Відкрити головне меню

Зміни

14 035 байтів додано ,  8 місяців тому
м
Відкинуто редагування 92.113.34.167 (обговорення) до зробленого 176.104.188.75
}}
 
'''Кір''' ({{lang-la|morbilli}}; {{lang-en|measles / rubeola}}) — [[антропоноз]]на [[Інфекційні захворювання|інфекційна хвороба]], яку спричинює [[вірус]] з роду [[Morbillivirus]]. Характеризується вираженою [[Отруєння|автоінтоксикацією]], [[Гарячка|гарячкою]], запальними явищами з боку дихальних шляхів, [[кон'юнктивіт]]ом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини ([[Симптом Копліка|плями Копліка]]) і [[Висип#Основні різновиди елементів висипу|папульозно-плямистим]] [[висип]]ом на шкірі. Це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, його індекс [[Контагіозність|контагіозності]] наближався до 100 % у довакцинальний період, найбільш сприятливими до кору є діти, тому відносять хворобу нерідко до так званих дитячих інфекційних хвороб.
І[[Файл:Measles Aztec drawing.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Ацтеки|Ацтекська]] мініатюра, яка зображує ймовірно висип на тілі індіанця, хворого на кір.]]
 
== Історичні відомості ==
Існує гіпотеза, що збудник кору походить від вірусу чуми великої рогатої худоби в період виникнення тваринництва. Повідомлення про хвороби, що нагадують кір, зустрічаються з VI століття до н. е., проте, перший науковий опис хвороби і його відмінності від [[Натуральна віспа|натуральної віспи]] зробив перський лікар [[Ар-Разі]] (Разес) [[860]]—[[932]] рр., який написав «Книгу про віспу і кір» ({{lang-ar| كتاب عن الجدري والحصبة}}), що її потім переклали {{lang-la|Libro de variola vera et morbilli}}. У XVII столітті клініку хвороби докладно описали англійські лікарі [[Томас Сиденгам|Т. Сиденгам]] та Р. Мортон. З [[XVIII століття]] кір розглядають як самостійну [[Нозологія|нозологію]]. Вірусну [[Етіологія (медицина)|етіологію]] захворювання довели 1911 року А. Ендерсон і Д. Гольдбергер. Збудника виділили Д. Ендерс і Т. К. Піблс у 1954 році. [[Вакцини]] проти цієї хвороби зробилися доступними з 1963 року.
 
== Актуальність ==
І[[Файл:Measles Aztec drawing.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Ацтеки|Ацтекська]] мініатюра, яка зображує ймовірно висип на тілі індіанця, хворого на кір.]]
У [[XX століття|XX]] столітті до [[1963]] року спостерігалося в середньому приблизно 3 або до 4 мільйонів випадків кору на рік, а смертність становила 18—20 випадків на секунду. Кір і на початку XXI століття є однією з основних причин смерті серед дітей раннього віку в світі, незважаючи на наявність досить безпечної та ефективної вакцини. У 2015 році в світі було зафіксовано 134 тисячі випадків смерті від кору — кожного дня гинуло близько 367, або кожну годину — 15. Завдяки вакцинації проти кору протягом 2000—2015 років у світі смертність знизилася на 79 %. У 2016 році відбулося 89 780 смертей в світі — вперше кількість смертей від цієї хвороби глобально знизилася нижче 100 000 випадків за рік. Того ж року приблизно 85 % дітей у світі отримали одну дозу вакцини проти кору до їхнього першого дня народження за допомогою планової вакцинації порівняно з 73 % у 2000 році.
 
Протягом 2000—2015 років вакцинація від кору запобігла приблизно 20,3 мільйонів випадків смерті.<ref>WHO. Media centre. Measles. Fact sheet. Reviewed January 2018 [http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs286/en/] {{ref-en}}</ref> Станом на 27 вересня 2016 року регіон [[Америка|Америки]] [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]] проголосила вільним від поширення кору внаслідок проведення 22-річної кампанії вакцинації.<ref>WHO/Pan American Health Organization. Region of the Americas is declared free of measles [http://www.paho.org/hq/index.php?option=com_content&view=article&id=12528%3Aregion-americas-declared-free-measles&Itemid=1926&lang=en]</ref>. В Європі 42 країни з 53 перервали [[Ендемія|ендемічну]] передачу хвороби. Данія, Іспанія і Велика Британія повністю елімінувала кір на своїх теренах<ref>Measles no longer endemic in 79&nbsp;% of the WHO European Region. Press release. Copenhagen, 26 September 2017 [http://www.euro.who.int/en/media-centre/sections/press-releases/2017/measles-no-longer-endemic-in-79-of-the-who-european-region] {{ref-en}}</ref> Згідно повідомлення ВООЗ від 26 жовтня 2017 хоча політика глобальної вакцинації від кору щорічно рятує від смерті в світі близько 1,3&nbsp;млн життів, але протягом 2016 року від цієї хвороби померло щонайменше 90 тисяч людей<ref>WHO. Media centre Substantial decline in global measles deaths, but disease still kills 90 000 per year. [http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2017/decline-measles-death/en/] {{ref-en}}</ref>
 
Упродовж 2017—2018 років в Україні триває епідемія кору. Згідно з повідомленням Європейського регіонального бюро ВООЗ у 2017 році захворюваність на кір в Європі зросла на 400&nbsp;%. Серед країн, які постраждали від кору найбільше,&nbsp;— Румунія з 5562 випадками хвороби, Італія з 5006 випадками та Україна з 4767 випадками. Всього у країнах Європи у 2017 році було зареєстровано 21 315 випадків кору, 35 хворих померло. Експерти ВООЗ пов'язують це з «цілою низкою труднощів, зокрема зі зниженням загального охоплення плановою імунізацією, стабільно низьким охопленням імунізацією маргінальних груп, перебоями у постачанні вакцин і неефективною роботою систем епідеміологічного нагляду». «Кожний новий випадок кору в Європі нагадує нам про те, що невакциновані діти і дорослі, де б вони не жили, залишаються в групі ризику інфікування і самі можуть сприяти подальшому поширенню хвороби»,&nbsp;— повідомила директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Жужанна Якаб<ref>WHO Regional Office for Europe. Europe observes a 400&nbsp;% increase in measles cases in 2017 compared to previous year. Press release. Copenhagen, 19 February 2018 [http://www.euro.who.int/en/media-centre/sections/press-releases/2018/europe-observes-a-400-increase-in-measles-cases-in-2017-compared-to-previous-year] {{ref-en}}</ref>.
<br />
 
== Етіологія ==
| wikispecies = Measles virus
}}
Збудник захворювання&nbsp;— вірус кору, походить з роду ''Morbillivirus'', відноситься до родини ''Paramyxoviridae''. Вірус кору, окрім типової гострої форми, має відношення до такого тяжкого захворювання як підгострий склерозуючий паненцефаліт. Вважається, що до захворювання призводить персистуючий, резистентний до імунної відповіді з подальшою мутацією вірус кору. Підгострий склерозуючий паненцефаліт зустрічається в 1 з 100 000 хворих, що перехворіли на кір.
<br />
 
На відміну від вірусу грипу віруси кору не мають тваринного резервуару. Існує тільки один [[серотип]] [[РНК]]-вмісного вірусу кору. Вірус має гемагглютинін- і гемолізинактивні властивості. На відміну від інших параміксовірусів вірус кору не має нейрамінідазної активності. Культивується на клітинах нирок людини і мавп. Отримано атенуйовані штами вірусів кору, які використовуються в живій протикоровій вакцині.
 
Мало стійкий у зовнішньому середовищі&nbsp;— він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50&nbsp;°С, під впливом [[Дезінфекція|дезінфікуючих засобів]]. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом одної години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі&nbsp;— протягом кількох тижнів.
 
== Епідеміологічні особливості ==
Єдине джерело інфекції&nbsp;— це хвора людина.
В
 
[[Механізм передачі інфекції]]&nbsp;— [[Повітряно-крапельний механізм передачі інфекції|повітряно-крапельний]]. Зараження відбувається через вдихання з повітря найдрібніших крапель (аерозолю) слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини. Збудник потрапляє до організму через верхні дихальні шляхи або кон'юнктиви.
=== Класифікація ===
 
У Північній півкулі, захворюваність має тенденцію до зростання в зимовий період. У тропічних регіонах епідемічні підйоми менш виражені. У довакцинальну епоху максимальна кількість випадків захворювання була відмічена у дітей віком 5&nbsp;— 9 років. До 20 річного віку більше 90 відсотків виявляли лабораторні ознаки перенесеного кору. З введенням вакцини від кору стався зсув захворюваності у бік підлітків та дорослих у країнах з ефективною програмою вакцинації. У більшості бідних країн епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір залишається нестабільною і на сьогоднішній день. Природна сприйнятливість людей дуже висока, постінфекційний імунітет зазвичай зберігається протягом усього життя. Повторні захворювання на кір вкрай рідкісні, зумовлені порушенням імунної системи.
*
 
== Патогенез ==
Вхідними воротами для вірусу кору є епітелій носоглотки або кон'юнктив. Через 2—3 дні після інвазії і реплікації вірусу в епітелію і регіонарних лімфатичних вузлах відбувається первинна вірусемія з подальшим поширенням інфекції у органи системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ). Існує і друга хвиля вірусемії, що відбувається через 5—7 днів після первинного інфікування. Вірус кору розмножується також у шкірі, нирках і сечовому міхурі.
 
Навіть при неускладнених формах кору в гіперплазованих лімфоїдних тканинах, зокрема в лімфатичних вузлах, мигдаликах, селезінці, вилочковій залозі, і апендикулярній тканині у продромальний період спостерігаються досить характерні зміни&nbsp;— кругло клітинна інфільтрація та наявність багатоядерних гігантських ретикулоендотеліоцитів (клітини Вортіна-Фінкельдея). Плями Копліка і корова екзантема, як вважають, є результатом реакції гіперчутливості уповільненого типу.
 
Корова пневмонія майже завжди має інтерстиціальний характер. Епітелій дихальних шляхів некротизується, що сприяє приєднанню вторинної бактеріальної інфекції. Патологічні зміни у фатальних випадках кору як правило є результатом комбінованого впливу вірусної та вторинної бактеріальної інфекції. З 3-го дня висипання вірусемія різко знижується, а з 4-го дня вірус зазвичай не виявляється. З цього часу в крові починають з'являтися віруснейтралізуючі антитіла.
 
Під час корової інфекції спостерігається значне порушення клітинного імунітету. Можливість вироблення стерильного довічного імунітету незважаючи на тимчасову імуносупресію має назву «імунологічний парадокс кору». Сучасні теорії свідчать на користь автоімунних реакцій при кору, як можливої причини виникнення у різні терміни після перенесеної хвороби уражень центральної нервової системи (гострий та підгострий коровий паненцефаліт, підгострий склерозуючий паненцефаліт).
 
== Клінічні ознаки ==
 
=== Класифікація ===
Етапи класичної корової інфекції можна розділити на наступні клінічні періоди:
* [[Інкубаційний період|інкубаційний]],
* [[Продромальний період|продромальний]],
* [[висип]]ання
* відновлення.
Згідно з [[Міжнародний класифікатор хвороб|Міжнародним класифікатором хвороб]]-10 виділяють:
* Кір, ускладнений [[енцефаліт]]ом (G05.1)
* Кір, ускладнений [[менінгіт]]ом (G02.0)
* Кір, ускладнений [[Пневмонія|пневмонією]] (J17.1)
* Кір, ускладнений середнім [[отит]]ом (Н67.1)
* Кір з кишковими ускладненнями (B05.4)
* Кір з іншими ускладненнями (B05.8)
* Кір без ускладнень (B05.9)
У клінічній класифікації розрізняють типовий і атиповий (мітігований, абортивний, стертий, безсимптомний) кір. Типова форма має звичайні ступені тяжкості: легкий, середній та тяжкий.
[[Файл:Koplik spots, measles 6111 lores.jpg|міні|праворуч|200пкс|Плями Копліка на слизовій біля зубів.]]