Туберкульоз: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив редагування
продовжив редагування
Рядок 66:
За допомогою&nbsp;[[Гістологія|гістологічних]]&nbsp;барвників, якими зафарбовують частки&nbsp;харкотиння, які відкашляла людина, іноді можна ідентифікувати мікобактерії при звичайній [[Світлова мікроскопія|світловій мікроскопії]]. Існують два найбільш розповсюджені методи кислотостійкого забарвлювання: [[фарбування за Цілем — Нельсеном]], у результаті якого мікобактерії набувають яскраво-червоного кольору, чітко видимого на блакитному тлі<ref name=Stain2000>{{cite book |author= |title=Medical Laboratory Science: Theory and Practice|publisher=Tata McGraw-Hill |location=New Delhi |year=2000 |pages=473 |isbn=0-07-463223-X|url=http://books.google.ca/books?id=lciNs3VQPLoC&pg=PA473}}</ref>,&nbsp;та [[аураміно-родамінове фарбування]], після якого мазок вивчають під [[Флуоресцентна мікроскопія|флуоресцентним мікроскопом]].<ref>{{cite book|last=Piot|first=editors, Richard D. Semba, Martin W. Bloem; foreword by Peter|title=Nutrition and health in developing countries|year=2008|publisher=Humana Press|location=Totowa, NJ|isbn=978-1-934115-24-4|pages=291|url=http://books.google.ca/books?id=RhH6uSQy7a4C&pg=PA291|edition=2nd ed.}}</ref>
 
Комплекс&nbsp;''M. tuberculosis'' включає чотири інші [[мікобактерія|мікобактерії]], які спричинюють класичний туберкульоз: ''[[Mycobacterium bovis|M. bovis]]'',&nbsp;''[[Mycobacterium africanum|M. africanum]]'', ''[[Mycobacterium canetti|M. canetti]]'' та ''[[Mycobacterium microti|M. microti]]''.<ref>{{cite journal |author=van Soolingen D |title=A novel pathogenic taxon of the Mycobacterium tuberculosis complex, Canetti: characterization of an exceptional isolate from Africa |journal=International Journal of Systematic Bacteriology |volume=47 |issue=4 |pages=1236–45 |year=1997 |pmid=9336935|doi=10.1099/00207713-47-4-1236 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Hoogenboezem |first2=T. |last3=De Haas|first3=P. E. W. |last4=Hermans |first4=P. W. M. |last5=Koedam |first5=M. A. |last6=Teppema |first6=K. S. |last7=Brennan|first7=P. J. |last8=Besra |first8=G. S. |last9=Portaels |first9=F.}}</ref>&nbsp;''M. africanum''&nbsp;не є широко поширеною, але є частою причиною туберкульозу в деяких частинах Африки.<ref>{{cite journal |author=Niemann S |title=Mycobacterium africanum Subtype II Is Associated with Two Distinct Genotypes and Is a Major Cause of Human Tuberculosis in Kampala, Uganda|journal=J. Clin. Microbiol. |volume=40 |issue=9 |pages=3398–405 |year=2002 |pmid=12202584 |pmc=130701|doi=10.1128/JCM.40.9.3398-3405.2002 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Rusch-Gerdes |first2=S. |last3=Joloba|first3=M. L. |last4=Whalen |first4=C. C. |last5=Guwatudde |first5=D. |last6=Ellner |first6=J. J. |last7=Eisenach|first7=K. |last8=Fumokong |first8=N. |last9=Johnson |first9=J. L.}}</ref><ref>{{cite journal |author=Niobe-Eyangoh SN|title=Genetic Biodiversity of Mycobacterium tuberculosis Complex Strains from Patients with Pulmonary Tuberculosis in Cameroon |journal=J. Clin. Microbiol. |volume=41 |issue=6 |pages=2547–53 |year=2003 |pmid=12791879 |pmc=156567|doi=10.1128/JCM.41.6.2547-2553.2003 |author-separator=, |display-authors=1 |last2=Kuaban |first2=C. |last3=Sorlin|first3=P. |last4=Cunin |first4=P. |last5=Thonnon |first5=J. |last6=Sola |first6=C. |last7=Rastogi |first7=N.|last8=Vincent |first8=V. |last9=Gutierrez |first9=M. C.}}</ref>&nbsp;''M. bovis''&nbsp;була частою причиною людського туберкульозу, але запровадження [[пастеризація|пастеризації молока]]&nbsp;в цілому усунуло цю мікобактерію як загрозу громадському здоров'ю в розвинених країнах.<ref name=Robbins/><ref>{{cite journal |author=Thoen C, Lobue P, de Kantor I |title=The importance of''Mycobacterium bovis'' as a zoonosis |journal=Vet. Microbiol. |volume=112 |issue=2–4 |pages=339–45 |year=2006|pmid=16387455 |doi=10.1016/j.vetmic.2005.11.047}}</ref>&nbsp;''M. canetti''&nbsp;є рідкісною, ймовірно її поширення обмежене&nbsp;[[Африканський Ріг|Африканським Рогом]], хоча кілька випадків спостерігалися серед емігрантів з Африки в Європі.<ref>{{cite book|last=Acton|first=Q. Ashton|title=Mycobacterium Infections: New Insights for the Healthcare Professional|year=2011|publisher=ScholarlyEditions|isbn=978-1-4649-0122-5|pages=1968|url=http://books.google.ca/books?id=g2iFfV6uEuAC&pg=PA1968}}</ref><ref>{{cite journal|last=Pfyffer|first=GE|coauthors=Auckenthaler, R, van Embden, JD, van Soolingen, D|title=Mycobacterium canettii, the smooth variant of M. tuberculosis, isolated from a Swiss patient exposed in Africa.|journal=Emerging infectious diseases|date=1998 Oct-Dec|volume=4|issue=4|pages=631-4|pmid=9866740}}</ref>&nbsp;''M. microti'' &nbsp;також зустрічається рідко і в основному серед людей із [[імунодефіцит]]ом, хоча цей патоген може бути більш поширеним, ніж вважається.<ref>{{cite journal|last=Panteix|first=G|coauthors=Gutierrez, MC, Boschiroli, ML, Rouviere, M, Plaidy, A, Pressac, D, Porcheret, H, Chyderiotis, G, Ponsada, M, Van Oortegem, K, Salloum, S, Cabuzel, S, Bañuls, AL, Van de Perre, P, Godreuil, S|title=Pulmonary tuberculosis due to Mycobacterium microti: a study of six recent cases in France.|journal=Journal of medical microbiology|date=2010 Aug|volume=59|issue=Pt 8|pages=984-9|pmid=20488936}}</ref> 
 
Серед інших відомих патогенних мікобактерій&nbsp;— ''[[Mycobacterium avium complex|M. avium]]'' та ''[[Mycobacterium kansasii|M. kansasii]]''. Останні два види класифікують як «[[нетуберкульозні мікобактерії]]». Вони не спричинюють класичний туберкульоз, але є причиною легеневих хвороб, подібних до нього.<ref name=ALA_1997>{{cite journal |title=Diagnosis and treatment of disease caused by nontuberculous mycobacteria. This official statement of the American Thoracic Society was approved by the Board of Directors, March 1997. Medical Section of the American Lung Association |journal=Am J Respir Crit Care Med |volume=156 |issue=2 Pt 2 |pages=S1–25 |year=1997 |pmid = 9279284 |author=American Thoracic Society }}</ref> Особливе місце займають ''[[Mycobacterium leprae|M. leprae]]'' і ''[[Mycobacterium lepromatosis|M. lepromatosis]]'', які спричинюють тяжке захворювання [[Проказа|проказу (лепру)]].
Рядок 294:
При прямій бактеріоскопії препарат забарвлюють за [[Фарбування за Цілем — Нільсеном|методом Ціля&nbsp;— Нільсена]]. МБТ забарвлюються у червоний, а навколишній фон і некислотостійкі мікроорганізми&nbsp;— у синій колір. Для виявлення бактеріоскопічним методом МБТ у препараті необхідно, щоб у 1 мл харкотиння містилося не менше 100 000 мікробних тіл. При меншій кількості мікобактерій дослідження може дати неправдивий негативний результат.
 
Виявлення бактеріоскопічним методом МБТ збільшується на 14–20&nbsp;% при застосуванні люмінесцентної мікроскопії. Для забарвлення препарату використовують флюорохроми&nbsp;— органічні барвники, що флюоресціюють при освітленні ультрафіолетовими, фіолетовими або синіми променями. Такими барвниками є аурамін 00, родамін С. Мазок харкотиння забарвлюють сумішшю 0,05 г аураміну і 1000 мл дистильованої води, злегка підігрівають, промивають водою, знебарвлюють 3%-м хлороводневокислим спиртом, знову промивають і наносять метиленовий синій на 1–2 хв. Препарат досліджують за допомогою люмінесцентного мікроскопа. МБТ світяться золотисто-жовтим кольором на темному фоні.
 
Для збільшення кількості МБТ в одиниці досліджуваного об'єму харкотиння використовують методи флотації й седиментації. Сутність методу флотації ґрунтується на тому, що при струшуванні двох рідин з різною відносною густиною легша рідина спливає наверх разом із МБТ, що перебувають у суспензії. Для цього дослідження 10–15 мл харкотиння вміщують у колбу місткістю 200—250 мл, додають 2–3 мл 0,5%-го розчину лугу і струшують протягом 10–15 хвилин, поки харкотиння не стане гомогенним. Щоб досягти повної гомогенізації, колбу з харкотинням підігрівають протягом 20–30 хвилин на водяній бані при температурі 56 °С. Далі у колбу вливають близько 100 мл дистильованої води і 0,5 мл [[ксилол]]у або [[бензол]]у і знову струшують упродовж 10 хвилин. Далі доливають дистильовану воду до шийки пляшки і залишають стояти при кімнатній температурі близько 30 хвилин. На поверхню рідини піднімається вершкоподібна піна, яку піпеткою відсмоктують і наносять на предметне скло. Шар піни на предметному склі висушують і наносять новий шар піни з колби. Так роблять 5–6 разів, після чого мазок фіксують і забарвлюють за Цилем&nbsp;— Нільсеном.
 
==== Бактеріологічний метод ====
Виявлення МБТ цим методом полягає в посіві харкотиння на [[поживні середовища]]. Перед посівом харкотиння обробляють з метою пригнічення росту неспецифічної мікрофлори. Стандартним поживним середовищем для вирощування МБТ є тверде яєчне середовище Левенштейна &nbsp;— Єнсена. Останніми роками широке застосування одержало яєчне середовище II. Існують також напіврідкі та рідкі поживні середовища. Ріст культури відбувається протягом 14–90 днів.
 
Для виділення культури МБТ достатньо 20–100 мікробних тіл в 1 мл харкотиння. Обов'язково визначають чутливість МБТ до хіміопрепаратів. Для швидкого встановлення резистентності до ліків використовується поживне середовище Попеску, яке містить KNO<sub>3</sub>. Чутливість до хіміопрепаратів може визначатися як до окремих протитуберкульозних препаратів, так і до їхніх комбінацій. Нерідко виявлені при бактеріоскопії МБТ не ростуть на поживних середовищах внаслідок втрати здатності до розмноження під впливом протитуберкульозних препаратів.
 
До бактеріовиділювачів належать хворі, в яких мікобактерії туберкульозу виявлені будь-яким методом дослідження, навіть одноразово, але за наявності клініко-рентгенологічних даних, що свідчать про активність процесу. За відсутності явного джерела бактеріовиділення необхідне двократне виявлення мікобактерій туберкульозу будь-яким методом. Точне діагностування туберкульозу відбувається, коли у клінічному зразку буде виявлено ''[[Mycobacterium tuberculosis|M. tuberculosis]]''. Однак складний процес вирощування культури цього організму, що росте повільно, може тривати від двох до шести тижнів для зразків крові або слизу.<ref>{{cite book|last=Diseases|first=Special Programme for Research & Training in Tropical|title=Diagnostics for tuberculosis : global demand and market potential.|year=2006|publisher=World Health Organization on behalf of the Special Programme for Research and Training in Tropical Diseases|location=Geneva|isbn=978-92-4-156330-7|pages=36|url=http://books.google.ca/books?id=CFPpcCef4yQC&pg=PA36}}</ref> Отже, лікування часто починають ще до підтвердження наявності культур.<ref name=NICE2011 />