Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ykvach (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Українські церкви за допомогою HotCat |
Відновлюю до оновленої версії |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Українська православна церква (значення)}}
{{ОД}}
{{Об'єднати з|Український екзархат Російської Православної Церкви}}
{{церква
|назва=Український екзархат<br> Московського Патріархату
|фото=[[Файл:Cathedral of the Dormition.JPG|290px|center|Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра]]
|підпис=[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] — адміністративний центр УПЦ МП
|засновник=суперечливо{{efn|Питання кого вважати засновником УПЦ є суперечливим. Сама Церква називає [[Апостол Андрій|Апостола Андрія]], який за легендою встановив на Київських горах хрест і за історичними даними проповідував у грецьких містах північного Причорномор'я, вважаючи його першим, хто приніс православну християнську віру на нинішні землі України. Безпосередньо церковна ієрархія (якщо не рахувати скіфських єпископів) бере початок від св. [[Михаїл Київський|Михаїла Київського]], що був першим митрополитом Київським. Серед засновник УПЦ називає також св. [[Володимир Великий|Володимира Великого]], за якого формальний єпископ і невелика
|предстоятель= [[Онуфрій (Березовський)]]
|центр=[[Київ]], [[Україна]]
Рядок 29 ⟶ 31:
}}
'''Український екзархат Московського Патріархату'''{{efn|У статті також вживаються назви «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цією релігійної громади}} (також вживаються назви '''Український екзархат Російської православної церкви''' або скорочено '''Український екзархат РПЦ''', '''Українська православна церква''' або скорочено '''УПЦ''' та '''Українська православна церква Московського Патріархату''' або скорочено '''УПЦ МП''') — [[de facto]] назва церковної адміністративної одиниці [[Російська православна церква|Московського патріархату]] на території [[Україна|України]], що вживається після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]].<ref>[http://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя – Філарет] - УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви, – Патріарх Філарет] - РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref>
Рішення [[
Український екзархат, нарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей] - УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патрірахуту себе відносили 19,1% усіх православних України<ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН: ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
▲[[Предстоятель]] Української Православної Церкви обирається єпископатом Української Православної Церкви та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Української православної церкви Московського патріархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
▲Разом із РПЦ пішла на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018 р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018 р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
== Назва ==
Рядок 54 ⟶ 50:
Також Церква стверджує, що вона є єдиним канонічним тілом Вселенського Православ'я в країні, українською «помісною церквою». Все це категорично заперечується з боку [[УПЦ-КП|Української православної церкви — Київського патріархату]] та частково заперечується з боку [[УАПЦ|Української автокефальної православної церкви]].
== Історія ==
Рядок 70 ⟶ 64:
[[25 січня]] вбито Київського митрополита [[Володимир (Богоявленський)|Володимира (Богоявленського)]].
Від [[2 січня]] до [[7 квітня]] [[1918]] року у [[Москва|Москві]] проходила друга сесія [[Всеросійський помісний собор 1918-1919|Всеросійського помісного собору]], де, зокрема, приймається «Положення про тимчасове Вище Церковне Управління Православної Церкви в Україні». У зв'язку з громадянською війною положення надавало колишнім єпархіям [[
[[9 липня]] Всеукраїнський церковний собор визнав положення Всеросійського собору й створив автономну [[Українська автономна православна церква|Українську православну церкву]], яку очолив тодішній митрополит Київський [[Антоній (Храповицький)]]. З [[1919]] року митрополит Антоній був в еміграції (висланий урядом [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]), а тимчасово керуючим Київською єпархією був [[Назарій (Блінов)]], єпископ Черкаський<ref name="катунін" />.
Рядок 80 ⟶ 74:
[[6 червня|6]]-[[9 червня]] [[1989]] року на Помісному соборі у Москві прийнято новий устав, що підтверджував статус Українського екзархату та надавав йому право називатися «Українська православна церква».
[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[
Ухваленням Архієрейського Собору [[Російська Православна Церква|Російської православної церкви]] [[25 жовтня|25]]—[[27 жовтня]] [[1990]] року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій ІІ|Алексія II]] і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого [[Митрополит]]а Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета]] (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у [[1990]] році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, [[Фінляндська православна церква|Церква Фінляндії]] чи [[Японська православна церква|Японії]]).
Рядок 142 ⟶ 136:
== Канонічний статус ==
{{main|Статут Української православної церкви (Московського патріархату)}}
Українська Православна Церква володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня [[автокефалія|автокефальної]] Церкви. Однак, формально, такою не є; канонічно — вона самостійна частина [[
{{цитата|1. Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.<br />2. Найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви та Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.<br />3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.<br />[...]<br />5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.}}
Рядок 193 ⟶ 187:
Українська православна церква визнає себе правонаступницею давньої [[Київська митрополія|Київської Митрополії Константинопольського Патріархату]] (у межах [[Україна|України]]) та [[Український екзархат|Українського Екзархату Російської православної церкви]].
[[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Київський митрополит]], предстоятель церкви, є постійним членом [[Священний синод Російської православної церкви|Священного Синоду Російської православної церкви]], а український єпископат бере участь у Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах [[Московський патріарх|Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі]]. Натомість, вплив [[
Загальними органами управління в Українській православній церкві є [[Собор УПЦ МП|Собор]], [[Собор єпископів УПЦ МП|Собор єпископів]], [[Священний синод УПЦ МП|Священний синод]] та синодальні установи (відділи, комісії, місії), управління справами. Низку важливих повноваження має [[Митрополит Київський УПЦ МП|Предстоятель]]. Українська православна церква поділяється на дрібніші місцеві церкви — [[єпархія|єпархії]], які мають своїх предстоятелів (єпархіальних архієреїв) органи управління (єпархіальні збори, єпархіальна рада, єпархіальне управління) та установи ([[благочиння]], [[монастир]]і, [[парафія|парафії]]).
Рядок 234 ⟶ 228:
Найвідомішими монастирями Української Православної Церкви є три лаври — [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенська Києво-Печерська]], [[Почаївська лавра|Успенська Почаївська]] та [[Святогірська лавра|Успенська Святогірська]]. Інші значні монастирі: [[Успенський печерний монастир|Бахчисарайський Успенський печерний монастир]], [[Усікновенський скельний монастир|Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир]], [[Свято-Знаменський жіночий монастир]], [[Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир]],[[Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь)]], [[Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир]], [[Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир]], [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир]], [[Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир]], [[Дерманський монастир]], [[Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир]].
=== Навчальні заклади ===
Рядок 249 ⟶ 243:
{{Цитата|Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.|3=Розділ 5 пункт 8 статуту УПЦ МП|4=<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}
З [[20 липня]] [[2012]] року Українська православна церква налічує [[Список єпископів Української Православної Церкви (Московського Патріархату)|76 архієреїв]]. Серед них: предстоятель, 45 єпархіальних (правлячих) архієреїв, 21 вікарій та 9 на спочинку. З моменту надання прав автономії у [[1991]] році УПЦ покинули лише п'ятеро архієреїв (троє — митрополит [[Філарет (Денисенко)]], єпископи [[Андрій (Горак)]] і [[Яків (Панчук)]] — перейшли до неканонічних юрисдикцій і були позбавлені сану, інші двоє перейшли в пряму юрисдикцію [[
Найавторитетнішими архієреями церкви, окрім Предстоятеля, є митрополит Дніпропетровський [[Іриней (Середній)]], митрополит Одеський [[Агафангел (Саввин)]], митрополит Донецький [[Іларіон (Шукало)]], митрополит Тернопільський [[Сергій (Генсицький)]], архієпископ Львівський [[Августин (Маркевич)]], архієпископ Білоцерківський [[Митрофан (Юрчук)]].
Рядок 722 ⟶ 716:
== Див. також ==
* [[Надання автокефалії Українській православній церкві]]
* [[Українська православна церква — Київський патріархат]]
* [[Українська автокефальна православна церква]]
Рядок 766 ⟶ 759:
[[Категорія:Українська православна церква (Московський патріархат)|*]]
[[Категорія:Православ'я в Україні]]
[[Категорія:Українські церкви]]
[[Категорія:Неканонічні православні деномінації]]
|