Ервін фон Лагузен: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Рядок 6:
Батько Лахузена, за походженням з Північної Німеччини, дослужився до високих військових чинів в армії [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і в [[1880]] отримав дворянське звання. Ервін Лахузен продовжив військову кар'єру батька, вступивши [[1913]] в [[Терезіанська академія|Терезіанську військову академію]] і вже після двох років навчання, 18 серпня 1915 року, в неповних 18 років, отримав чин лейтенанта і був направлений в піхотний полк, дислокований у [[Лінц]]і. За час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] брав участь у військових діях в Італії, був двічі поранений.
 
=== Служба в розвідці Австрії (1935—1938) ===
Продовживши після закінчення війни армійську кар'єру, Лахузен в кінці [[1935]] був призначений в Службу інформації (тобто військову розвідку) Генерального штабу Австрії і став одним із творців і фактичним керівником австрійської розвідки. Після [[аншлюс]]у Австрії (1938) разом зі своїм відділом був переведений на службу в [[абвер]] і призначений заступником начальника 1-го відділу абверу (розвідка) полковника [[Пікенброк Ганс|Ганса Пікенброка]].
 
=== Служба в [[Абвер]]і (1939—1945) ===
З 1939 року начальник 2-го відділу абверу (диверсії і саботаж), в його підпорядкуванні також був полк [[Бранденбург 800|Бранденбург-800]].
 
==== Співпраця з [[ОУН]] по створенню [[Військові Відділи Націоналістів|Військових Відділів Націоналістів]] (1939) ====
У червні 1939&nbsp;р. між [[ОУН]] та [[Абвер|німецькою військовою розвідкою]] було укладено угоду про створення українського диверсійного підрозділу, який мав бути переправлений у Польщу з території Словаччини або повітряним шляхом через Східну Прусію, і під час вибуху антипольського повстання у Східній Галичині мав посилити його учасників<ref>М. Шмігель. Український легіон Романа Сушка. Напад зі Словаччини на Польщу // Український визвольний рух.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху, 2007.&nbsp;— Збірник 11, с. 86.</ref><ref>А. Боляновський. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945) / Львівський національний університет імені Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету.&nbsp;— Львів: 2003, с. 29.</ref>. Формування підрозділу було доручено шефу 2 управління '''Ервіну фон Лагузену''', а його статус було визначено як «спеціальний загін (або спеціальна група) особливого застосування»<ref>А. Боляновський. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945) / Львівський національний університет імені Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету.&nbsp;— Львів: 2003, с. 29.</ref>.
 
Рядок 24:
 
У травні 1945 року заарештований американськими військами, і перебував в особливому центрі Бад-Ненндорф. Співпрацював з американською розвідкою. Виступав як свідок звинувачення на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі]] і незабаром був звільнений. Жив у Австрії.
 
== Нагороди ==
 
* [[Хрест Воєнних заслуг (Німеччина)|Хрест Воєнних заслуг]] 2-го і 1-го класу з мечами
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]] 2-го і 1-го класу
* [[Німецький хрест]]
** в сріблі (15 вересня 1943)
** в золоті (20 липня 1944)
 
== Див. також ==
Рядок 30 ⟶ 38:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
 
* Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
* Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X.
 
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]