Лі Сюн: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 16:
На початку [[304]] року Лі Сюн захопив столицю провінції Ічжоу, місто [[Ченду]], змусивши Ло Шаня тікати. Лі Сюн запропонував зайняти трон шанованому цзунами [[Даосизм|даоському]] відлюднику [[Фань Чаншен]]у, але той відмовився, й тоді інші вожді цзунів зажадали, щоб Лі Сюн проголосив себе правителем. [[304]] року Лі Сюн оголосив себе князем Ченду, тим самим проголосивши незалежність від держави Цзінь. Та подія вважається початком доби «[[Період шістнадцяти держав|Шістнадцяти держав]]». Відлюдника Фаня та представників старшого покоління своєї родини він зробив своїми радниками.
[[306]] року Лі Сюн проголосив себе імператором [[Династія Чен|Чен]]. Батьку він також надав посмертний імператорський титул, а мати назвав вдовою імператрицею. В подальшому він поступово окупував Ічжоу, підкоряючи землі та зміцнюючи кордони, втім він не виходив за межі провінції Ічжоу, за винятком Лянчжоу (нині територія південної частини провінції [[Шеньсі]]), яка під час його протиборства з Цзінь кілька разів переходила з рук у руки.
{{Правителі Шістнадцяти держав}}
| |||