Кам'янецький договір 1653: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Немає опису редагування
Рядок 24:
'''Кам'янецький договір 1653''' — кримсько-польська мирна угода, укладена в усній формі під [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]] 15 грудня 1653. Увінчував [[Жванецька облога|Жванецьку кампанію 1653]], в ході якої [[Військо запорозьке|Війську Запорозькому]] та його союзникові [[Кримський ханат|Кримському ханату]] вдалося завдати польскій армії низку поразок і взяти в облогу її головні сили на чолі з королем [[Ян II Казимир|Яном II Казимиром Вазою]] поблизу [[Жванецький замок|Жванецького замку]] між річкою [[Дністер]] і її притокою [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчиком]]. Рятуючись від неминучого розгрому, польське керівництво зуміло зав'язати сепаратні контакти з кримським ханом [[Іслям III Ґерай|Іслямом III Ґераєм]] і схилити його до початку мирних переговорів. Оскільки українській делегації на чолі з [[Генеральний писар|генеральним писарем]] [[Виговський Іван Остапович|І.Виговським]] на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, вона від участі в них відмовилася.
 
Зважаючи на відсутність письмового викладу умов Кам'янецького договору, неможливо достовірно реконструювати його зміст. Опосередковані ж свідчення вказують на те, що припинення воєнних дій між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та Кримським ханатом ґрунтувалося на обіцянці польського уряду щорічно виплачувати хану так звані упоминки та взяти участь у поході проти Російської держави. Стосовно визначення в контексті Кам'янецького договору політико-правового статусу козацької України історичні джерела подають суперечливу інформацію, з аналізу якої випливає, що, найімовірніше, за Військом Запорозьким залишалися права, закріплені умовами [[Зборівський договір КримуКримського ханства з ПольщеюРіччю Посполитою 1649|Зборівського договору КримуКримського ханства з ПольщеюРіччю Посполитою 1649]], але лише в тій його частині, яка стосувалася становища [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]]. Ті ж статті, які гарантували територіально-адм. автономію козацької України (визначення її кордонів, заборона перебування на її території коронних військ тощо), в Кам'янецькому договорі повністю ігнорувалися.
 
Факти сепаратних польсько-кримьких переговорів під Кам'янцем й інформація про зміст Кам'янецького договору підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та прийняття на початку 1654 зверхності російського царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]].