Розвідка на основі відкритих джерел: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Покращена читабельність
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Розвідка відкритих джерел''' ''(РВД)'' ({{lang-en|Open source intelligence}}''', ''OSINT''''')&nbsp;— концепція, методологія і технологія добування і використання військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел, без порушення законів - &nbsp;— для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Включає в себе, більш детально, для прикладу: пошук інформації; реєстрацію і облік інформації; аналіз інформації і синтез знань з різних джерел (аналітико-синтетичну перобку первинної інформації); адміністрування і розповсюдження інформації; забезпечення безпеки інформації. Первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може стати дуже цінними знаннями, які можуть стати секретними -&nbsp;— якщо вони не відносяться до категорії інформації, яка не може бути віднесеною до державної таємниці. На сайті провідної світової "фабрики думок" Rand Corporation доступна для скачування або читання в он-лайн режимі брошура "Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise" ("Визначення OSINT другого покоління для оборонного підприємства") <ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1964.html|title=Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise|last=by Heather J. Williams, Ilana Blum|first=|date=|website=RAND Corporation|publisher=|language=англійська|accessdate=}}</ref><ref>NATO Open Source Intelligence Reader. 109 стор. 2006-2017 р.р. https://en.wikipedia.org/wiki/NATO_Open_Source_Intelligence_Reader</ref><ref>[[NATO Open Source Intelligence Handbook]]. 49 стор. [[:en:NATO_Open_Source_Intelligence_Reader|2006-2017р.р. https://en.wikipedia.org/wiki/NATO_Open_Source_Intelligence_Reader]] </ref> <ref>[https://www.airuniversity.af.edu/Portals/10/ASPJ_Spanish/Journals/Volume-30_Issue-2/2018_2_11_hamilton_s_eng.pdf The Big Data Imperative. Air Force Intelligence for the Information Age. Air & Space Power Journal, 2018/2/11 Col Shane P. Hamilton, USAF; Lt Col Michael P. Kreuzer, USAF, PhD*]</ref><ref>В.&nbsp;Л. &nbsp;Сімаков, І.&nbsp;А. &nbsp;Круковський, Н.&nbsp;І. &nbsp;Горбачова. Дефініція Intelligence та зв’язанізв'язані з нею терміни для корпорації, яка виробляє знання / Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення : 18-а наук.-практ. конф., Житомир, 15 кв. 2011 &nbsp;р. &nbsp; Тези доповідей. Ч.1.&nbsp;— Житомир : ЖВІ НАУ, 2011.&nbsp;— С. 191.</ref><ref name=":2" /><ref name=":7" /><ref name=":8" /><ref>Минько О. &nbsp;В. &nbsp;Використання технологій OSINT для отримання розвідувальної інформації / О. &nbsp;В. &nbsp;Минько, О. &nbsp;Ю. &nbsp;Іохов, В. &nbsp;Т. &nbsp;Оленченко, К. &nbsp;В. &nbsp;Власов // Системи управління, навігації та зв'язку. -&nbsp;— 2016. -&nbsp;— Вип. 4. -&nbsp;— С. 81-84. -&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://nbuv.gov.ua/UJRN/suntz_2016_4_22</nowiki>.</ref> <ref name=":6" /><ref name=":9">Кожушко О. &nbsp;О. &nbsp;Розвідка відкритих джерел інформації (OSINT) у розвідувальній практиці США // [Електронний ресурс]. -&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/viewFile/3264/3217</nowiki></ref><ref name=":10">Жарков Я.&nbsp;М. &nbsp;Наукові підходи щодо визначення суті розвідки з відкритих джерел / Я.&nbsp;М. &nbsp;Жарков, А.&nbsp;О. &nbsp;Васильєв // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. -&nbsp;— 2013. -&nbsp;— Вип. 30. -&nbsp;— С. 38-41. -&nbsp;— Режим доступу: <nowiki>http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2013_30_12</nowiki>.</ref><ref>OSINT Academy -&nbsp;— навчальний курс. 33 відео. Institute for Postinformation Society 01.09.2016 &nbsp;р.</ref><ref name=":3" /><ref>ЗАКОН УКРАЇНИ. Про доступ до публічної інформації. <nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/go/2939-17</nowiki> 13.01.2011 &nbsp;р. -&nbsp;— (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № &nbsp;32</ref><ref>Распознавание информационных операций / А.&nbsp;Г. &nbsp;Додонов, Д.&nbsp;В. &nbsp;Ландэ, В.&nbsp;В. &nbsp;Цыганок, О. &nbsp;В. &nbsp;Андрейчук, С.&nbsp;В. &nbsp;Каденко, А.&nbsp;Н. &nbsp;Грайворонская. -К.: Инжиниринг, 2017. -&nbsp;— 282 с. ISBN ISBN 978-966-2344-60-8.</ref>.
 
== Огляд ==
"OSINT-техніки" почали вивчати і використовувати юристи, PR-фахівці та спеціалісти в інших сферах бізнесу, у тому числі в Україні <ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2002986-200-kian-navcilis-metodam-osint-ta-mediarozvidki.html 200 киян навчились методам OSINT та медіа-розвідки.] </ref>.
 
"«OSINT-техніки"» почали вивчати і використовувати юристи, PR-фахівці та спеціалісти в інших сферах бізнесу, у тому числі в Україні <ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2002986-200-kian-navcilis-metodam-osint-ta-mediarozvidki.html 200 киян навчились методам OSINT та медіа-розвідки.] </ref>.
Одна з найбільш детальних інформацій щодо OSINT у НАТО викладена у збірниках [[NATO Open Source Intelligence Handbook|"NATO Open Source Intelligence Handbook]]" (2006-2017р.р.) та "[[:en:NATO_Open_Source_Intelligence_Reader|NATO Open Source Intelligence Reader]]" (2006-2017р.р.), який згідно передмови надає вичерпну інформацію та різноманітні погляди на OSINT - інформація має відношення до всіх команд НАТО, цільових груп, країн-членів, цивільно-військових комітетів і робочих груп, а також інших організацій, які можуть планувати або брати участь у спільних операціях. Третій збірник у цій групі документів НАТО, "NATO Intelligence Exploitation of the Internet" (2002 р.) застарів і посилання на нього видалене, хоча він доступний в Інтернеті на інших ресурсах.
 
Одна з найбільш детальних інформацій щодо OSINT у НАТО викладена у збірниках [[NATO Open Source Intelligence Handbook|"«NATO Open Source Intelligence Handbook]]"» (2006-2017р2006—2017&nbsp;р.р.) та "[[:en:NATO_Open_Source_Intelligence_Reader|«NATO Open Source Intelligence Reader]]" » (2006-2017р2006—2017&nbsp;р.р.), який згідно передмови надає вичерпну інформацію та різноманітні погляди на OSINT -&nbsp;— інформація має відношення до всіх команд НАТО, цільових груп, країн-членів, цивільно-військових комітетів і робочих груп, а також інших організацій, які можуть планувати або брати участь у спільних операціях. Третій збірник у цій групі документів НАТО, "«NATO Intelligence Exploitation of the Internet"» (2002 &nbsp;р.) застарів і посилання на нього видалене, хоча він доступний в Інтернеті на інших ресурсах.
У розвідувальному співтоваристві США (англ. United States Intelligence Community, IC) термін «відкриті джерела» (англ. open sources) вказує на загальнодоступність джерела (на відміну від секретних джерел та джерел з обмеженим доступом). За твердженнями аналітика ЦРУ Шермана Кента, висловленими у 1947 році, політики отримують з відкритих джерел до 80 відсотків інформації, необхідної їм для прийняття рішень у мирний час. Пізніше колишній керівник РУМО США (1976—1977), генерал-лейтенант Самуель Вілсон зазначав, що «90 відсотків розвідданих приходить з відкритих джерел і лише 10&nbsp;— за рахунок роботи агентури»<ref name=":10" /><ref name=":9" />.
 
У розвідувальному співтоваристві США (англ. United States Intelligence Community, IC) термін «відкриті джерела» (англ. open sources) вказує на загальнодоступність джерела (на відміну від секретних джерел та джерел з обмеженим доступом). За твердженнями аналітика ЦРУ Шермана Кента, висловленими у 1947 році, політики отримують з відкритих джерел до 80 відсотків інформації, необхідної їм для прийняття рішень у мирний час. Пізніше колишній керівник РУМО США (1976—1977), генерал-лейтенант Самуель Вілсон зазначав, що «90 відсотків розвідданих приходить з відкритих джерел і лише 10&nbsp;— за рахунок роботи агентури»<ref name=":10" /><ref name=":9" />.
У 2018 році аналітик дирекції науки і технологій ЦРУ Стівен К. Меркадо у статті, що стосується OSINT "Переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами", написав, що потребують переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами... Відкриті джерела часто рівні або перевершують секретну інформацію при моніторингу та аналізі таких нагальних проблем, як тероризм, розповсюдження зброї та контррозвідка <ref>[https://www.cia.gov/library/center-for-the-study-of-intelligence/csi-publications/csi-studies/studies/Vol49no2/reexamining_the_distinction_3.htm Reexamining the Distinction Between Open Information and Secrets. '''Stephen C. Mercado. CIA Library.''' Historical Document. Posted: Apr 15, 2007 08:48 AM. Last Updated: Jun 26, 2008.] </ref>.
 
У 2018 році аналітик дирекції науки і технологій ЦРУ Стівен К. Меркадо у статті, що стосується OSINT "«Переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами"», написав, що потребують переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами...секретами… Відкриті джерела часто рівні або перевершують секретну інформацію при моніторингу та аналізі таких нагальних проблем, як тероризм, розповсюдження зброї та контррозвідка <ref>[https://www.cia.gov/library/center-for-the-study-of-intelligence/csi-publications/csi-studies/studies/Vol49no2/reexamining_the_distinction_3.htm Reexamining the Distinction Between Open Information and Secrets. '''Stephen C. Mercado. CIA Library.''' Historical Document. Posted: Apr 15, 2007 08:48 AM. Last Updated: Jun 26, 2008.] </ref>.
OSINT доповнює і знаходиться в екосистемі таких видів розвідки як HUMINT (Human Intelligence - [[агентурна розвідка]]) , SIGINT (Signals intelligence - [[радіоелектронна розвідка]]), MASINT ([[Радіоелектронна розвідка|Measurement and signature intelligence]] з 1986 року у США - вимірювання та розпізнавання [[Фізичне поле|фізичних полів]], може відноситися до [[Радіоелектронна розвідка|радіоелектронної розвідки]]), [[Геопросторова розвідка|GEOINT (Geospatial Intelligence - геопросторова розвідка)]], до якої часто відносять IMINT (Imagery intelligence - видову розвідку, яка спочатку було аеророзвідкою), тощо.
 
OSINT доповнює і знаходиться в екосистемі таких видів розвідки як HUMINT (Human Intelligence -&nbsp;— [[агентурна розвідка]]) , SIGINT (Signals intelligence -&nbsp;— [[радіоелектронна розвідка]]), MASINT ([[Радіоелектронна розвідка|Measurement and signature intelligence]] з 1986 року у США -&nbsp;— вимірювання та розпізнавання [[Фізичне поле|фізичних полів]], може відноситися до [[Радіоелектронна розвідка|радіоелектронної розвідки]]), [[Геопросторова розвідка|GEOINT (Geospatial Intelligence -&nbsp;— геопросторова розвідка)]], до якої часто відносять IMINT (Imagery intelligence -&nbsp;— видову розвідку, яка спочатку було аеророзвідкою), тощо.
Широке розповсюдження терміну OSINT на пострадянському просторі почалося на основі відомостей про широке використання і ефективність OSINT у США у роки Другої світової війни і після неї у дослідженнях неурядового центру стратегічних досліджень [[RAND|RAND Corporation]] та підрозділу OSINT [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ США]] Foreign [[Broadcast Monitoring]] Service, FBMS (Інформаційної служби зарубіжного мовлення)<ref>[[:en:Foreign_Broadcast_Information_Service|Foreign Broadcast Information Service]]
 
Широке розповсюдження терміну OSINT на пострадянському просторі почалося на основі відомостей про широке використання і ефективність OSINT у США у роки Другої світової війни і після неї у дослідженнях неурядового центру стратегічних досліджень [[RAND|RAND Corporation]] та підрозділу OSINT [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ США]] Foreign [[Broadcast Monitoring]] Service, FBMS (Інформаційної служби зарубіжного мовлення)<ref>[[:en:Foreign_Broadcast_Information_Service|Foreign Broadcast Information Service]].
[[:en:Foreign_Broadcast_Information_Service|From Wikipedia, the free encyclopedia]]</ref>.
 
OSINT у військовій сфері подібна до застосування Competitive Intelligence (Конкурентної розвідки) у сфері бізнесу, яка часто закривається більш широким терміном "«[[Консолідована інформація|Аналіз консолідованої інформації]]"»<ref name=":6">Додонов А. Г., Ландэ Д. В., Прищепа В. В., Путятин В. &nbsp;Г. &nbsp;Конкурентная разведка в компьютерных сетях. &nbsp;— К.: ИПРИ НАН Украины, 2013. &nbsp;— 248 с. ISBN 978-966-2944-96-9.</ref>. Важливою основою їх є також Content Analysis ([[Контент-аналіз]]) &nbsp;— якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. <ref>[[:en:Content_analysis|Content analysis. From Wikipedia, the free encyclopedia.]] </ref>.
 
Для кращого розуміння OSINT & CI можна навести такий приклад з історії їх розвитку: у [[1881]] році у Великобританії Генрі Ромейке домовився з оптовим продавцем газет Curtice про використання нерозпроданих примірників, у результаті багато [[Громадський діяч|громадських діячів]] того часу регулярно замовлювали й отримували вирізки газетних публікацій, в яких згадувалося їх ім'я. Так було відкрито у [[Лондон|Лондоні]]і перше у світі Бюро газетних вирізок, яке відразу одержало широку популярність, див вікі-сторінку [[Broadcast Monitoring]].
 
З ростом кількості інформації і апаратних можливостей комп`'ютерів (пам`'ять, швидкодія) почала значно зростати кількість потенційно корисної інформації з відкритих джерел та почав різко зростати рівень автоматизації її моніторингу й аналітико-синтетичної переробки<ref name=":2" />. Важливими програмно-аналітичними засобами ділової-аналітики (Business Analytics), OSINT, CI та контент-аналізу з середини 1990-х років стали Business Intelligence (OLAP, Data Mining, ін.), Text Mining, Knowledge Management System (Системи управління знаннями)<ref name=":2">{{Cite web|url=https://dss-bi.com.ua/index.files/Page953.htm|title=Business Intelligence + KMS
- концепція, технологія і засоби підтримки рішень не тривіальними знаннями з первинних даних. Основні дефініції.|last=|first=|date=05.01.2011|website=Business Intelligence + KMS|publisher=Круковський Ігор|language=українська|accessdate=18.01.2018}}</ref><ref name=":3">{{Cite web|url=http://dss-bi.com.ua/WP/2013/08/18/intelligence-%D1%96-%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8/|title=Intelligence & Intelligence & Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=01.08.2013|website=Нотатки про Business Intelligence+|publisher=Круковський І.А.|language=українська|accessdate=19.01.2019 р.}}</ref>.
 
Активне використання великої кількості коментарів у веб-виданнях і соціальних мережах, ін., привели до визначення [[Великі дані|big data (великих даних)]] і початку Big Data Age (Ери великих даних) у 2010 році <ref name=":2" />. Це активізувало розвиток і застосування оновлених концепцій, методологій, технологій, засобів Business Analytics, OSINT, CI (конкурентної розвідки), контент-аналізу, аналізу консолідованої інформації, що проявилося насамперед у сфері бізнесу бід брендами Web Mining, Social Media CRM, Social Media Analytics <ref>[http://www.ibm.com/midmarket/uk/en/att/pdf/social_media_Part_Executive_Report.pdf IBM&nbsp;— From social media to Social CRM by Carolyn Baird.]</ref><ref name=":4">{{Cite web|url=http://www.semanticforce.net/ru/|title=Экосистема для мониторинга и анализа онлайн-медиа, Social CRM решения|last=Гаврилюк|first=Всеволод|date=13.02.2011 г.|website=SemanticForce|publisher=|language=русский язык|accessdate=19.01.2018}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://dss-bi.blogspot.com/2018/08/business-intelligence.html|title=Кембріджська аналітика і Business Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=28.08.2018 р.|website=BI and DSS (Business Intelligence and Decision Support System)|publisher=|language=українська|accessdate=18.01.2019 р.}}</ref><ref name=":5" />. Почали активно розвиватися автономні часткові засоби у об`'єднаній сфері Business Intelligence+ (Data Mining & Text Mining & Knowledge Management System), для прикладу: Machine Learning, Opinion Mining, Sentiment Analysis <ref>Pang, Bo; [[Lillian Lee (computer scientist)|Lee, Lillian]]; Vaithyanathan, Shivakumar (2002). "«Thumbs up? Sentiment Classification using Machine Learning Techniques"». ''Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing (EMNLP)''. pp. 79–86.</ref><ref name=":4" /><ref name=":8">Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯОБ'ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. ''Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки'' (uk) '''0''' (1(64)). с. 60–69. [[ISSN]] 1728-4260.[[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.</ref><ref name=":7">І.&nbsp;А. &nbsp;Круковський, В.&nbsp;Л. &nbsp;Гаврилюк, Б.&nbsp;А. &nbsp;Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence  та з елементами ГІС&nbsp;— на прикладі платформи SemanticForce / "«IVСічневі ГІСи"»: Інтелектуальна оборона”оборона" (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 &nbsp;р. -&nbsp;— С. 42-45.</ref>.
 
Крім цього, сучасні веб-системи перетворилися по суті у [https://dss-bi.com.ua/index.files/BI_NEO.htm Мережеві Ергатичні Організми (Network Ergatic Organizm)],  які можуть виконувати різні дії, у тому числі за допомогою [[Чат-бот|чат-ботів (англ. chatbot)]] забезпечувати спрощене спілкування з людьми-користувачами, насамперед у Вікіпедії, у соцмережах <ref name=":1" />. За багатьма свідченнями, чат-боти у соцмережах активно використовувалися у гібридній війні проти України. Згідно [[Тест Тюрінга|"«тесту Тьюрінга"»]], можна вважати, що створена людиною система має штучну свідомість  або інтелект (Artificial Intelligence), якщо під час спілкування з нею людина не зможе відрізнити штучну систему від людини. Тобто, у теперішній час програмні веб-засоби OSINT, ймовірно, почали виконувати не тільки розвідувальні функції, але й функції гібридного (людино-машинного) адаптивного інформаційного впливу на користувачів.
 
Найбільший у відкритих джерелах кластер друкованих науково-практичних, монографічних досліджень науковців в Україні за тематикою кластера інформаційного пошуку в Інтернеті, який можна віднести до CI & OSINT, розміщений на вікі-сторінці та на [http://dwl.kiev.ua/ персональному веб-сайті (російська та англійська мови)] видатного українського науковця у цій сфері доктора технічних наук, професора Д.&nbsp;Ф. &nbsp;Ланде<ref name=":5">[[Ланде Дмитро Володимирович]]</ref>.
 
Прикладом найбільшої кількості відкритих практичних робіт в Україні в інтересах бізнес-організацій за тематикою Online media monitoring (Social Media CRM, Social Media Analytics), яку можна віднести до спорідненої з тематикою CI & OSINT -&nbsp;— є сайт компанії [http://www.semanticforce.net/en/ SemanticForce -&nbsp;— Online Media Monitoring] , де можна ознайомитися з основними корпоративними клієнтами SemanticForse у сфері Social Media Analytics <ref>Управление гневом: Как заработать на отзывах о брендах. ЖУРНАЛ FORBES №3№&nbsp;3, МАРТ 2013 20 МАРТА 2013</ref>. [[Головний виконавчий директор]] і засновник [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210571444240599&set=pcb.10210571447640684&type=3&theater SemanticForce -&nbsp;— Всеволод Гаврилюк у 2018 році виступив з презентацією серед тисячі програмістів на найбільшому Хакатоні у Східній Європі] ([https://ghw.com.ua/ Global Hack Weekend 2018]).
 
В Україні у відкритому доступі розміщена інформація 2013 року щодо підготовки військових спеціалістів, сферу діяльності яких можна віднести до OSINT у розширенному специфічному тлумаченні -&nbsp;— на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка <ref>Спеціальність: 7.03020401 Міжнародна інформація Спеціалізація: Розвідувально-інформаційне забезпечення (за мовами) діяльності військ (сил). Програма комплексного державного екзамену курсантів п’ятогоп'ятого курсу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. http://mil.univ.kiev.ua/files/63_1290008026.pdf</ref>. Питання доцільності розміщення такої інформації у відкритому доступі в Інтернеті є дискусійним.
 
'''Джерела OSINT часто розділяютьна шість категорій інформаційного потоку, див. першоджерело на англомовній сторінці OSINT'''<ref>''The US Intelligence Community''. [[Amazon Standard Identification Number|ASIN]] 0813349184.</ref>''':'''
 
* '''Media ('''ЗМІ): друкувані газети , журнали , радіо та телебачення з різних країн.
* '''[[Internet]] ('''Інтернет) , онлайн-публікації , блоги , дискусійні групи , медіа громадян (наприклад, відео з мобільних телефонів, вміст, створений користувачами ), YouTube та інші відео-хостинги, вікі-довідники та інші веб-сайти соціальних медіа (наприклад, Facebook , Twitter , Instagram та ін.). Ці джерела також випереджають безліч інших джерел через своєчасність і легкість доступу.
* '''Public Government Data ('''Державні дані), публічні урядові звіти, бюджети, слухання, телефонні довідники , прес-конференції, веб-сайти та виступи. Хоча ці джерела походять з офіційних джерел, вони є публічно доступними і можуть використовуватися відкрито і вільно.
* '''Professional and Academic Publications ('''Професійні та академічні публікації) , інформація, отримана з журналів , конференцій, симпозіумів, наукових праць , дисертацій та дисертацій.
* '''Commercial Data ('''Комерційні дані) , комерційні зображення, фінансові та промислові оцінки, бази даних.
* '''[[Grey literature]] ('''Сіра література), технічні звіти, препринти , патенти, робочі документи, ділові документи, неопубліковані роботи та інформаційні бюлетені.
 
'''Додатково вказують, для прикладу''':
Рядок 45:
* Спостереження&nbsp;— радіомоніторинг, використання загальнодоступних даних дистанційного зондування землі та аерофотозйомок (наприклад, [[Google Earth]]).
 
З початком гібридної російської воєнної агресії РФ проти України кілька волонтерських груп зайнялись розвідкою відкритих джерел. Зокрема, значних успіхів в ній домоглись сайт [[ІнформНапалм]] та центр «[[Центр "Миротворець"|Миротворець]]», який активно її використовує в своїх операціях та для наповнення бази даних проросійських терористів.
 
== Історія ==