Керч-Єнікальський канал: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: Прибрав вікіфікацію. Див. Обговорення:Керч-Єнікальський канал#Керченський підхідний канал |
м Уточнення. Див. ВП:ДС |
||
Рядок 144:
Після переходу Керч-Єнікальського каналу [[Анексія Криму Росією (2014)|під контроль Російської Федерації]] була оголошена допустима для проходу каналом довжина суден 160 метрів. Допустима осадка залишилася такою ж — 8 метрів<ref name="rulaws"/>. З неузгодженим з суміжними країнами спорудженням Росією [[Міст через Керченську протоку|мостового переходу через Керченську протоку]] та встановленням між [[Тузла (острів)|островом Тузла]] і [[Керч]]ю, над Енікальським коліном КЄК, його [[Аркове кріплення|аркових конструкцій]] рух ним великотонажних кораблів був суттєво обмежений: згідно з проектом, висота «Керченського мосту» в місці проходження суден складає 35 метрів. Це означає, що в українські [[порт]]и [[Азовське море|Азовського моря]], зокрема до найбільшого в східній Україні [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського морського торговельного порту]] можуть потрапити кораблі надводною висотою не більше 33 метрів. Проектувальники мосту також запевняють, що глибина фарватеру під ним сягає 9 метрів, що дозволяє проходити під мостом суднам з [[Осадка судна|осадкою]] 8 метрів<ref name="dw">{{cite web|url= http://www.dw.com/uk/пять-загроз-керченського-мосту-для-україни-і-не-тільки/a-39965037
|title=П'ять загроз Керченського мосту для України і не тільки|last=Максим Драбок|first=|date=7 серпня 2017|website=|publisher=[[Deutsche Welle]]|accessdate=1 січня 2019}}</ref>. [[24 травня]] [[2017]] року в повідомленні капітана морського порту Керч було оголошено, що після встановлення арок мостового переходу, відповідно до рекомендацій АТ «Союзморнііпроект» і ТОВ «СГМ» судна, що прямують Керч-Єнікальським каналом повинні задовольняти наступним умовам: ''довжина — 160 м, ширина — 31 м, осадка — 8 м, надводний габарит — 33 м''<ref>{{Cite web|url=http://ic.pics.livejournal.com/periskop/9080476/579893/579893_original.jpg|title=Сообщение капитана морского порта Керчь о допустимых габаритах судов, проходящих Керчь-Еникальский канал после установки фарватерных арок Керченского мостового перехода.|last=|date=24 мая 2017 года|website=|publisher= |accessdate = 1 січня 2019}} {{ref-ru}}</ref>. Такі обмеження унеможливлюють прохід каналом суден типу «[[Panamax]]» і частково обмежують суднам типу «[[Federal]]», які мають порівняно невеликі надводні габарити<ref name="dw"/>. Втім, як вважає експерт [[Майдан закордонних справ|«Майдану закордонних справ»]] [[Клименко Андрій Васильович|Андрій Клименко]], «наслідків для судноплавства міст теоретично і технологічно створити не повинен; обмеження — це політика, а не технології»<ref name="dw"/>.
З квітня [[2018]] року Російська Федерація здійснює штучну затримку суден, що прямують з [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського]] і [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянського]] портів в Чорне море і в зворотньому напрямку через КЄК. При очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря в Керченській протоці в липні 2018 року середня затримка на одне судно склала 24,8 годин, а у вересні — 47,0 год.<ref>{{cite web
Рядок 153:
|date = 2 серпня 2018
|website =
|publisher =
|accessdate = 1 січня 2019
}}</ref><ref>{{cite web
Рядок 162:
|date = 5 жовтня 2018
|website =
|publisher =
|accessdate = 1 січня 2019
}}</ref> Україна подала до [[Постійна палата третейського суду|Постійної палати третейського суду]] в [[Гаага|Гаазі]] [[Позовна заява|меморандум]] проти Росії за порушення [[Конвенція ООН з морського права|Конвенції ООН з морського права]] в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці<ref>{{cite web
| |||