Коренізація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Usik64 (обговорення | внесок)
Usik64 (обговорення | внесок)
Рядок 8:
== Причини ==
 
У другому томі своєї книги «Сталін» [[Лев Троцький]] пригадував, що з 140 мільйонів населення РСФСР (виключаються Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща) великороси складають не більше 75 мільйонів, решта ж&nbsp;— 65 мільйонів&nbsp;— складають не великороськівеликоросійські національності <ref>[http://lib.ru/TROCKIJ/stalin4.txt Сталин / Лев Троцкий.&nbsp;— В двух томах Том 2.&nbsp;— МОСКВА: «ТЕРРА»&nbsp;— «TERRA», 1990, 1996]</ref>. Щоб схилити представників «неросійських» національностей на свій бік, радянська влада спробувала звернутися до них їхньою мовою.
 
Наприклад, в Україні тих часів більшість більшовиків були представниками міського російськомовного населення. Етнічних українців серед них було дуже мало, майже ніхто не вживав української. Водночас більшість селян були україномовними. До радянської влади вони ставились без особливих симпатій, а часто&nbsp;— ворожо. Опис цієї ситуації знаходимо як у численних спогадах того періоду (зокрема, в того ж Троцького), так і у художній літературі (на приклад, у повісті [[Антоненко-Давидович Борис|Бориса Антоненка-Давидовича]] «Смерть».<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Antonenko-Davydovych/Smert.txt Борис Антоненко-Давидович. «Смерть» (Повість). 1927]</ref>).