Поголовщина: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Поголовщина''' — прямий [[податок]] в українських землях XV–XVIIXV—XVII ст. Стягувався від площі [[Земельна ділянка|землі]], кількості [[Худоба|худоби]] («голів») та іншого [[Майно|майна]]. Спочатку поголовщину платили на користь [[Король|короля]] та [[Великий князь|великого князя]], а з XVI ст. і на користь [[магнат]]ів. Після запровадження «волочної поміри» основою визначення поголовщини стала [[Волока (міра)|волока]]. Скасована [[Богдан Хмельницький|Б.Богданом Хмельницьким]].
 
1514 і 1519 розміри '''П.''' були такими: урядники й [[Пани|пани]] платили «зі своєї голови», а також зі всіх своїх домочадців по 1 злотому (30 [[Литовський гріш|литовських грошів]]); кожен [[шляхтич]] та члени його сім’ї сім'ї — по 2 гроші, простолюдини («вільні» і «невільні»)  — по 1 грошу «з кожної душі». '''П.''' 1565 зобов’язанізобов'язані були платити всі [[міщани]] (як великокнязівських, так і приватних міст): торгівці й ремісники  — по 6 грошів; корчмарі й перекупники  — по 4 гроші; всі інші постійні жителі міст  — по 3 гроші; городяни без певних занять («[[Люзні люди|люзні]]», «музики») та постійної служби  — по 8 грошів. Окрім того, усі євреї в містах повинні були сплатити по 15 грошів «від голови», а татари  — по 10 грошів від себе і по 5 грошів від членів своїх сімей. Селяни великокнязівських і приватних поселень («домові господарі») платили від себе, своїх сімей, а також своїх наймитів, комірників, поплечників  — по 2 гроші. Городники давали по 1 грошу, люди «на волі»  — по 5 грошів, челядь із будинком і наділом платила по 5 грошів, а челядь, яка мешкала в чужих дворах, та бояри путні не платили нічого. '''П.''' проіснувала до початку Національної революції 1648—1676.
 
{{rq|
{{абр|січень 2019}}
{{джерела|січень 2019}}
}}
 
== Джерела та література ==