени, знищивши кінний загін гуна Егана і фракійця Руфіна. Але у вирішальній битві біля Мамми бербери зазнали ніщивної поразки від префекта і магістра [[Соломон (магістр армії)|Соломона]]. Куцина врятувався у володіння [[Ябда|Ябди]], царя Авресу.
У 536 році після початку повстання у візантійському війську на чолі із Стотзею зумів повернути владу над своїм володінням. Проте виявив політичну далегоглядність, відмовившись надати підтримку повсталим. Під час другого урядування Соломона зберігав з ним мирні стосунки. У 544 році з початком повстання берберів в Бізацені залишився союзником візантійців, оскільки їх ворогом тепер виступав Антал, давній суперник Куцини. Але після поразки того ж року Соломона й його загибелі Куцина змінив настрої й навесні разом з Ябдою доєднався до Антала у поході на Карфаген. Тут преторіанський префект Ареобіндпідкупив Куцину, щоб той вбив Антала. Втім союзник останнього Гонтарік, дукс Нумідії, попередив того. Куцина вимушенбуввідмовитися від своїх планів. Але після захоплення влади в Карфагені Гонтаріком перейшов на його бік. Спільно з військовиком Артабаном рушив проти Антала і Ябди, яким було завдано тяжкої поразки. Того ж року долучився до війська нового магістра армії [[Іоанн Трогліта|Іоанна Трогліти]]. Брав участь убитві при [[Марес (Туніс)|Марта]], де візантійців булопереможено. після цього вступив у конфлікт з іншим берберським вождем [[Іфісдая|Іфісдаєю]], який залагодив Трогліта.
В подальшому сприяв відновленню візантійської влади в Африці. 548 року Куцина звитяжив у битві на Катонських полях (поблизу [[Утіка|Утіки]]), де було завдано ніщивної поразки повсталим Анталу і [[Каркасан]]у. З цього часу сприяв владі імперії в Бізацені, отримуючи субсидії. У 563 році преторіанськийпрефект Іоанн Рогатин відмовився сплачувати субсидії й наказав вбити Куцину, що спричинило повстання в Бізацені.
== Джерела ==
* John Robert Martindale, Arnold Hugh Martin Jones et John Morris, The Prosopography of the Later Roman Empire — Volume III, AD 527—641, Cambridge University Press, 1992
* Yves Modéran, Les Maures et l'Afrique romaine (IVe-VIIe siècle), Publications de l’École française de Rome, coll. " Bibliothèque des Écoles françaises d'Athènes et de Rome ", 22 mai 201
* Pierre Maraval, Justinien, Le rêve d'un empire chrétien universel, Paris, Tallandier, 2016 (ISBN 979-10-210-1642-2)
[[Категорія:Берберські володарі]]
| |||