Бєлозоров Сергій Тихонович: відмінності між версіями

}}{{Othernames|Бєлозоров}}

 

 

== Біографія ==

Сергій Тихонович Бєлозоров народився [[25 грудня]] [[1903]] року в [[Хотин]]і на [[Буковина|Буковині]], що на той час входила до складу [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref name="Шуйський"/>. У [[1913]] році вступив до [[Бобринець|Бобринецької гімназії]], закінчив 7 класів. Після гімназії 2 роки працював учителем. У [[1922]] році вступив на агро-біологічний відділ [[Одеський інститут народної освіти|Одеського інституту народної освіти]] (ІНО)<ref name="Амброз2001">''Амброз Ю. О.'' [http://catalog.odnb.odessa.ua/ONNB_ec/NashiVid/sPersonalii/9957.pdf Бєлозоров Сергій Тихонович] // Вчені ВУЗів Одеси. Природничі науки 1946–1996&nbsp;рр.&nbsp;— Одеса, 2001.&nbsp;— Частина 1. Геологи. Географи.&nbsp;— Випуск ІІ.&nbsp;— С. 35-39.</ref>. У [[1926]] році, захистивши дипломну роботу на тему ''«Асканія-Нова як об'єкт для шкільних екскурсій»'', отримав кваліфікацію викладача-фахівця природничих дисциплін. Був рекомендований до [[аспірантура|аспірантури]] цього ж інституту. Науковим керівником був професор [[Танфільєв Гаврило Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Танфільєв]], засновник вітчизняної геоботаніки, [[Ґрунтознавство|ґрунтознавства]] та [[болотознавство|болотознавства]]<ref name="Шуйський"/><ref name="Бєлозоров51">{{ref-ru}} ''Белозоров С. Т.'' Гавриил Иванович Танфильев. Географ, ботаник и почвовед (1857–1928).&nbsp;— М.: Географгиз, 1951.&nbsp;— 193 с.</ref>. У [[1929]] році Бєлозоров закінчив аспірантуру за спеціальністю «фізико-географ» і залишився на кафедрі науковим співробітником<ref name="Амброз2001"/>.

 

 

Сергій Тихонович Бєлозоров завідував міським та обласним відділами народної освіти в Одесі на початку [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] і під час [[Оборона Одеси (1941)|оборони]] міста<ref name="Шуйський"/>. Під час війни в окупованій Одесі залишений у патріотичному підпіллі, був учасником [[Радянські партизани|партизанського]] загону. Допомагав легалізовуватись підпільникам і військовополоненим, постачав партизанським групам гроші, медикаменти, зброю, друкував листівки, вів розвідувальну роботу. З осені 1943 до початку 1944 року викладав в [[Університет Трансністрії|Університеті Трансністрії]]<ref name="Амброз2001"/>. Був заарештований румунської розвідкою, але йому вдалося втекти до партизанів в [[одеські катакомби|усатівські катакомби]], де провів останні два тижні окупації<ref name="Амброз2001"/>. Брав участь у бойових операціях із звільнення Одеси. Після звільнення міста працював у комісії з [[Евакуація в СРСР під час Другої світової війни|реевакуації]] Одеського державного університету з [[Байрам-Алі]]<ref name="Амброз2001"/>. Після війни був нагороджений 5 бойовими медалями<ref name="Шуйський"/>.

 

 

 

 

Під час навчання в аспірантурі цікавився дослідженням [[рельєф]]у, [[ґрунт]]ів, геоботанічним та [[Ландшафтознавство|ландшафтним районуванням]] долин малих річок [[Український степ|степової зони]]<ref name="Амброз2000">''Амброз Ю. О.'' Бєлозоров Сергій Тихонович // Професори Одеського (Новоросійського) університету. Біографічний словник.&nbsp;— Том 2 (А-І).&nbsp;— Одеса: Астропринт, 2000.&nbsp;— С. 92-98.</ref><ref name="Бєлозоров29">{{ref-ru}} ''Белозоров С. Т.'' Материалы к изучению растительности долины Малого и Среднего Куяльников // Записки Одесского общества естествоиспытателей.&nbsp;— 1929.&nbsp;— Том. 45.&nbsp;— С. 117–140.</ref>. Займався питанням перетворення сухих [[Український степ|степів]], досліджуючи природу державного заповідника [[Асканія-Нова (біосферний заповідник)|«Асканія-Нова»]]<ref name="Бєлозоров28">{{ref-ru}} ''Бєлозоров С. Т.'' О национальных парках // Записки Одесского общества естествоиспытателей.&nbsp;— 1928.&nbsp;— Том 44.&nbsp;— С. 227–248</ref>. Разом із директором заповідника, професором [[Браунер Олександр Олександрович|Браунером]] розробив методику шкільних екскурсій на природу, як позакласного виховання дітей<ref name="Амброз2001"/><ref name="Амброз2000"/>. Вперше намагався провести експеримент в природних природних умовах із взаємодії [[ліс]]ів і степів, ключем до розуміння механізму він вважав режими температури і вологості, [[коефіцієнт зволоження]]. Займався регіональними [[клімат]]ичними дослідженнями&nbsp;— праця «Клімат Одеської області»<ref name="Бєлозоров62">{{ref-ru}} ''Белозоров С. Т.'' Климат Одесской области // Труды Одесского государственного университета.&nbsp;— 1962.&nbsp;— Том 152, выпуск 10.&nbsp;— С. 51-60.</ref>. Досліджуючи степові ландшафти, описав головні відмінності ландшафтів на [[чорнозем]]ах і пісках [[Куяльницький пересип|Куяльницького пересипу]], першим описав «приморсько-зсувний тип місцевості» на північно-західному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]]<ref name="Амброз2001"/>.

 

* Океанія: Лекція для студентів-заочників географічних факультетів.&nbsp;— К.; Львів: «Радянська школа», 1948.&nbsp;— 32 с.

* Антарктида: (Фізико-географічний очерк).&nbsp;— К.: «Радянська школа», 1950.

* Африка: (Фізико-географічний очерк).&nbsp;— К.: «Радянська школа», 1951.&nbsp;— 248 с.&nbsp;— <small> витримала три видання 1951, 1957, 1972 років.</small>

* Природа Африки.&nbsp;— К.: «Радянська школа», 1972.&nbsp;— 87 с.

 

== Примітки ==

 

== Література ==

* Бєлозоров Сергій Тихонович // Учені вузів Української РСР.&nbsp;— К., 1968.&nbsp;— С. 56.

 

[[Категорія:Українські геоботаніки]]

[[Категорія:Науковці Одеського університету]]

[[Категорія:Уродженці Хотина]]