Відмінності між версіями «Сона (музичний інструмент)»

м
нема опису редагування
м
м
'''Сона, суона''' (з [[Традиційні китайські ієрогліфи|кит. трад.]] 嗩吶, [[Спрощені ієрогліфи|спр.]] 唢呐, піньїнь: suǒnà) або '''лаба''' (кит. спр. 喇叭, піньїнь: lǎbā), або '''гаіді''' (кит. спр. 海笛, піньїнь: hǎidí) — це [[Chinese culture|китайська]] [[Double-reed|подвійно-язичкова]] ''[[Sorna|сорна]].'' Інструмент має гучний та пронизливий звук, часто саме з-за його чіткого і характерного звучання використовується в китайських традиційних музичних колективах під час їх гри на відкритому повітрі. ''Сона'' відіграє важливу роль у народній музиці Північного Китаю, особливо в провінціях [[Шаньдун]] і [[Хенань]], де вона вже з давніх-давен використовувалася як невід'ємний атрибут фестивалів (включно із подіями військового значення). Інструмент також поширений у ритуальної музиці Південно-Східного Китаю та [[Республіка Китай|Тайвані]].<sup><ref name=":0">{{Cite book|title=Музичні інструменти Китаю|last=перек. з кит. під ред. і з доп. І. З. Алендера|first=|year=1958|publisher=|location=Москва|pages=|language=російською|isbn=}}</ref></sup> В останній вона є важливим елементом похоронної музики, яка супроводжує даоські вистави як сприятливих, так і несприятливих обрядів, тобто, обрядів як для живих, так і для мертвих душ. Сьогодні [[Музикант|музиканти]] ''сону'' зазвичай поєднують із [[Sheng (instrument)|шеном]], гонгами, барабанами, а іноді й іншими інструментами на весільних та похоронних процесіях. Такі ударно-духові ансамблі називаються ''chuida'' або ''guchui''.<sup><ref name=":0" /></sup> [[Стівен Джонс]] <sup><small>([[Велика Британія|британський]] [[письменник]]?)</small></sup> зазначав про широке сьогочасне використання Сони в ритуальній музиці провінції [[Шаньсі]].
 
== Будова ==
Китайська сона має конічний дерев'яний корпус, що є схожим на корпус рогоподібного інструменту ґіалін ''[[:en:Gyaling|<sup>(англ. gyaling)</sup>]]'', що використовувався тибетською [[Етнічні меншини Китаю|етнічною групою]]. Обидва інструменти виготовляються з металічного корпусу (як правило з [[Латунь|латуні]] або [[Мідь|міді]]) в який вставляється невелика тростина із склеєних двох [[Очерет|очеретин]]. Також сона (як і ґуалін) обладнана знімним металевим розтрубом на кінці канальної трубки. . Подвійна очеретяна тростина надає інструменту тембр, схожий на звучання сучасного [[Гобой|гобою]].<sup><ref>{{Cite web|url=http://www.larkinam.com/Suona.html|title=Suonas musettes shawms|last=|date=|website=Lark in the Morning|accessdate=24 April 2018}}</ref></sup>
 
З плином часу ''сона'' виготовлялася по різному і мала різні розміри. З середини 20-го століття, в Китаї були розроблені "модернізовані" версії сони — до корпусу інструменту був доданий клапанний механізм, збіжний з тим, що використовувався у [[Гобой|європейському гобої]]. Це дозволило музикантам видобувати всі ноти хроматичної гами і грати п'єси написані у [[Рівномірно-темперований стрій|рівномірно-темперованому строї]] (раніше, на традиційній ''соні'', виконання подібного матеріалу було майже неможливим).<sup><ref name=":0" /></sup>
 
Теперішня група ''сон'' нараховує кілька підвидів інструментів, найбільш популярними є ''Чжуінь Сона'' (альтова сона), ''Зічжуінь Суона'' (сона тенор) та ''Діїнь Сона'' (басова сона). Всі вони активано використовуються в духових секціях сучасних ''[[Китайський оркестр|Великих оркестрах китайських народних інструментів]]'' не лише Китаю, а й Тайвані, Сінгапуру. Водночас більшість маленьких народних ансамблів воліють використовувати традиційні версії ''сони''.
 
== Історія ==
Незважаючи на незрозумілість витоків китайської ''Сони'' є тексти, в яких зазначено використання цього інструменту вже за [[Династія Цзінь (265-420)|династії Цзінь (265-420)]]. Існує думка, що ''Сона'' виникла за межами кордонів стародавніх китайських царств і либонь перекочувала до Китаю у вигляді видозмінених [[Музика Центральної Азії|центральноазіатських]] інструментів, таких як ''сорни'' та ''[[Туйдук|сурни]]'' (або ''[[Туйдук|зурни]])''.<sup><ref name=":0" /></sup> Від іменувань цих інструментів ймовірно і походить китайська назва інструменту.<sup><ref>{{Cite web|url=http://orichinese.com/chineseculture/suona.html|title=ตามประสาอย่างคนที่คุ้นเคยว่าทำไมฉันเฉยเมยว่าทำไมดูเปลี่ยนไป|last=|date=|website=orichinese.com|accessdate=24 April 2018|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422031101/http://orichinese.com/chineseculture/suona.html|archivedate=22 April 2016}}</ref></sup> Також, по іншим джерелам витоки ''Сони'' лежать в [[Аравійський півострів|Аравії]],<sup><ref>{{Cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/550737/suona|title=Suona - Chinese musical instrument|last=|date=|website=britannica.com|accessdate=24 April 2018|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402093541/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/550737/suona|archivedate=2 April 2015}}</ref></sup> або [[Індія|Індії]].<sup><ref>{{Cite web|url=http://eason.com.sg/resources/intro/suona.jsp|title=Archived copy|accessdate=2015-03-31|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150111193908/http://www.eason.com.sg/resources/intro/suona.jsp|archivedate=2015-01-11}}</ref></sup> До речі, європейська [[Шоломія]] теж походить від цього древнього інструмента.<sup><ref>{{Cite web|url=http://www.music.iastate.edu/antiqua/mshawm.htm|title=The Medieval Shawm|first=|last=Spohnheimer|date=|website=www.music.iastate.edu|accessdate=24 April 2018|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171002060528/http://www.music.iastate.edu/antiqua/mshawm.htm|archivedate=2 October 2017}}</ref></sup>
 
Музиканта, який грає на інструменті дуже подібному до ''Сони'' зображено на релігійному пам'ятнику [[Великий шовковий шлях|Шовкового шляху]] в західній провінції [[Сіньцзян-Уйгурський автономний район|Сіньцзян]], що датується 3–5 століттями н.е. Багато подібних зображеннь, що належать до цього ж періоду були знайдені в [[Шаньдун]] та інших регіонах Північного Китаю. Всі вони зображують цей інструмент у військових процесіях, музиканти іноді на сидять конях.
 
== Використання поза межами Китаю ==
У [[Корея|Кореї]] аналогічний інструмент називається ''[[Теп'єнсо (Хойок)|Теп'єнсо]]'', а у В'єтнамі існує схожий на сону різновид гобоя — ''[[Кен (музичний інструмент)|kèn]]''.<sup><ref name=":0" /></sup>
 
В [[Японія|Японії]] теж є аналогічний до сони інструмент, називається ''[[Шоломія]]''. Назва походить від португальського слова ''charamela'', яке використовували колись для позначення інструментів типу гобоя. Звучання шоломії добре відоме по всій Японії, так як цей музичний інструмент використовують вуличні торговцв при продажі [[Рамен|рамену]].<sup>[<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20080629080555/http://www.worldramen.net/ABC/Wheretoeatyatai/Charumera.html]|title=Additional explanation of Charumera|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref></sup>
 
На подібному до сони інструменті, [[Туйдук|''зурні'']], грають на урочистощах і народних гуляннях в Балканах, [[Індія|Індії]], [[Іран|Ірані]] і [[Туреччина|Туреччині]].
574

редагування