Беренгарія Наваррська: відмінності між версіями

== Вдівство ==

Як вдова Річарда, мала право на "долю вдови", майно і кошти, які мали забезпечили її життя після смерті чоловіка. Проте всі її звернення наступник Річарда на англійському престолі, Іоанн Безземельний, ігнорував. Навіть втручання Папи Римського, його погрози накласти на Англію інтердикт (заборону на проведення деяких релігійних церемоній. Зокрема, в XIII ст. при інтердикті заборонялося ховати померлих в освяченій землі) не допомогло Беренгарії добитися справедливості. «Доля вдови» Беренгарії включала Аквітанію. Після смерті Алієнори Аквітанської у 1204 році Іоанн віддав Беренгарії Ле-Ман замість Аквітанії. Нібито була досягнена домовленість між Іоанном і Беренгарією, але після смерті англійського короля він залишився винним вдові свого брата Річарда близько 4000 фунтів. Вирішити фінансові питання Беренгарії вдалося лише за правління Генріха III, сина Іоанна Безземельного. У Ле-Мані Беренгарія доживала віку, опікуючись релігійними установами. В 1228 році вона заснувала абатство Епо, в якому була похована після смерті.

 

{{без джерел}}

{{вікіфікувати}}

 

[[Категорія:Дружини монархів Англії]]