Протиповітряна оборона: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7:
НАТО визначає ППО як "всі заходи, спрямовані на усунення або зменшення дієвості ворожого повітряного удару". Це наземні, підземні (підводні човни) і повітряні системи зброї, пов'язані з ними сенсорні системи, засоби керування та спостереження і пасивні заходи (наприклад, загороджувальні повітряні кулі). Засоби ППО можуть бути використані для захисту військово-морських, наземних та повітряних сил у будь-якому місці. Проте, для більшості країн головними зусиллями ППО, як правило, є «оборона батьківщини». Протиракетний захист, є продовженням протиповітряної оборони, як і заходи з пристосування протиповітряної оборони до завдань перехоплення будь-якого снаряда в польоті.
 
Одним з далекосяжних напрямків розвитку ППО, є долучення [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]] до ефективного керування оборонними системами і серіями стрільби.
 
Здійснюється ППО, військами протиповітряної оборони [[Сухопутні війська|сухопутних частин]] та [[Винищувальна авіація|винищувальною авіацією]] у взаємодії з [[Війська протиповітряної оборони України|Військами ППО країни]], а у разі бойових дій у районі морського узбережжя - з частинами ППО військово-морського флоту. До переліку дій військових частин ППО належать: розвідка повітряних сил супротивника, сповіщення про його наближення, бойові дії зенітно-артилерійських та зенітно-ракетних підрозділів, дії винищувальної авіації. Частини ППО знищують ворожі [[літак]]и, [[вертоліт|вертольот]]и, [[Крилата ракета|крилаті ракети]] та інші засоби повітряного нападу, ведуть боротьбу із [[десант]]ами та аеромобільними військами супротивника, блокують спроби ворога вести повітряну розвідку<ref name="sve">''Советская военная энциклопедия'' — М.: Воениздат, 1976-1980. — Том 6. Объекты — Радиокомпас. — М.: Воениздат, 1976 {{ref-ru}}</ref>.
 
На озброєнні зенітно-ракетних військ Повітряних Сил знаходяться дієві [[Зенітно-ракетний комплекс|зенітні ракетні]] та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою [[Швидкострільність|швидкострільністю]], живучістю, рухомістю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового [[Бій|бою]].
Рядок 110:
Система захисту від [[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]] (AUDS)&nbsp;— це система захисту від військових безпілотних літальних апаратів. Розроблено різні конструкції з використанням [[Лазер|лазерів]], мережних гармат і авіаційних сіток для лову, придушення сигналів і захоплення дрона у польоті, шляхом перехоплення та перекодування керувального сигналу. Системи захисту від БПЛА, наприклад, було розгорнуто проти безпілотних літальних апаратів [[Ісламська Держава|ІДІЛ]], під час битви при [[Мосул]]і (2016-17р).
 
Альтернативні підходи до боротьби з безпілотними літальними апаратами передбачають використання дробовика з близької відстані, а для дрібніших [[Дрон|дронів]] — навчання [[Орел|орлів]], задля усунення БПЛА з повітря. Досить ефективними для боротьби з БПЛА є системи [[C-RAM]].<ref name=slyusar></ref> Крім того, останнім часом для вирішення таких завдань використовується [[зброя нелетальної дії]].
Досить ефективними для боротьби з БПЛА є системи [[C-RAM]].<ref name=slyusar></ref>
Крім того, останнім часом для вирішення таких завдань використовується [[зброя нелетальної дії]].
 
Наявна зброя, все частіше втягується у вузькі ролі, так як наприклад, [[Голландія|голландський]] [[зенітно-артилерійський комплекс]] Goalkeeper CIWS, у якому, використовується семиствольна [[авіаційна гармата]] Gatling GAU-8 Avenger 30&nbsp;мм, для останньої версії протиракетної і [[Файл:RIM-67_intercepts_Firebee_drone_at_White_Sands_1980.jpg|міні|RIM-67 перехоплює безпілотник Firebee у White Sands, 1980]]протиповітряної оборони. Але навіть ця, колишня передова зброя, замінюється новими ракетними системами, такими як ракета [[RIM-116 Rolling Airframe Missile]], яка менше, швидше, та дозволяє виправляти [[курс]] (наведення) у середині польоту, щоби забезпечити влучання. Для подолання розриву між гарматами та ракетами, [[Росія|Російська федерація]], зокрема, випускає зенітний ракетно-артилерійський комплекс (CIWS) Kashtan (експортна назва '''«'''Кортик'''»)''', який використовує як гармати, так і ракети, задля остаточного захисту. Два шестиствольних 30-міліметрових кулемети Gsh-6-30 Gatling і ракети класу «земля-повітря» 9M311, забезпечують його оборонні можливості.
Рядок 126 ⟶ 124:
 
== Силові структури [https://en.wikipedia.org/wiki/Anti-aircraft_warfare] ==
Більшість [[Збройні сили|збройних сил]] Заходу та [[Європейський Союз|Співдружності]], об'єднують протиповітряну оборону винятково з традиційними військами (тобто армією, [[Флот|флотом]] і [[Повітряні сили|військово-повітряними силами]]), як окреме крило, або як частину артилерії. У [[Британська армія|британській]] армії, наприклад, протиповітряна оборона є частиною артилерійського підрозділу, натомість, у [[Пакистан|пакистанській]] армії, ППО було відокремлено від [[Артилерія|артилерії]] 1990 року, щоби створити окрему армію. Це, на відміну від деяких (в основному [[Комунізм|комуністичних]] або колишніх&nbsp;— комуністичних) країн, де існують не лише положення про протиповітряну оборону в армії, на флоті і у військово-повітряних силах, але, ій є окремі підрозділи Aegis, які опікуються лишесуто протиповітряною обороною земель, наприклад, радянська ППО країни. У СРСР також, були окремі стратегічні ракетні сили, що відповідали за [[Ядерні технології|ядерні]] [[Міжконтинентальна балістична ракета|міжконтинентальні балістичні ракети]]. В Україні, це [[Війська протиповітряної оборони України|'''Війська́ протипові́тряної оборо́ни'''  України]]&nbsp;— [[Вид збройних сил|вид]] [[Збройні Сили України|Збройних Сил.]]
 
=== Військово-морський флот ===