Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Українські церкви за допомогою HotCat
Відновлюю до оновленої версії
Рядок 1:
{{Otheruses|Українська православна церква (значення)}}
{{ОД}}
{{Об'єднати з|Український екзархат Російської Православної Церкви}}
{{церква
|назва=Український екзархат<br> Московського Патріархату
|назва=Українська православна церква<br/>(Московський патріархат)
|фото=[[Файл:Cathedral of the Dormition.JPG|290px|center|Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра]]
|підпис=[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] — адміністративний центр УПЦ МП
|засновник=суперечливо{{efn|Питання кого вважати засновником УПЦ є суперечливим. Сама Церква називає [[Апостол Андрій|Апостола Андрія]], який за легендою встановив на Київських горах хрест і за історичними даними проповідував у грецьких містах північного Причорномор'я, вважаючи його першим, хто приніс православну християнську віру на нинішні землі України. Безпосередньо церковна ієрархія (якщо не рахувати скіфських єпископів) бере початок від св. [[Михаїл Київський|Михаїла Київського]], що був першим митрополитом Київським. Серед засновник УПЦ називає також св. [[Володимир Великий|Володимира Великого]], за якого формальний єпископ і невелика кількохкільких грецьких парафій перетворились на велику митрополію, утворивши повноцінну помісну Церкву, що стала державною релігією. Представники інших конфесій вважають засновником УПЦ або [[Філарет (Денисенко)|Філарета (Денисенка)]], за якого УПЦ отримала повну самоврядність, зберігши лише канонічне поєднання з Московським Патріархатом, або [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]], за якого УПЦ була розбудована і відроджена, кількість парафій, монастирів і єпархій зросла у кілька разів, УПЦ МП почала брати участь у міжправославних діалогах та урочистостях, і навіть брати участь у міжправославних нарадах як самостійна церковна одиниця (з 2008 року).}}
|предстоятель= [[Онуфрій (Березовський)]]
|центр=[[Київ]], [[Україна]]
Рядок 29 ⟶ 31:
}}
 
'''Український екзархат Московського Патріархату'''{{efn|У статті також вживаються назви «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цією релігійної громади}} (також вживаються назви '''Український екзархат Російської православної церкви''' або скорочено '''Український екзархат РПЦ''', '''Українська православна церква''' або скорочено '''УПЦ''' та '''Українська православна церква Московського Патріархату''' або скорочено '''УПЦ МП''')&nbsp;— [[de facto]] назва церковної адміністративної одиниці [[Російська православна церква|Московського патріархату]] на території [[Україна|України]], що вживається після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]].<ref>[http://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя – Філарет] - УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви, – Патріарх Філарет] - РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref>
'''Українська православна церква'''{{efn|У статті назви «УПЦ» та «Українська православна церква» стосуються Української православної церкви (Московського патріархату).}} (також ''Українська православна церква (Московський патріархат)'', ''Українська православна церква Московського патріархату'', ''Московський патріархат в Україні''; скорочення: '''УПЦ''' (офіційне), '''УПЦ (МП)''', '''МПвУ''')&nbsp;— [[релігійна організація]] в Україні, є самоврядною митрополією [[Російська православна церква|Російської православної церкви]].
 
За[[De статутомjure]], УПЦзгідно зі незалежна й самостійна в управлінні,статутами [[самовряднаРосійська православна церква|самовряднаРПЦ]], [[православнаУкраїнський церква]]екзархат зє особливимнезалежною та самостійною статусомв управлінні,<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref> [[самоврядна церква|самоврядною]] [[православна церква|православною церквою]] з особливим статусом та правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref>[http://hromadskeradio.org/news/2017/11/30/ukrayinska-pravoslavna-cerkva-mp-otrymala-osoblyvyy-status-u-rpc Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ]</ref> і правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="синод рпц">[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/viii/ VIII. Самоуправляемые Церкви // Устав Русской Православной Церкви]</ref><ref name=":6">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УПЦ МП|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref> на території [[Україна|України]]. За даними [[Державний комітет України у справах національностей та релігій|Держкомнацрелігій]] (станом на [[1 січня]] [[2010]] року) УПЦ (МП) було найбільшим в Україні релігійним об'єднанням за числом парафій та священнослужителів.<ref name="Держкомнацрелігій">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] (станом на 2018&nbsp;р.) до УПЦ МП відносять себе 19,1&nbsp;% православних України<ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО
САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН:
ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
 
Рішення [[ПредстоятельПомісний собор|Помісного]] Українськоїта Православної[[Собор|Архієрейського]] ЦерквиСоборів РПЦ є обов'язковими для Українського екзархату, а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Українського екзархату.<ref name=":7" /> Згідно статутів цієї релігійної громади, її предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Блаженніший митрополит Київський і всієї України]]; з 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]]. [[Предстоятель]] обирається єпископатом УкраїнськоїУкраїнського Православної Церквиекзархату та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Української православної церкви МосковськогоУкраїнського патріархатуекзархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
Предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополит Київський і всієї України]], що носить титул «Блаженніший» (за версією [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]). З 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]].
 
РазомПочинаючи з кінця 2018 року, Український екзархат не є частиною так званої [[Православна церква|Вселенської православної церкви]], перервавши [[євхаристичне спілкування]]{{efn|[[Євхаристійне спілкування]]. Можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенства найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів та архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочистості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Александрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).}} з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу через [[Російська православна церква|Російську Православну Церкву]]{{efn|Пункт 3, розділу 1 в статуті УПЦ МП&nbsp;— http://orthodox.org.ua/page/statut-upts}}.<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/221229 |title=РПЦ розірвала відносини з Константинополем |author= |date=2018-10-15 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref><ref name="дзерктиж">[http://www.dt.ua/3000/3690/55798/ Українське Православ'я: старі проблеми у новому сторіччі] // Дзеркало тижня</ref><ref name="центрраз">[http://www.uceps.org/ukr/article.php?news_id=404 Константинопольський Патріархат і українські церковні проблеми] // Центр Разумкова</ref><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref><ref name="дзерктиж"/><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /> Український екзархат, разом із РПЦ, пішлапішов на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві|Надання автокефалії Православній церкві України]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] скасував [[Український екзархат Російської православної церкви]] і заснував незалежну і самостійну в своєму управлінні Українську православну церкву. Нарівні з іншими православними та [[Українська греко-католицька церква|греко-католицькою]] церквами [[Україна|України]], УПЦ (МП) вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>«Помісною церквою з часів святого рівноапостольного князя Володимира є Київська митрополія. Сьогодні в православному світі вона іменується Українською православною церквою і такою визнається» (митрополит Володимир (Сабодан) в інтерв'ю агенції УНІАН [http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html]).</ref>
 
Український екзархат, нарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей] - УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патрірахуту себе відносили 19,1% усіх православних України<ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН: ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
Рішення [[Помісний собор|Помісного]] і [[Собор|Архієрейського]] соборів РПЦ є обов'язковими для Української православної церкви. Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Української Православної Церкви<ref name=":7" />.
 
[[Предстоятель]] Української Православної Церкви обирається єпископатом Української Православної Церкви та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Української православної церкви Московського патріархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
 
Разом із РПЦ пішла на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
 
== Назва ==
Рядок 54 ⟶ 50:
 
Також Церква стверджує, що вона є єдиним канонічним тілом Вселенського Православ'я в країні, українською «помісною церквою». Все це категорично заперечується з боку [[УПЦ-КП|Української православної церкви&nbsp;— Київського патріархату]] та частково заперечується з боку [[УАПЦ|Української автокефальної православної церкви]].
 
20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України", яким зобов'язала змінити назву церкви.<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166119.html Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року</ref>
 
== Історія ==
Рядок 70 ⟶ 64:
[[25 січня]] вбито Київського митрополита [[Володимир (Богоявленський)|Володимира (Богоявленського)]].
 
Від [[2 січня]] до [[7 квітня]] [[1918]] року у [[Москва|Москві]] проходила друга сесія [[Всеросійський помісний собор 1918-1919|Всеросійського помісного собору]], де, зокрема, приймається «Положення про тимчасове Вище Церковне Управління Православної Церкви в Україні». У зв'язку з громадянською війною положення надавало колишнім єпархіям [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]] на території України статусу [[автономія (православ'я)|автономного]] церковного округу на чолі з Київським митрополитом<ref name="катунін" />.
 
[[9 липня]] Всеукраїнський церковний собор визнав положення Всеросійського собору й створив автономну [[Українська автономна православна церква|Українську православну церкву]], яку очолив тодішній митрополит Київський [[Антоній (Храповицький)]]. З [[1919]] року митрополит Антоній був в еміграції (висланий урядом [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]), а тимчасово керуючим Київською єпархією був [[Назарій (Блінов)]], єпископ Черкаський<ref name="катунін" />.
Рядок 80 ⟶ 74:
[[6 червня|6]]-[[9 червня]] [[1989]] року на Помісному соборі у Москві прийнято новий устав, що підтверджував статус Українського екзархату та надавав йому право називатися «Українська православна церква».
 
[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]], що проходив 25-27 жовтня, скасував Український екзархат і знову заснував самоврядну і з правами широкої [[автономія (православ'я)|автономії]] '''Українську православну церкву'''.
 
Ухваленням Архієрейського Собору [[Російська Православна Церква|Російської православної церкви]] [[25 жовтня|25]]—[[27 жовтня]] [[1990]] року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій ІІ|Алексія II]] і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого [[Митрополит]]а Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета]] (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у [[1990]] році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, [[Фінляндська православна церква|Церква Фінляндії]] чи [[Японська православна церква|Японії]]).
Рядок 142 ⟶ 136:
== Канонічний статус ==
{{main|Статут Української православної церкви (Московського патріархату)}}
Українська Православна Церква володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня [[автокефалія|автокефальної]] Церкви. Однак, формально, такою не є; канонічно&nbsp;— вона самостійна частина [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]]. Згідно зі [[статут]]ом РПЦ вона є «самоврядною з правами широкої автономії», що керується у своєму устрої та діяльності [[Томос]]ом [[Патріарх Московський|Патріарха Московського]] [[1990]] року та Статутом Української Православної Церкви. Останній стверджує<ref name="статут упц">[http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 Статут Української Православної Церкви]</ref>:
{{цитата|1. Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.<br />2. Найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви та Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.<br />3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.<br />[...]<br />5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.}}
 
Рядок 193 ⟶ 187:
Українська православна церква визнає себе правонаступницею давньої [[Київська митрополія|Київської Митрополії Константинопольського Патріархату]] (у межах [[Україна|України]]) та [[Український екзархат|Українського Екзархату Російської православної церкви]].
 
[[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Київський митрополит]], предстоятель церкви, є постійним членом [[Священний синод Російської православної церкви|Священного Синоду Російської православної церкви]], а український єпископат бере участь у Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах [[Московський патріарх|Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі]]. Натомість, вплив [[Російська православна церкваРПЦ|Московського патріархату]] на внутрішній устрій УПЦ обмежений, усі рішення приймає [[Собор єпископів УПЦ МП|Архієрейський Собор Української православної церкви]]. [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополит Київський та всієї України]] підпорядковується лише [[Священний синод УПЦ МП|Священному синоду]] та Соборам Української православної церкви.
 
Загальними органами управління в Українській православній церкві є [[Собор УПЦ МП|Собор]], [[Собор єпископів УПЦ МП|Собор єпископів]], [[Священний синод УПЦ МП|Священний синод]] та синодальні установи (відділи, комісії, місії), управління справами. Низку важливих повноваження має [[Митрополит Київський УПЦ МП|Предстоятель]]. Українська православна церква поділяється на дрібніші місцеві церкви&nbsp;— [[єпархія|єпархії]], які мають своїх предстоятелів (єпархіальних архієреїв) органи управління (єпархіальні збори, єпархіальна рада, єпархіальне управління) та установи ([[благочиння]], [[монастир]]і, [[парафія|парафії]]).
Рядок 234 ⟶ 228:
Найвідомішими монастирями Української Православної Церкви є три лаври&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенська Києво-Печерська]], [[Почаївська лавра|Успенська Почаївська]] та [[Святогірська лавра|Успенська Святогірська]]. Інші значні монастирі: [[Успенський печерний монастир|Бахчисарайський Успенський печерний монастир]], [[Усікновенський скельний монастир|Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир]], [[Свято-Знаменський жіночий монастир]], [[Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир]],[[Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь)]], [[Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир]], [[Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир]], [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир]], [[Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир]], [[Дерманський монастир]], [[Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир]].
 
ЗагаломСтаном на 2010 рік, згідно з даними Держкомнацрелігій, в Українській православній церкві налічуєтьсяналічувалося 179 монастирів та 4626 ченців і черниць.<ref name="Держкомнацрелігій"/>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> Жодна інша православна конфесія в [[Україна|Україні]] не може зрівнятися з УПЦ за розвитком [[чернецтво|чернечого життя]]. Так, наприклад, [[Українська православна церква — Київський патріархат]] має лише 45 монастирів із 137 ченцями і черницями (тобто по 3 ченця на монастир), а [[Українська автокефальна православна церква]] взагалі 10 ченців у 9 монастирях<ref name="Держкомнацрелігій"/>.
 
=== Навчальні заклади ===
Рядок 249 ⟶ 243:
{{Цитата|Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.|3=Розділ 5 пункт 8 статуту УПЦ МП|4=<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}
 
З [[20 липня]] [[2012]] року Українська православна церква налічує [[Список єпископів Української Православної Церкви (Московського Патріархату)|76 архієреїв]]. Серед них: предстоятель, 45 єпархіальних (правлячих) архієреїв, 21 вікарій та 9 на спочинку. З моменту надання прав автономії у [[1991]] році УПЦ покинули лише п'ятеро архієреїв (троє&nbsp;— митрополит [[Філарет (Денисенко)]], єпископи [[Андрій (Горак)]] і [[Яків (Панчук)]]&nbsp;— перейшли до неканонічних юрисдикцій і були позбавлені сану, інші двоє перейшли в пряму юрисдикцію [[Російська православна церкваРПЦ|Московського Патріархату]])&nbsp;— це найменший показник серед православних юрисдикцій в Україні. Ще 11 єпископів за цей період померли, більшість з них несли архієрейське служіння ще з [[1960]]–[[1970]]-х років. Загалом в УПЦ збереглася повна спадкоємність ієрархії з Українським екзархатом Московського патріархату ([[1918]]–[[1991]]), у якого, у свою чергу, була повна спадкоємність з ієрархією Російської православної церкви на території України ([[1620]]–[[1918]]).
 
Найавторитетнішими архієреями церкви, окрім Предстоятеля, є митрополит Дніпропетровський [[Іриней (Середній)]], митрополит Одеський [[Агафангел (Саввин)]], митрополит Донецький [[Іларіон (Шукало)]], митрополит Тернопільський [[Сергій (Генсицький)]], архієпископ Львівський [[Августин (Маркевич)]], архієпископ Білоцерківський [[Митрофан (Юрчук)]].
Рядок 722 ⟶ 716:
== Див. також ==
* [[Надання автокефалії Українській православній церкві]]
* [[Православна церква України]]
* [[Українська православна церква — Київський патріархат]]
* [[Українська автокефальна православна церква]]
Рядок 766 ⟶ 759:
[[Категорія:Українська православна церква (Московський патріархат)|*]]
[[Категорія:Православ'я в Україні]]
[[Категорія:Українські церкви]]
[[Категорія:Неканонічні православні деномінації]]