Вікіпедія

Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
не треба завчасно перейменовувати
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
Немає опису редагування
Рядок 52:
 
Втім, незважаючи на офіційну позицію, назву «УПЦ МП», «Московський Патріархат» та похідні час від часу використовують навіть церковні ієрархи самої УПЦ МП<ref>{{ref-ru}} [http://orthodox.org.ua/article/patriarkh-kirill-budet-predstavlyat-ukrainu-v-kremle-i-mirit-nashikh-raskolnikov Патриарх Кирилл будет представлять Украину в Кремле и мирить наших раскольников. Интервью с архимандритом Кириллом (Говоруном) в газете «Сегодня»]</ref>, її можна побачити в документах церкви<ref name="Євстратій">[https://www.facebook.com/yevstr/posts/1081999998514950 Фотографії опубліковані архієпископом [[Євстратій (Зоря)|Євстратієм]], [[УПЦ КП]]]</ref>, на вивісках<ref name="Євстратій"/><ref name="Крим">{{ref-ru}} [http://sezamka.kiev.ua/photos_2_8_738_2743.html В Крыму слово Московский важнее слова Украинская. Свято-Покровский собор (подворье Кизилташского мужского монастыря) УПЦ МП]</ref> тощо.
 
Також Церква стверджує, що вона є єдиним канонічним тілом Вселенського Православ'я в країні, українською «помісною церквою». Все це категорично заперечується з боку [[УПЦ-КП|Української православної церкви&nbsp;— Київського патріархату]] та частково заперечується з боку [[УАПЦ|Української автокефальної православної церкви]].
 
20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України", яким зобов'язала змінити назву церкви.<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166119.html Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року</ref>
Рядок 271 ⟶ 269:
У часи президентства [[Кравчук Леонід|Леоніда Кравчука]], стосунки церкви з державою стали напружені через активну підтримку владою інших православних церков та греко-католиків, тиск на Українську православну церкву, а також через втручання УПЦ в політичне життя України. За правління [[Леонід Кучма|Леоніда Кучми]] Українська православна церква (Московського патріархату) отримала максимальне сприяння з боку влади. За [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] декларувалося рівне ставлення до усіх конфесій, проте оголошеного відділення церкви від держави не сталося. За часів [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] московський патріархат знову користувався максимальним сприянням з боку влади.
 
Стосунки Української православної церкви з [[ПЦУ|Працовлавною церквою України]] та [[УГКЦ|Українською Греко-католицькою церквою]] є напруженими й подекуди конфліктними.
Стосунки Української православної церкви з іншими українськими церквами є напруженими й подекуди конфліктними. Так, УПЦ (МП) вважає [[УПЦ-КП]] та [[УАПЦ]] «неканонічними», Патріарха [[Філарет (Патріарх Київський)|Філарета]] вважає «відлученим від церкви» про що був складений відповідний акт 1997 року<ref name=DOC>{{ref-ru}} [http://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/uocmp_doc/34695/ «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (1997)]</ref>, а таїнства, що здійснюються в цих церквах, в тому числі таїнство Хрещення&nbsp;— недійсними<ref>Диякон Олександр Драбинко. [http://archiv.orthodox.org.ua/page-836.html Чому розкольницькі угруповання в Україні називаються неканонічними]</ref>. Разом з тим Українська православна церква має претензії до численних споруд УПЦ-КП, УАПЦ і навіть УГКЦ і вважає їх «захопленими»<ref>Сергей Герук. [http://www.pravoslavie.ru/answers/print304.htm Времена новые, приемы старые / Православие.Ru]</ref>, в тому числі й кафедральний собор УПЦ-КП&nbsp;— [[Володимирський собор (Київ)|Володимирський]].
 
З іншого боку Українська православна церква стає об'єктом критики за її проросійську спрямованість та співпрацю з проросійськими політичними організаціями. Так, [[Діяк Іван Васильович|Іван Діяк]] розглядає діяльність УПЦ (МП) як «Церковно-політичну складову» [[п'ята колона|п'ятої колони]], спрямовану на підрив державного суверенітету України<ref name="id">[http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4688 «П'ята колона в Україні: загроза державності»] Інтернет-версія книги</ref>. Участь УПЦ (МП) як проросійської політичної сили в Україні підтверджував завідувач відділом України в Інституті країн СНД К. Фролов<ref> Фролов К. Потенциал РПЦ не востребован Януковичем // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ.&nbsp;— №&nbsp;104.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 15 августа.</ref>, зокрема виступ УПЦ (МП) проти [[Віктор Ющенко|В. Ющенка]] [[Вибори Президента України 2004|на президентських виборах 2004 року]].<ref>Митрополит Агафангел призывает россиян поддержать каноническую Церковь на Украине // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ.&nbsp;— №&nbsp;105.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 1 сентября.</ref> Напередодні [[Вибори Президента України 2010|президентських виборів 2010 року]] Голова УПЦ (МП) [[Володимир (Сабодан)]] благословляв на вибори кандидата від Партії регіонів [[Віктор Янукович|В. Януковича]]<ref>{{cite web|url=http://ru.tsn.ua/ukrayina/glava-upts-mp-blagoslovil-yanukovicha-na-uchastie-v-vyborah.html |title=Глава УПЦ МП благословил Януковича на участие в выборах}}</ref>.
 
=== 2014 рік ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_православна_церква_(Московський_патріархат)