Вікіпедія

EA-18G Growler: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
добра стаття
м правопис
Рядок 80:
}} {{ref-en}}</ref>. Остаточний вибір був зроблений наприкінці [[2003]] року: [[29 грудня]] ВМС уклали контракт з фірмою [[Boeing]], розрахований на п'ять років і який передбачав повномасштабну розробку літака РЕБ EA-18G. Субпідрядником виступала компанія&nbsp;— розробник [[Grumman EA-6 Prowler|ЕА-6В]] [[Northrop Grumman]]&nbsp;— її фахівцями розроблялося основне [[Радіоелектронна апаратура|радіоелектронне обладнання]]&nbsp;— підвісні контейнери новітнього комплексу РЕБ, створеного в рамках програми модернізації літаків EA-6B «Проулер» ICAP III<ref name=EA-18G_IOC/>. Військово-морські сили планували отримати 88 EA-18G<ref name="airwar2"/>.
 
[[Файл:EA-18G 060803-F-0000X-003.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Церемонія викаткивикочування першого EA-18G.<br/>3 серпня 2006, Сент-Люїс]]
Будівництво першого з двох серійних випробувальних EA-18G, відомого як EA-1, розпочалося [[22 жовтня]] [[2004]] року<ref>{{cite web
|url = https://boeing.mediaroom.com/2004-10-21-Boeing-Begins-Work-on-First-EA-18G-Test-Aircraft
Рядок 103:
У жовтні 2003 Військово-морські сили офіційно направили [[Повітряні сили США|ВПС]] пропозицію присвоїти літаку EA-18G найменування «Ґровлер» ({{lang-en|growler — буркотун}}), утворене поєднанням найменування літака-попередника [[Grumman EA-6 Prowler|«Проулер»]] і позначення модифікації [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|«Супер Хорнета»]]&nbsp;— «G». До того ж назва «Ґровлер» має давні традиції у флоті США&nbsp;— так називалися два [[Шлюп (вітрильний бойовий корабель)|шлюпи]] епохи [[Англо-американська війна (1812—1815)|англо-американської війни]] і [[підводний човен]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]] ({{не перекладено|USS Growler (SS-215)|SS-215||USS Growler (SS-215)}}), а також його наступник&nbsp;— ракетний підводний човен часів [[Холодна війна|«холодної війни»]] ({{не перекладено|USS Growler (SSG-577)|SSG-577||USS Growler (SSG-577)}}). Найменування ''Boeing EA-18G Growler'' літак отримав [[12 жовтня]] [[2005]], коли воно вже стало загальноприйнятим<ref name="airwar2"/>.
 
Спочатку ВМС планувало закупити 88 «Ґровлерів» (за кількістю палубних авіакрил), втім у [[2001]] році обсяг замовлення був збільшений до 114 EA-18G, що було обумовлено рішенням озброїти цими машинами експедиційні ескадрильї, які діють з берегових аеродромів у складі [[Миротворчі сили ООН|миротворчих сил]]. Церемонія передачі ВМС США першого серійного EA-18G (Gl, BuNo. 166889) відбулася [[24 вересня]] [[2007]] року. Переозброєння на EA-18G першої стройової ескадрильї {{не перекладено|VAQ-141|VAQ-141 «Shadowhawks»||VAQ-141}} розпочалося у червні [[2009]] року. ПоставкаПостачання флоту усіх 114 замовлених EA-18G завершилася у [[2015]] році<ref name="airwar2"/>.
 
== Особливості конструкції і бортове радіоелектронне обладнання ==
Рядок 109:
Основне призначення EA-18G&nbsp;— рішення широкого спектра завдань в інтересах [[Авіаносне ударне з'єднання|авіаносного угруповання]], пов'язаних з веденням [[Радіоелектронна протидія|радіоелектронної протидії]] противнику. Літак призначений для ведення [[Радіотехнічна розвідка|радіотехнічної розвідки]], постановки перешкод роботі [[Радар|радіолокаційним засобам]] та придушення [[Радіозв'язок|систем зв'язку]] противника, знищення [[Радар|РЛС]] {{не перекладено|Протирадіолокаційна ракета|протирадіолокаційними ракетами||Anti-radiation missile}} [[AGM-88 HARM]]. Бортова апаратура EA-18G дозволяє ідентифікувати і [[Радіопеленгування|пеленгувати]] джерела [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]]. Літак здатний діяти як автономно, так і взаємодіючи з іншими літальними апаратами в єдиному інформаційному полі і є в повній мірі літаком [[Мережево-центрична війна|«мережевоцентричної війни»]] (AEA aircraft)<ref name="airwar2"/>.
 
EA-18G Growler на 90&nbsp;% уніфікований з [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F]]. Його [[Планер (літального апарата)|планер]] практично ідентичний планеру «Супер Хорнета» модифікації block II за винятком [[Крило літака|крила]]&nbsp;— його передняпереднє кромкаребро прямапряме і не має [[Аеродинаміка|аеродинамічного]] «зуба», а на верхніх поверхнях кожної площини змонтовано по одній поперечній перегородці 12&nbsp;см заввишки і 150&nbsp;см завдовжки. Таким чином вдалося вирішити проблему [[звалювання]] літака при маневруванні з великими [[Перевантаження (авіація)|перевантаженнями]]<ref>{{cite web
|url = https://www.flightglobal.com/news/articles/ea-18g-growler-new-platform-and-capabilities-set-to-un-level-the-sead-playing-225072/
|title = EA-18G «Growler»: New platform and capabilities set to un-level the SEAD playing field
Рядок 143:
}} {{ref-en}}</ref>.
 
Змінні контейнери приймальних антен комплексу РТР/РЕБ [[AN/ALQ-218]] змонтовані на закінцівках [[Крило літака|полощин крила]] замість торцевих крилових пілонів ракет [[AIM-9 Sidewinder|AIM-9]] у «Супер Хорнетів». Крім того антени AN/ALQ-218 встановлені з обох бортів в носовій частині [[фюзеляж]]у, в районі відсіків двигунів, у хвостовій частині фюзеляжу, забезпечуючи прийомприймання електромагнітних сигналів з будь-якого напрямку. Замість [[Авіаційна гармата|гармати]] на EA-18G встановлена активна [[Радар|БРЛС]] з електронним скануванням променя {{не перекладено|AN/APG-79|AN/APG-79 AESA||AN/APG-79}} комплексу постановки перешкод системам радіозв'язку Raytheon [[AN/ALQ-227|AN/ALQ-227(V)1]] CCS (''Communications Countermeasures System'')<ref>{{cite web
|url = https://www.aviationtoday.com/2008/03/01/teeth-of-the-growler/
|title = Teeth of the Growler
Рядок 172:
}} {{ref-en}}</ref>.
 
EA-18G обладнані системами [[Interference Cancellation System|INCANS]], які забезпечують стійкий [[Ультракороткі хвилі|ультракороткохвильовий]] зв'язок екіпажу літака при включеній апаратурі постановки радіоперешкод&nbsp;— екіпажі «Проулерів» не мали можливості підтримувати радіозв'язок, приколи працюючійбортова наапаратури випромінюванняпостановки бортовійперешкод апаратуріпрацює постановкина перешкодвипромінювання<ref>{{ cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2005/q4/nr_051108m.html |title= Boeing EA-18G Program Completes INCANS Verification Testing, Demonstration |archiveurl= https://web.archive.org/web/20051125222021/http://www.boeing.com/news/releases/2005/q4/nr_051108m.html |archivedate= 25 November 2005 |website= Boeing |date= 8 November 2005 |accessdate = 13 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Крім того «Ґровлери» обладнані станціями системи [[Супутниковий зв'язок|супутникового зв'язку]] MATT (''Multi-mission Advanced Tactical Terminal''). Станція LR-700 і приймач системи супутникового зв'язку розташовуються разом з апаратурою AN/APG-79 в носовому обтічнику<ref name="airwar2"/>.
 
== Оператори. Експлуатація ==
Рядок 181:
Передача ВМС США першого серійного EA-18G відбулася [[24 вересня]] [[2007]] року. Експлуатаційні випробування літака проводились на базі [[Ескадрилья|авіаескадрильї]] {{не перекладено|VX-9|VX-9 Vampires||VX-9}}, [[Військово-повітряна база|авіабаза]] {{не перекладено|Чайна-Лейк (авіабаза)|Чайна-Лейк||Naval Air Weapons Station China Lake}}, [[Каліфорнія]].
 
Першою стройовоїстройовою ескадрильєю, яка отримала на озброєння «Ґровлери», стала {{не перекладено|VAQ-132|VAQ-132 Scorpions||VAQ-132}}: переозброєння на EA-18G розпочалося [[3 червня]] [[2008]] року і завершилося наприкінці [[2009]] року. Зараз «Ґровлери» є основним і єдиним у ВМС США літаком РЕБ і стоять на озброєнні 16 авіаескадрилій&nbsp;— {{не перекладено|VAQ-129|||VAQ-129}}, {{не перекладено|VAQ-130|||VAQ-130}}, {{не перекладено|VAQ-131|||VAQ-131}}, [[VAQ-132]], {{не перекладено|VAQ-133|||VAQ-133}}, {{не перекладено|VAQ-134|||VAQ-134}}, {{не перекладено|VAQ-135|||VAQ-135}}, {{не перекладено|VAQ-136|||VAQ-136}}, {{не перекладено|VAQ-137|||VAQ-137}}, {{не перекладено|VAQ-138|||VAQ-138}}, {{не перекладено|VAQ-139|||VAQ-139}}, [[VAQ-140]], {{не перекладено|VAQ-141|||VAQ-141}}, {{не перекладено|VAQ-142|||VAQ-142}}, {{не перекладено|VAQ-209|||VAQ-209}} і [[VX-9]], а також {{не перекладено|Центр розвитку військово-морської авіації США|Центру розвитку військово-морської авіації||Naval Aviation Warfighting Development Center}}.
 
Вперше в бойовій обстановці літаки EA-18G були застосовані у [[2010]] році в [[Ірак]]у. В середині листопада п'ятірка «Ґровлерів» ескадрильї VAQ-132 Scorpions виконали переліт зі США в Ірак з [[Дозаправлення у повітрі|дозаправкоюдозаправленням ву повітрі]] і проміжною посадкою на авіабазі, розташованій на [[Азорські острови|Азорських островах]]. Ці п'ять EA-18G виконували завдання в інтересах дислокованого в Іраку угруповання військ США; імовірно, літаки базувалися на [[Міжнародний аеропорт імені Басіля Аль-Ассада|аеродромі Аль-Ассад]]<ref name="airwar2"/>. [[23 березня]] [[2011]] року ця ж п'ятірка EA-18G з [[Авіабаза Авіано|авіабази Авіано]] здійснила придушення об'єктів [[Протиповітряна оборона|ППО]] для встановлення {{не перекладено|Безпольотна зона|безпольотної зони||No-fly zone}} над [[Лівія|Лівією]] в ході операції міжнародних сил [[Операція «Одіссея. Світанок»|«Світанок одіссеї»]]<ref>{{cite web|url=https://www.wired.com/dangerroom/2011/03/in-combat-debut-navy-jammer-targets-libyan-tanks|title=In Combat Debut, Navy Jammer Targets Libyan Tanks|last = Spencer |first = Ackerman |date = 21 March 2011 |publisher = ''Condé Nast'' via ''Wired'' |archiveurl=https://www.webcitation.org/68TAByCsL?url=http://www.wired.com/dangerroom/2011/03/in-combat-debut-navy-jammer-targets-libyan-tanks|archivedate=2012-06-16|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>.
 
=== Військово-повітряні сили Австралії ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/EA-18G_Growler