Коваль Омелян Васильович: відмінності між версіями

| дата смерті = 19.1.2019

| роки служби =

| звання =

| посади =

| підрозділ =

| битви =

{{!}} [[FileФайл:BEL Order of Leopold II - Commander BAR.png|60px| Орден Леопольда II]]

{{!}}}

'''Омелян Васильович Коваль''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|псевдо]] «Дир», «Дем'ян»)

([[24 лютого]] [[1920]], с. [[Рахиня]], [[Долинський район (Івано-Франківська область)|Долинський район]], [[Івано-Франківська область]] — [[19 січня]] [[2019]], [[Львів]]) — український громадський діяч, член проводу [[Організація українських націоналістів революційна|Організації Українських Націоналістів)]], політв'язень [[Аушвіц]]у.

Народився [[24 лютого]] [[1920]] року у селі [[Рахиня]] (тепер [[Долинський район (Івано-Франківська область)|Долинський район]] [[Івано-Франківська область]]). Закінчив кооперативні курси у місті Долині.

З 1938 року член [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. 1 липня 1941 року брав участь у проголошенні в Долині Акту відновлення Української держави. Ув’язненийУв'язнений гестапо та перебував у [[Тюрма на Лонцького|Тюрмі на Лонцького]] у Львові. Пізніше сидів у в’язниців'язниці Монтелюпіх у Кракові, а звідти відправлений 20 липня 1942 року до концтабору Аушвіц, з першою групою 25 українських політв'язнів, названих «Bandera Gruppe», серед яких він був наймолодшим і в якій між іншими були Василь Бандера, Степан Ленкавський і Петро Мірчук. Член редколегії таборового альманаху. Після евакуації Аушвіцу 18 січня 1945, відправлений до концаборів у Мавтгавзен, Мельк і Ебензе. 6 травня звільнений американцями.

Після Другої світової війни закінчив студії в Лювенському католицькому університеті (магістр економічно-консульських наук) і став активним громадсько-політичним діячем української діаспори у Бельгії, Європі та світі.

З 1951 по 1963 рік очолює Спілку української молоді (СУМ) у Бельгії, з 1958 протягом 20 років очолює Центральну (світову) Управу СУМ і опісля "«Центральну виховну раду"» СУМ. У 1962 році засновує журнал для молоді "«Крилаті"» і в 1964р1964 р. видавництво та друкарню в Брюсселі. Друкуються там і виховні матеріали для СУМ і книжки і часопис "«Вісті"» Українського Допомогового Комітету в Бельгії (УДК) - — головної української громадської організації в Бельгії у другій половині ХХ століття. Від 1951 до 1987 є генеральним секретарем УДК під проводом Др. Володимира Поповича. Після від'їзду В. Поповича до Франції, очолює УДК від 1987 до 2005.

Був секретарем (1970-19911970—1991) і головою (1991-20061991—2006) Головної Ради Українських Громадських Організацій Бельгії (ГРУГОБ), одним із президентів Європейського Конгресу Українців (1992-19951992—1995) а згодом почесним головою, довголітнім членом Ради директорів Світового конгресу українців.

Омелян Коваль ніколи не вносив подання на отримання бельгійського громадянства. Мав статус біженця ООН (Женевська Конвенція). Після незалежності України попросив громадянство України, яке отримав із дружиною Іванною-Катериною Куропась у 1997 році.

У 2009 році видав "«Ювілейний Альманах (1945-20051945—2005) Українського Допомогового Комітету й організованого українського громадського життя в Бельгії"».

Літом 2013 року разом з дружиною Іванною повернувся до України, проживали у Львові. Дружина Іванна відійшла у вічність 15 березня 2016 року у Львові. Після відправлення св. літургії у соборі св. Юра, була похована на Личаківському цвинтарі.

16 грудня 2016  р. у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів) відбулася презентація книги Омеляна Коваля «Спомини мого життя» (упор. Микола Посівнич).

Має четверо дітей: Зореславу (1953), Зенона (1954), Віру (1959) і Юрія (1963) - — та дві внучки, Уляну і Ліну.

Зенон Коваль був Радником з питань UNESCO  та OECP у представництві «Валлонія-Брюссель» при Посольстві Бельгії у Парижі.

Помер [[19 січня]] [[2019]] року в м. [[Львів|Львові]], на 99-му році життя.<ref>[https://espreso.tv/news/2019/01/19/pomer_odyn_iz_lideriv_oun_omelyan_koval Помер один із лідерів ОУН Омелян Коваль (espreso.tv, 19 січня 20182019)]</ref>

* 2012 -&nbsp;— почесний знак св. Юрія від м. Львова

* 2014 -&nbsp;— орден першого ст. регіонального фонду ім. Короля Данила

* 24 лютого 2015 року нагороджений орденом Володимира Великого від голови Київського Патріярхату

* Коваль Омелян. Спомини мого життя: Львів-Auschwitz-Брюссель.&nbsp;— Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2016.&nbsp;— 240 ст. ISBN 978-617-7363-31-5

* [http://www.istpravda.com.ua/articles/52f6b59d5ff86/ Один з провідників ОУН Омелян Коваль: "«Ця молодь відродить Україну"»]

* [http://dailylviv.com/news/polityka/lvivyanyna-omelyana-kovalya-nahorodyly-v-ioho-95-i-den-narodzhennya-belhiiskym-ordenom-16226 Львів’янинаЛьвів'янина Омеляна Коваля нагородили в його 95-й день народження бельгійським орденом]