Відмінності між версіями «Зигмунт Красінський»

 
== Творчість ==
Перші твори, т. зв. готичні повісті, створив ще у [[Варшава|Варшаві]] («Могила сім'ї Рейхсталів», [[1828]] — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]].
 
Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у [[Варшава|Варшаві]] («Могила сім'ї Рейхсталів», [[1828]] — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]].
Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в [[Окопи (Борщівський район)|Окопах Святої Трійці]], тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопільської області.
Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "«Відповіді авторові «Трьох„Трьох псалмів»псалмів“. Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах»„Псалмах“ К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп'єром і Аттілою.
Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток»„Досвіток“ і «Фантазія„Фантазія життя»життя“, повість «Агай„Агай-хан»хан“.
Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…»„До…“, «До„До Беатріче»Беатріче“, «До„До жінки»жінки“, «Поет»„Поет“, «Римська„Римська кампанія»кампанія“ та ін.
За життя К. був «поетом„поетом без імені»імені“, оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі.
Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.
 
Українською твори К.Зигмунта Красінського перекладали [[Коптілов Віктор Вікторович|Віктор Коптілов]] (лірика), Василь Білоцерківський (драми та поеми), [[Череп-Пероганич Тетяна Павлівна|Тетяна Череп-Пероганич]] (поезія «Мелодія»„Мелодія“, на яку написав музику Фридерик Шопен»).
 
== Вшанування ==