Велика Моравія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zelenyuk (обговорення | внесок)
Прибрала твердження про те, що Кирило і Мефодій створили кирилицю. На сьогодні вчені так і не дійшли одностайної думки, до створення глаголиці, чи кирилиці причетний Кирило (Костянтин). До того ж є версія, що до створення кирилиці він взагалі не має відношення, а цю писемність просто назвали на його честь.
Zelenyuk (обговорення | внесок)
Додала відомості про "Судовий закон для мирян", укладений в Моравії Костянтином і Методієм (Кирилом і Мефодієм).
Рядок 85:
== Ростислав Моравський ==
[[Файл:Prince Rastislav.JPG|260px|thumb|left|Князь Ростислав]]
Приблизно в [[861]] році [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислав]] вирішив, що остаточно покінчить із впливом східних франків у Великій Моравії. Тому звернувся до [[Папа Римський|папи Римського]] з проханням надати вчителів, які б могли вишколити місцевих священиків (згідно з декотрими джерелами хотів [[єпископ]]а). Однак папа не відгукнувся. Візантійські священики, які вже давно діяли у Великоморавії запропонували звернутися з цим самим проханням до [[Візантійська імперія|візантійського]] [[імператор]]а [[Михаїл III (візантійський імператор)|Михаїла ІІІ]]. Ростислав разом із Святополком так вчинили 861 або [[862]] року. Михаїл ІІІ, який у переддень [[Розкол християнської церкви|схизми]] радо використав такий шанс і приблизно [[863]]&nbsp;року прислав Константина і Методія ([[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія)]], слов'ян за походженням. Ці ченці, що діяли у Великій Моравії, долучилися до створення слов'янської писемності. Папа [[Адріан II]] висвятив Мефодія на [[єпископ]]а Моравії та [[Паннонія|Паннонії]], давши йому, як своєму [[легат]]ові, всі місіонерські повноваження. Константин і Методій склали в Моравії "Судовий закон для мирян". Перший пункт цього закону стосувався людей, які не прийняли християнство, накладаючи суворі покарання на тих, хто здійснює язичницькі обряди, жертви або молитви. Покарання полягало в тому, що: «Кожне село, в якому робляться жертви або молитва поганська, повинно бути віддане Божому храму з усім майном, що належить господарям цього села. Ті, хто приносять жертви та молитви, будуть продані з усією своєю власністю, а отриманий прибуток буде передано убогим»<ref>{{Cite web|title=Zakon sudnyj ľjudem. Soudní zákoník pro lid - sepsán kolem roku 863. Zákoník z Velké Moravy (Zakon sudnyj Ljudem) - PDF|url=https://docplayer.cz/277860-Zakon-sudnyj-ljudem-soudni-zakonik-pro-lid-sepsan-kolem-roku-863-zakonik-z-velke-moravy-zakon-sudnyj-ljudem.html|website=docplayer.cz|accessdate=2019-01-27}}</ref>.
[[Файл:San clemente fresco.jpg|230px|thumb|riht|[[Кирило і Мефодій]] в [[Рим]]і]]
Як Ростислав, так і [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополк]] були змушені у [[868]]–[[869]]&nbsp;роках відбивати чергові напади східних [[франки|франків]]. [[870]]&nbsp;року Святополк перейшов на сторону ворога і визнав суверенітет східних франків над його [[Нітранське князівство|Нітранським князівством]]. Після того, як Ростислав намагався полонити Святополка, Святополк у свою чергу дав полонити Ростислава і віддав його в листопаді [[870]] до рук східних франків. Крім того, франки вислали власних графів Вільяма та Енгельшалька як регентів у [[Моравське князівство]] Ростислава. Святополк у Нітранському князівстві, який тоді надіявся, що стане володарем і в тій частині Великоморавії, яка належала Ростиславові, відмовився визнати східно-франкську окупацію, за що його разом з Мефодієм ув'язнили. Влітку [[871]]&nbsp;року під проводом [[Славомир]]а виникло великоморавське повстання проти східно-франкських регентів. Франки звільнили Святополка за умови, що їм допоможе придушити повстання. Однак звільнений Святополк обернувся проти франків, переміг, і став новим володарем Великоморавії. Його перемога означала остаточний кінець будь-якої надвлади східних франків у Великоморавії.