Атомний криголам: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 48:
У 1989—1990 роках у [[Фінляндія|Фінляндії]] були побудовані два атомні криголами класу «річка-море» {{не перекладено|Таймир (криголам)|«Таймир»|ru|Таймыр (атомный ледокол)}} і {{не перекладено|Вайгач (криголам)|«Вайгач»|ru|Вайгач (атомный ледокол)}}. Після завершення будівництва судна були відбуксовані в Ленінград для установки атомних енергетичних установок — на відміну від «Арктики» вони оснащені одним реактором і мають меншу [[Осадка судна|осадку]], що дозволяє заходити в [[Гирло|гирла]] великих річок. Їх довжина — 151 м, ширина — 29 м. «Таймир» і «Вайгач» були побудовані спеціально для мілководдя і можуть використовуватися в гирлах сибірських річок — супроводжують судна з металом з [[Норильськ]]а і лісовози та рудовози від [[Ігарка|Ігарки]] до [[Діксон (селище)|Діксона]]. Ці атомні криголами також можуть бути використані в якості пожежних суден.
Незамінність атомного флоту в умовах суцільного замерзання моря особливо виразно показала навігація [[1983
На 2018 рік в експлуатації знаходиться п'ять атомних криголамів «Росатомфлоту» (до класу атомних криголамів в компанії відносять також {{не перекладено|ліхтеровоз||ru|Лихтеровоз}} {{не перекладено|Севморпуть (ліхтеровоз)|«Севморпуть»|ru|Севморпуть (лихтеровоз)}}, хоча він по суті не є криголамом, а ліхтеровозом з криголамним носом)<ref>{{cite web▼
Втім по мірі {{не перекладено|Зміни клімату Арктики|змін клімату Арктики||Climate change in the Arctic}}, зменшення площі [[Морський лід|льодового покрову]] і очищення Північного морського шляху, який фізично стає вільним для навігації, рентабельність атомного криголамного флоту падає. Тож атомні криголами часто використовуються в наукових цілях. Атомні криголами використовуються для туристичних [[круїз]]ів на [[Північний полюс]], острови і архіпелаги Центральної Арктики<ref name="rosatom">{{cite web
|url = https://www.rosatom.ru/production/fleet/
|title = Атомный ледокольный флот
Рядок 57 ⟶ 59:
|publisher = «Росатом»
|accessdate = 13 січня 2018
▲Незамінність атомного флоту особливо виразно показала навігація [[1983|1983 року]], коли в східному секторі Арктики в льодову пастку потрапили понад 50 суден, у тому числі новітні дизельні криголами «Єрмак», «Адмірал Макаров» і навіть атомохід «Ленін». Під загрозою опинилися не тільки судна, але і життєзабезпечення арктичних селищ, що чекали сезонного завезення. Атомохід «Арктика» в якості криголама-лідера зумів визволити караван суден з льодового полону.
▲На [[2018]] рік в експлуатації знаходиться п'ять атомних криголамів «Росатомфлоту» (до класу атомних криголамів в компанії відносять також {{не перекладено|ліхтеровоз||ru|Лихтеровоз}} {{не перекладено|Севморпуть (ліхтеровоз)|«Севморпуть»|ru|Севморпуть (лихтеровоз)}}, хоча він по суті не є криголамом, а ліхтеровозом з криголамним носом)<ref name="rosatom"/>
▲Атомні криголами часто використовуються в наукових цілях. З [[1989|1989 року]] атомні криголами використовуються для туристичних поїздок на [[Північний полюс]]. Вперше атомний криголам «Сибір» був використаний у цих цілях у 1989 році. У 1990 році здійснив свій перший екскурсійний тур атомний криголам «Росія». Поява круїзних рейсів у 1990 році була пов'язана з незатребуваністю криголамів і була єдиною можливістю зберегти атомний криголамний флот. З того часу щорічного проводилося не менше чотирьох турів. З [[1991|1991 року]] для цього використовувався атомний криголам «Радянський Союз». З [[1993|1993 року]] використовується атомний криголам «Ямал». На ньому є спеціальна секція для туристів. На побудованому в [[2007|2007 році]] криголамі «<nowiki/>[[50 лет Победы|50 років Перемоги]]<nowiki/>» також є така ж секція. З моменту спуску криголама на воду походи на Північний полюс відбуваються тільки на його борту.
== Примітки ==
| |||