Союз Радянських Соціалістичних Республік: відмінності між версіями

{{Картка:Колишня країна

|common_name = Радянський союз

|continent = Євразія

|image_coat = State Emblem of the Soviet Union.svg

|symbol = Герб СРСР

|capital = Москва

|latd=55 |latm=45 |latNS=N |longd=37 |longm=38 |longEW=E

|today = {{flagcountry|Russia}}<br/>{{flagcountry|Ukraine}}<br/>{{flagcountry|Belarus}}<br/>{{flagcountry|Armenia}}<br/>{{flagcountry|Azerbaijan}}<br/>{{flagcountry|China}}<br/>{{flagcountry|Estonia}}<br/>{{flagcountry|Georgia}}<br/>{{flagcountry|Kazakhstan}}<br/>{{flagcountry|Kyrgyzstan}}<br/>{{flagcountry|Latvia}}<br/>{{flagcountry|Lithuania}}<br/>{{flagcountry|Moldova}}<br/>{{flagcountry|Mongolia}}<br/>{{flagcountry|Tajikistan}}<br/>{{flagcountry|Turkmenistan}}<br/>{{flagcountry|Uzbekistan}}

}}

 

Формально СРСР — союз [[Соціалізм|соціалістичних]] держав<ref name=union/>, утворених на уламках [[Російська імперія|Російської імперії]] після [[Російська революція (1917)|революції 1917 року]]. Фактично — партійна [[диктатура]], з політичним режимом, який протягом більшої частини історії СРСР варіював від [[тоталітаризм]]у до [[авторитаризм]]у. Радянський Союз до 1990 року мав [[однопартійна система|однопартійну політичну систему]], головним органом влади була [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС)]]. Керівна і спрямовуюча роль КПРС була закріплена у [[Конституція СРСР 1977 року|Конституції СРСР 1977 року]]<ref name="kpss1">{{cite web|url=http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1977/red_1977/5478732/chapter/1/#100000|title=Стаття 6 Конституції СРСР зразка 1977 року|language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6GYqMgiYO|archivedate=2013-05-12}}</ref>. Хоча СРСР був номінально союзом республік, насправді це була держава з високим ступенем централізації та [[Командна економіка|плановою економікою]]<ref>[http://ukrainica.org.ua/ukr/istoriya_ukraini/istoriya_ukraini_all Орест Субтельний. Україна Історія. Київ: Либідь, 1993. — 720 с. ; 20 см. — ISBN 5-325-00451-4]</ref>.

 

== Офіційна політика ==

 

Під час війни на вимогу союзників у травні 1943 року Комінтерн було розпущено.

Але лише у 1960 році була прийнята доктрина [[П'ять принципів мирного співіснування|мирного співіснування]], яка визнала можливість мирних стосунків т. зв. [[соціалістичний табір|соціалістичного табору]] з рештою країн світу.

 

 

== Політична історія ==

{{main|Лютнева революція|Жовтневий переворот|Вибори до Всеросійських установчих зборів}}

 

 

 

У серпні 1917 року генерал [[Корнілов Лавр Георгійович|Корнілов]] робить спробу державного перевороту, відмовляється коритися Тимчасовому уряду і проголошує військову диктатуру.

У цей час, протягом лютого-жовтня 1917 року, частина партії [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП]] — більшовики, під керівництвом [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Ульянова (Леніна)]], займаються створенням власних структур підтримки — робітничих рад, комітетів і військових загонів, які стали основою нового державного апарату більшовиків. Головні противники на даному етапі — Тимчасовий уряд і армія Корнілова.

 

 

Намагаючись узаконити свою владу і поширити її на всю Російську Імперію, більшовики оголошують проведення [[Вибори до Всеросійських установчих зборів|виборів до Всеросійських Установчих Зборів]]. Вибори проводяться в листопаді 1917 року. Перемогу на виборах отримують партії соціалістичного спрямування, проте більшовики набирають лише 24,5 %. Абсолютну більшість 51,7 % отримують [[соціалісти-революціонери]] (есери), ліві есери отримують — 5,6 %, кадети 2,4 %, меншовики — 2,1 %, що не задовольнило керівників більшовиків. Довгий час установчі збори не могли зібратися через вимогу більшовиків, щоб були присутні 400 депутатів (51 % загальної кількості). Врешті установчі збори змогли зібратися [[5 січня|5 (18) січня]]. Разом з відкриттям зборів проводиться багатотисячний мітинг на підтримку установчих зборів. Беззбройний мітинг більшовики розстрілюють кулеметами. Наступні дні депутати установчих зборів не могли зібратись через недопущення їх до [[Таврійський палац|Таврійського палацу]]. [[18 січня|18 (31) січня]] більшовики видають декрет про розпуск установчих зборів.

 

Національні уряди ([[Українська Народна Республіка]], Білоруський загальний з'їзд та інші) здебільшого не підтримали більшовицький переворот і проголосили про утворення власних незалежних держав.

 

</gallery>

 

Як вказують сьогодні російські джерела, в Україні «Независимая Народная Республика провозглашена в 1918, завоевана Красной армией в 1920»<ref>Краткий энциклопедический словарь — {{М.}} : ООО Издательство АСТ; ООО Издательство Астрель, 2002. — 1136 с. {{ref-ru}}</ref>. У такий спосіб Радянська влада остаточно утвердилася в Україні в серпні 1920 року. Військові частини Української Народної Республіки разом з урядом були покинули територію України. Поступово Уряд УСРР уклав договори з РРФСР про військовий і господарський союз<ref>Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924. — {{М.}}— {{Л.}} : Издательство Академии наук СССР, 1949. — 472 с. {{ref-ru}}</ref>.

 

</gallery>

 

На початку 1920-х років радянські республіки переживали не найкращі часи. Вони не могли ніяк оговтатися від наслідків Громадянської війни. В Україні та на Поволжі лютував голод, викликаний як посухою, так і свідомими діями Радянської влади<ref>[[Голодомор в Україні 1921—1923]]</ref>. В окремих районах відбувалися селянські антирадянські повстання<ref>Улянич, Володимир. Терор голодом і повстанська боротьба проти геноциду українців у 1921—1933 роках.- Київ: МАУП, 2004.-84 с.</ref>. У березні 1921 р. на Балтійському морі у Кронштадті моряки, незадоволені політикою «воєнного комунізму», підняли антибільшовицьке повстання під гаслами: «Влада Радам, а не комуністам!» Ці обставини не могли не впливати на розвиток всього господарства. Промисловість у республіках залишалась у стані колапсу. Політика «військового комунізму» не виправдала себе. У березні Х з'їзд РКП(б) прийняв рішення про запровадження нової економічної політики — НЕПу. [[Неп]] став фактичним відходом від соціалістичного господарювання і позначився відновленням товарно-грошових відносин. Така політика ставила за мету відродження промисловості та сільського господарства. Селяни відтепер могли вільно продавати залишки своєї продукції на ринках. Таким чином, з'явилася зацікавленість у своїй праці. Проте неп важко назвати капіталізмом. Над промисловістю зберігалося адміністративне управління, що сковувало розвиток підприємств. 21 січня 1924 р. помер засновник Радянської держави, голова Раднаркому СРСР В. І. Ленін. Його тіло забальзамували і поховали в Мавзолеї. Відразу після смерті Леніна почалася боротьба за владу. Невдовзі фактичним лідером держави став генеральний секретар ЦК Йосип Сталін. Він зумів перетворити цю фактично технічну посаду у ключову. Поступово він зосередив усю повноту влади в державі. Паралельно йшла боротьба за владу з його найзапеклішим політичним противником, соратником Леніна, Левом Троцьким. З приходом до влади Сталіна СРСР поступово стає тоталітарною державою.

 

</gallery>

 

{{main|Голодомор|Сталінські репресії}}

 

 

 

Зростає роль репресій у житті суспільства — починає працювати система [[ГУЛАГ]] (система концтаборів), де не дотримувалися елементарні людські права, тому тисячі людей вмирали від голоду, хвороб та непосильної праці.

Впроваджується нові погляди на суспільне життя — принцип переваги загального над власним. Героями проголошуються такі люди, як Павлік Морозов — хлопчик, який ставить інтереси радянської влади вище за інтереси рідної сім'ї (доносить на батька). Іде боротьба з старою суспільною ідеологією — релігією, наприклад, у 1932 році проходить «[[безбожна п'ятирічка]]», протягом якої було знищено близько 95 % церков, що діяли в 1920-их роках.

 

</gallery>

 

В 1933 у [[Веймарська республіка|Німецькій Державі]] до влади прийшли [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|націонал-соціалісти]].

 

 

Друга світова війна розпочалась нападом Третього Рейху на [[Веймарська республіка|Польську республіку]], який зі сходу був підтриманий СРСР. Третій Рейх захопив Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди та Французьку республіку, і наприкінці [[1940]] року нею була захоплена майже вся Західна Європа.

2.4 дитини(1990)

 

</gallery>

 

* [[Нова економічна політика|Нова економічна політика (НЕП)]]

* [[Колгосп]]

* [[Соціалістичне змагання]]

* [[Штурмівщина]]

* [[Байкало-Амурська магістраль|Будівництво БАМу]]

 

* Війни і збройні конфлікти:

** [[Вторгнення СРСР до Польщі|Радянсько-польська війна]] (1939)

** [[Німецько-радянська війна|Радянсько-німецька війна]] (1941—1945)

** [[Радянсько-японська війна]] (1945)

** «[[Холодна війна]]» (1946—1991)

 

== Освіта ==

* [[Товариство «Знання» України]]

* [[Університети марксизму-ленінізму]]

Кількість учнів і студентів різних закладів освіти у деяких з найбільших міст СРСР<ref>[http://leksika.com.ua/ure/ Українська радянська енциклопедія]</ref>.

! colspan=3 |

! colspan=5 | Кількість учнів, тис.

| align=center| 104,4

| align=center| 23,5 %

|}

<br/>

*[[Академія наук СРСР]]

*[[Радянська космонавтика|Радянська космічна програма]]

 

== Культура ==

* [[Колоніальні імперії]]

* [[Колоніальна політика]]

* [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]]

* [[Комунізм]]

* [[Радянська імперія]]

* [[Русифікація]]