Розвідка на основі відкритих джерел: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додані гіперпосилання для визначення терміну Intelligence, OSINT
Додані гіперпосилання до абзаца
Рядок 1:
'''Розвідка відкритих джерел''' ''(РВД)'' ({{lang-en|Open source intelligence}}''', ''OSINT''''')&nbsp;— концепція, методологія і технологія добування військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел, без порушення законів - для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Включає в себе, більш детально, для прикладу: пошук інформації; реєстрацію і облік інформації; аналіз інформації і синтез знань з різних джерел (аналітико-синтетичну перобку первинної інформації); адміністрування і розповсюдження інформації; забезпечення безпеки інформації. Первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може стати дуже цінними знаннями, які можуть стати секретними - якщо вони не відносяться до категорії інформації,яка не може бути віднесеною до державної таємниці. На сайті провідної світової "фабрики думок" Rand Corporation доступна для скачування або читання в он-лайн режимі брошура "Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise" ("Визначення OSINT другого покоління для оборонного підприємства") <ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3855-12 ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну таємницю,] ст. 8</ref><ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.rand.org/pubs/research_reports/RR1964.html|title=Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise|last=by Heather J. Williams, Ilana Blum|first=|date=|website=RAND Corporation|publisher=|language=англійська|accessdate=}}</ref><ref>В.Л. Сімаков, І.А. Круковський, Н.І. Горбачова. Дефініція Intelligence та зв’язані з нею терміни для корпорації, яка виробляє знання / Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення : 18-а наук.-практ. конф., Житомир, 15 кв. 2011 р.  Тези доповідей. Ч.1. – Житомир : ЖВІ НАУ, 2011. – С. 191.</ref><ref>Распознавание информационных операций / А.Г. Додонов, Д.В. Ландэ, В.В. Цыганок, О. В. Андрейчук, С.В. Каденко, А.Н. Грайворонская. -К.: Инжиниринг, 2017. - 282 с. ISBN ISBN 978-966-2344-60-8.</ref><ref>Жарков Я. М. Наукові підходи щодо визначення суті розвідки з відкритих джерел / Я. М. Жарков., А. О. Васильєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - № (1)30 - С. 33-36.</ref><ref>Кожушко О. О. Розвідка відкритих джерел інформації (OSINT) у розвідувальній практиці США // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <nowiki>http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/viewFile/3264/3217</nowiki></ref><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>Распознавание информационных операций / А.Г. Додонов, Д.В. Ландэ, В.В. Цыганок, О. В. Андрейчук, С.В. Каденко, А.Н. Грайворонская. -К.: Инжиниринг, 2017. - 282 с. ISBN ISBN 978-966-2344-60-8.</ref>.
 
"OSINT-техніки" почали вивчати юристи, PR-фахівці та спеціалісти в інших сферах бізнесу, у тому числі в Україні <ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2002986-200-kian-navcilis-metodam-osint-ta-mediarozvidki.html 200 киян навчились методам OSINT та медіа-розвідки.] </ref>.
Рядок 16:
 
З ростом кількості інформації і апаратних можливостей комп`ютерів (пам`ять, швидкодія) почала значно зростати кількість потенційно корисної інформації з відкритих джерел та почав різко зростати рівень автоматизації її моніторингу і аналітико-синтетичної переробки<ref name=":2" />. Важливими програмно-аналітичними засобами ділової-аналітики (Business Analytics), OSINT, CI та контент-аналізу з середини 1990-х років стали Business Intelligence (OLAP, Data Mining, ін.), Text Mining, Knowledge Management System (Системи управління знаннями)<ref name=":2">{{Cite web|url=https://dss-bi.com.ua/index.files/Page953.htm|title=Business Intelligence + KMS
- концепція, технологія і засоби підтримки рішень не тривіальними знаннями з первинних даних. Основні дефініції.|last=|first=|date=05.01.2011|website=Business Intelligence + KMS|publisher=Круковський Ігор|language=українська|accessdate=18.01.2018}}</ref><ref name=":3">{{Cite web|url=http://dss-bi.com.ua/WP/2013/08/18/intelligence-%D1%96-%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8/|title=Intelligence & Intelligence & Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=01.08.2013|website=Нотатки про Business Intelligence+|publisher=Круковський І.А.|language=українська|accessdate=19.01.2019 р.}}</ref>.
 
Активне використання великої кількості коментарів у веб-виданнях і соціальних мережах, ін., привели до визначення [[Великі дані|big data (великих даних)]] і початку Big Data Age (Ери великих даних) у 2010 році <ref name=":2" />. Це активізувало розвиток і застосування оновлених концепцій, методологій, технологій, засобів Business Analytics, OSINT, CI (конкурентної розвідки), контент-аналізу, аналізу консолідованої інформації, що проявилося насамперед у сфері бізнесу бід брендами Web Mining, Social Media CRM, Social Media Analytics <ref>[http://www.ibm.com/midmarket/uk/en/att/pdf/social_media_Part_Executive_Report.pdf IBM – From social media to Social CRM by Carolyn Baird.]</ref><ref name=":4">{{Cite web|url=http://www.semanticforce.net/ru/|title=Экосистема для мониторинга и анализа онлайн-медиа, Social CRM решения|last=Гаврилюк|first=Всеволод|date=13.02.2011 г.|website=SemanticForce|publisher=|language=русский язык|accessdate=19.01.2018}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://dss-bi.blogspot.com/2018/08/business-intelligence.html|title=Кембріджська аналітика і Business Intelligence|last=Круковський|first=Ігор|date=28.08.2018 р.|website=BI and DSS (Business Intelligence and Decision Support System)|publisher=|language=українська|accessdate=18.01.2019 р.}}</ref><ref name=":5" />. Почали активно розвиватися автономні часткові засоби у об`єднаній сфері Business Intelligence+ (Data Mining & Text Mining & Knowledge Management System), для прикладу: Machine Learning, Opinion Mining, Sentiment Analysis <ref>Pang, Bo; [[Lillian Lee (computer scientist)|Lee, Lillian]]; Vaithyanathan, Shivakumar (2002). "Thumbs up? Sentiment Classification using Machine Learning Techniques". ''Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing (EMNLP)''. pp. 79–86.</ref><ref name=":4" /><ref>Круковський, Ігор Анатолійович; Хомів, Богдан Арсенович; Гаврилюк, Всеволод Леонідович (2013). ІЄРАРХІЧНО-СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ SOCIAL MEDIA ANALYTICS/SOCIAL CRM З BUSINESS INTELLIGENCE І З ГЕОГРАФІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ. ''Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Технічні науки'' (uk) '''0''' (1(64)). с. 60–69. [[ISSN]] 1728-4260.[[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:10.26642/tn-2013-1(64)-60-69.</ref><ref>І.А. Круковський, В.Л. Гаврилюк, Б.А. Хомів Проблемні питання використання і розвитку засобів SocialMedia Analytics, їх інтеграції з Business Intelligence  та з елементами ГІС – на прикладі платформи SemanticForce / "IVСічневі ГІСи": Інтелектуальна оборона” (науково-практичний форум ) / Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного: Львів, 22-24 січня 2013 р. - С. 42-45.</ref>.