Сона (музичний інструмент): відмінності між версіями

'''Сона, суона''' (з [[Традиційні китайські ієрогліфи|кит. трад.]] 嗩吶, [[Спрощені ієрогліфи|спр.]] 唢呐, піньїнь: suǒnà) або '''лаба''' (кит. спр. 喇叭, піньїнь: lǎbā), або '''гаіді''' (кит. спр. 海笛, піньїнь: hǎidí) — це [[Chinese culture|китайська]] [[Double-reed|подвійно-язичкова]] ''[[Sorna|сорна]].'' Інструмент має гучний та пронизливий звук, часто саме з-за його чіткого і характерного звучання використовується в китайських традиційних музичних колективах під час їх гри на відкритому повітрі. ''Сона'' відіграє важливу роль у народній музиці Північного Китаю, особливо в провінціях [[Шаньдун]] і [[Хенань]], де вона вже з давніх-давен використовувалася як невід'ємний атрибут фестивалів (включно із подіями військового значення). Інструмент також поширений у ритуальної музиці Південно-Східного Китаю та [[Республіка Китай|Тайвані]].^{<ref name=":0">{{Cite book|title=Музичні інструменти Китаю|last=перек. з кит. під ред. і з доп. І. З. Алендера|first=|year=1958|publisher=|location=Москва|pages=|language=російською|isbn=}}</ref>} В останній вона є важливим елементом похоронної музики, яка супроводжує даоські вистави як сприятливих, так і несприятливих обрядів, тобто, обрядів як для живих, так і для мертвих душ. Сьогодні [[Музикант|музиканти]] ''сону'' зазвичай поєднують із [[Sheng (instrument)|шеном]], гонгами, барабанами, а іноді й іншими інструментами на весільних та похоронних процесіях. Такі ударно-духові ансамблі називаються ''chuida'' або ''guchui''.^{<ref name=":0" />} [[Стівен Джонс]] ^{<small>([[Велика Британія|британський]] [[письменник]]?)</small>} зазначав про широке сьогочасне використання Сони в ритуальній музиці провінції [[Шаньсі]].

З плином часу ''сона'' виготовлялася по різному і мала різні розміри. З середини 20-го століття, в Китаї були розроблені "модернізовані" версії сони — до корпусу інструменту був доданий клапанний механізм, збіжний з тим, що використовувався у [[Гобой|європейському гобої]]. Це дозволило музикантам видобувати всі ноти хроматичної гами і грати п'єси написані у [[Рівномірно-темперований стрій|рівномірно-темперованому строї]] (раніше, на традиційній ''соні'', виконання подібного матеріалу було майже неможливим).^{<ref name=":0" />}

Незважаючи на незрозумілість витоків китайської ''Сони'' є тексти, в яких зазначено використання цього інструменту вже за [[Династія Цзінь (265-420)|династії Цзінь (265-420)]]. Існує думка, що ''Сона'' виникла за межами кордонів стародавніх китайських царств і либонь перекочувала до Китаю у вигляді видозмінених [[Музика Центральної Азії|центральноазіатських]] інструментів, таких як ''сорни'' та ''[[Туйдук|сурни]]'' (або ''[[Туйдук|зурни]])''.^{<ref name=":0" />} Від іменувань цих інструментів ймовірно і походить китайська назва інструменту.^{<ref>{{Cite web|url=http://orichinese.com/chineseculture/suona.html|title=ตามประสาอย่างคนที่คุ้นเคยว่าทำไมฉันเฉยเมยว่าทำไมดูเปลี่ยนไป|last=|date=|website=orichinese.com|accessdate=24 April 2018|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422031101/http://orichinese.com/chineseculture/suona.html|archivedate=22 April 2016}}</ref>} Також, по іншим джерелам витоки ''Сони'' лежать в [[Аравійський півострів|Аравії]],^{<ref>{{Cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/550737/suona|title=Suona - Chinese musical instrument|last=|date=|website=britannica.com|accessdate=24 April 2018|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402093541/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/550737/suona|archivedate=2 April 2015}}</ref>} або [[Індія|Індії]].^{<ref>{{Cite web|url=http://eason.com.sg/resources/intro/suona.jsp|title=Archived copy|accessdate=2015-03-31|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150111193908/http://www.eason.com.sg/resources/intro/suona.jsp|archivedate=2015-01-11}}</ref>} До речі, європейська [[Шоломія]] теж походить від цього древнього інструмента.^{<ref>{{Cite web|url=http://www.music.iastate.edu/antiqua/mshawm.htm|title=The Medieval Shawm|first=|last=Spohnheimer|date=|website=www.music.iastate.edu|accessdate=24 April 2018|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171002060528/http://www.music.iastate.edu/antiqua/mshawm.htm|archivedate=2 October 2017}}</ref>}

У [[Корея|Кореї]] аналогічний інструмент називається ''[[Теп'єнсо (Хойок)|Теп'єнсо]]'', а у В'єтнамі існує схожий на сону різновид гобоя — ''[[Кен (музичний інструмент)|kèn]]''.^{<ref name=":0" />}

В [[Японія|Японії]] теж є аналогічний до сони інструмент, називається ''[[Шоломія]]''. Назва походить від португальського слова ''charamela'', яке використовували колись для позначення інструментів типу гобоя. Звучання шоломії добре відоме по всій Японії, так як цей музичний інструмент використовують вуличні торговцв при продажі [[Рамен|рамену]].^{[<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20080629080555/http://www.worldramen.net/ABC/Wheretoeatyatai/Charumera.html]|title=Additional explanation of Charumera|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>}