|
[[Файл:Bluete-Schema.svg|thumb|right|260px|Схематичне зображення квітки у розтині: <br/> 1 Квітколоже<br/> 2 Чашолисток<br/> 3 Пелюстки<br/> 4 Тичинки<br/> 5 Маточка]]
{{Див. також|Квітка}}
'''Пелю́стка''' ({{lang-la|pétalum}} від {{lang-grc|πέταλον}} — «листок», «квітка») — внутрішній листок [[оцвітина|оцвітини]] у квітці [[покритонасінні|покритонасінних рослин]]. У спеціалізованій ботанічній літературі часто вживають синонім '''листо́чок оцві́тини'''. Сукупність пелюсток квітки називають '''віно́чком''' ({{lang-la|corolla}})<ref name="stras">Eduard Strasburger (Begr.), Andreas Bresinsky, Christian Körner, Joachim W. Kadereit, Gunther Neuhaus, Uwe Sonnewald: ''Lehrbuch der Botanik.'' 36. Auflage. Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg 2008, ISBN 978-3-8274-1455-7, S. 803—804. {{ref-de}}</ref>. Пелюстки розташовуються усередині [[чашечка|чашечки]].
<br />
== Структура ==
Кількість пелюсток у віночку буває різна. Розвиток пелюсток може бути пов'язаний із вегетативними листками, але у більшості видів вони являють собою збільшені стерильні [[тичинка|тичинки]]. Біля основи пелюсток іноді утворюються додаткові структури, які називають [[Приквіток|приквітками]]. Як і [[Чашолисток|чашолистки]], пелюстки віночка можуть зростатися одна з одною краями або залишатися вільними.
[[Файл:Mimulus nectar guide UV VIS.jpg|thumb|right|300px|Квітка при сонячному світлі (зліва) та в ультрафіолеті (справа), темна область на правому знімку — детектор нектару.]]
Віночок, як правило, найбільш помітна частина квітки, відрізняється від чашечки більшими розмірами, різноманітністю забарвлення та форми. Зазвичай саме віночок визначає зовнішній вигляд квітки. Забарвлення пелюсток віночка визначають різні [[Біологічний пігмент|пігменти]]: [[антоціани]] (рожевий, червоний, синій, фіолетовий), [[каротиноїди]] (жовтий, помаранчевий, червоний), [[антохлор]] (лимонно-жовтий), [[антофеін]] (коричневий). Біле забарвлення пов'язане з відсутністю будь-яких пігментів та відбиттям світлових променів. Чорного пігменту не буває, а дуже темне забарвлення квітів являє собою згущені темно-фіолетові та темно-червоні кольори. Віночки деяких рослин в [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовому світлі]] виглядають інакше, ніж у видимому — мають різні візерунки, плями, лінії<ref>[http://www.naturfotograf.com/UV_flowers_list.html Квітки рослин різних родин в ультрафіолеті] {{ref-en}}</ref>. Все це можуть бачити бджоли, для яких різнозабарвлені в ультрафіолеті ділянки служать {{нп|детектор нектару|детекторами нектару|en|Nectar guide}}.
Аромат квіток створюють летючі речовини, головним чином [[ефірні олії]], що утворюються в клітинах [[Епідерміс (ботаніка)|епідерми]] пелюсток та листків оцвітини, а у деяких рослин — в [[Осмофори|осмофорах]] (особливих [[Залоза|залозах]] різної форми, мають [[Секрет (фізіологія)|секреторну]] тканину). Ефірні олії, що виділяються, зазвичай одразу випаровуються.
Роль віночка полягає в залученні комах-[[Запилення|запилювачів]]. Крім того, віночок відбиває частину спектру [[Сонце|сонячних променів]] і, таким чином, вдень охороняє [[Тичинка|тичинки]] й [[Маточка|маточки]] від перегрівання, а коли закривається на ніч, то створює камеру, що перешкоджає їх охолодженню або пошкодженню холодною [[Роса|росою]]. Часто пелюстки, спрямовані донизу, збільшені в розмірах, мають відмінний від інших колір та утворюють «посадковий майданчик» для комах (наприклад, у [[Фіалка|фіалок]], [[Орхідні|орхідей]]) або сховища [[Пилок|пилку]]<ref name="stras"/>.
== Термінологія ==
Термінологія походить з робіт [[Карл Лінней|Карла Ліннея]], який ввів її у [[1735]] році замість колишнього загального терміна ''Flos'' («квітка»). Українське слово ''пелюстка'' є похідною від слова ''пелістка'', що виникло внаслідок метатези з ''лепістка'', спорідненого з др. ''лепень''.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Довідник з біології / Т. Л. Богданова, О. В. Брайон, О. В. Данилова та ін. ; За ред. К. М. Ситника. - Київ : Наукова думка, 2003. - С. 67.
* {{книга|заголовок=Жизнь растений. В 6 т|посилання=http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/zh_ras5-1.djvu|відповідальний=Гл. ред. Армен Леонович Тахтаджян|місце=М.|видавництво=Просвещение|рік=1980|сторінок=430|том =5. Ч. 1. Цветковые растения/ Под ред. А. Л. Тахтаджяна}}
* {{книга|заголовок=Етимологічний словник українскої мови. У 7 томах|посилання=http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk_tom4.djvu|відповідальний=Гол. ред. О.С. Мельнчук|місце=М.|видавництво=Наукова думка|рік=2003|сторінок=656|том=4. Н-П}}
{{Botany-stub}}
[[Категорія:Квітка]]
|
