Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 23:
|священики = 10 963 (10 187 священиків, 776 дияконів)<ref name="офіційний сайт"/>
|ченці = 3632 (1 320 монахів, 2 312 монахинь)<ref name="офіційний сайт"/>
|вірні=~9,5 млн. (2010)<ref name="ТСН"/>
|вірні=бл. 9,5&nbsp;млн. (2010)<ref name="ТСН">[http://tsn.ua/ukrayina/rosiyska-i-ukrayinska-pravoslavni-cerkvi-rozpochali-dialog-pro-ob-yednannya.html Російська та Українська православні церкви розпочали діалог про об'єднання]</ref><br/>20,8&nbsp;% вірян України <small>(2015)</small><ref>[http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm Опитування Фонду Демократичні ініціативи щодо належності до різних конфесій]</ref><br/>19,1&nbsp;% з усіх православних в Україні <small>(2018)</small><ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018&nbsp;рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
|вебсайт={{URL|orthodox.org.ua}}
|дата заснування =
Рядок 40:
Починаючи з кінця 2018 року, Український екзархат не є частиною так званої [[Православна церква|Вселенської православної церкви]], перервавши [[євхаристичне спілкування]]{{efn|[[Євхаристійне спілкування]]. Можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенства найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів та архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочистості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Александрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).}} з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу через [[Російська православна церква|Російську Православну Церкву]]{{efn|Пункт 3, розділу 1 в статуті УПЦ МП&nbsp;— http://orthodox.org.ua/page/statut-upts}}.<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/221229 |title=РПЦ розірвала відносини з Константинополем |author= |date=2018-10-15 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref><ref name="дзерктиж">[http://www.dt.ua/3000/3690/55798/ Українське Православ'я: старі проблеми у новому сторіччі] // Дзеркало тижня</ref><ref name="центрраз">[http://www.uceps.org/ukr/article.php?news_id=404 Константинопольський Патріархат і українські церковні проблеми] // Центр Разумкова</ref><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref><ref name="дзерктиж"/><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /> Український екзархат, разом із РПЦ, пішов на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві|Надання автокефалії Православній церкві України]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
 
Український екзархат, нарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей]&nbsp;— УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патрірахуту себе відносили 19,1&nbsp;% усіх православних України.<ref>{{Cite web|url=http:name"rozum"//razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН: ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
 
== Назва ==
Рядок 51:
 
20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України», яким зобов'язала змінити назву церкви.<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166119.html Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року</ref>
 
== Кількість вірян ==
|вірні=блНайбільшою кількість вірян цієї релігійної громади була в середині 2000-их років, але вже у 2010-их кількість вірян зменшилася. Так у 2010 році за даними державного комітету України у справах національностей та релігій Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/rosiyska-i-ukrayinska-pravoslavni-cerkvi-rozpochali-dialog-pro-ob-yednannya.html в них було вже лише 9,5&nbsp;млн. (2010)мільйона вірян в Україні.<ref name="ТСН">[http://tsn.ua/ukrayina/rosiyska-i-ukrayinska-pravoslavni-cerkvi-rozpochali-dialog-pro-ob-yednannya.html Російська та Українська православні церкви розпочали діалог про об'єднання]</ref><br/>20,8&nbsp;% вірян України <small>(2015)</small><ref>[http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm Опитування Фонду Демократичні ініціативи щодо належності до різних конфесій]</ref><br/>19,1&nbsp;% з усіх православних в Україні <small>(2018)</small><ref name"rozum">{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018&nbsp;рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
 
== Історія ==
{{main|Російська православна церква}}
Історично православна церква в [[Україна|Україні]] від [[Хрещення Русі]] була [[Київська митрополія|митрополією]] у складі [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]]. У [[1685]] році [[Російська православна церква|Московська патріархія]] (що відокремилася від Київської митрополії у [[1448]] році та отримала визнання Константинопольського патріархату у [[1589]] році) зверталася до Константинополя з проханням підпорядкувати їй [[Київська митрополія|Київську митрополію]]. У [[1687]] році це було здійснено. Попри суперечності цього акту, в наш час [[Вселенський Патріархат|Вселенська патріархія]] визнає його легітимність, залишаючи тим не менше право за українською нацією на власну церкву:
Християнство загалом та православна релігія як підтечія християнства прийшли в [[Україна|Україні]] ще у 918 році після [[Хрещення Русі]] та утворення [[Київська митрополія|Київської митрополії]] у складі [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]]. Через низку історичних подій згодом з [[Київська митрополія|Київської митрополії]] утворилося дві церкви: [[Православна церква в Україні]] (яка підпорядковюєтсья [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]])
 
 
Історично православна церква в [[Україна|Україні]] від [[Хрещення Русі]] була [[Київська митрополія|митрополією]] у складі [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]]. У [[1685]] році [[Російська православна церква|Московська патріархія]] (що відокремилася від Київської митрополії у [[1448]] році та отримала визнання Константинопольського патріархату у [[1589]] році) зверталася до Константинополя з проханням підпорядкувати їй [[Київська митрополія|Київську митрополію]]. У [[1687]] році це було здійснено. Попри суперечності цього акту, в наш час [[Вселенський Патріархат|Вселенська патріархія]] визнає його легітимність, залишаючи тим не менше право за українською нацією на власну церкву:
{{цитата|Таким чином, після анексування України Росією і під тиском Петра І, Вселенський Патріарх Діонісій IV розсудив, що за тогочасних обставин стало необхідним церковне підпорядкування Української Церкви Московському Патріархатові (1687 р.), щоб не примножувати бід побожного українського народу і щоб він був під православним політичним проводом - хоча українська ієрархія сильно і одностайно противилася цьому рішенню, рішенню, що дорівнювало нанесенню явної шкоди канонічним правам Церкви-Матері. В тому ж дусі, Церква-Мати погоджувалася з вимогою урядів новостворених держав православного населення на Балканському півострові щодо автокефалії Церков, які виходили з Її канонічної юрисдикції, а саме Грецької (1850), Сербської (1831), Болгарської (1945) та Албанської (1937), заради їхньої національної цілісності, хоча такі автокефалії спричинили різке звуження церковної юрисдикції Константинопольського Патріархату.}}<div style='text-align: right;'><small>''Звернення Вселенського Патріарха [[Варфоломій I|Варфоломія І]] до української нації [[26 липня]] [[2008]]<ref>[http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2008/07/26/17703.html Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації, 26.07.2008 // Православіє в Україні]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20080731235258/http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2008/07/26/17703.html Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації, 26.07.2008 (Web archive)]</ref>''</small></div>