Атомний криголам: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 27:
 
== Історія і експлуатація ==
Усі існуючі досі полярні атомні криголами побудовані за одним принципом&nbsp;— [[корпус судна]] має зрізаний [[Ніс (морський термін)|носовий край]] так, щоб судно могло насуватись на лід і ламати його своєю вагою<ref name="Ледокол"/>. Взимку товщина льоду в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]] варіюється від 1,2 до 2 метрів, а в деяких місцях досягає 2,5&nbsp;м. Атомні криголами здатні ходити у водах, покритих такою кригою, зі швидкістю 20 км/год (11 вузлів), а у вільних від льоду водах&nbsp;— до 45 км/год (до 25 вузлів). За функціональним призначенням полярні атомні криголами відносяться до класу арктичних криголамів «лідери», тобто найбільш потужні криголами, що очолюють льодову проводку. Втім, вони можуть використовуватись і в якості полярних [[буксир]]ів<ref name="Ледокол"/>.
 
 
На момент своєї закладки [[Ленін (криголам)|криголам «Ленін»]] був першим атомним надводним кораблем і першим атомним цивільним судном. Будівництво «Леніна» було закінчено в [[1959|1959 році]]. На криголамі двічі траплялися надзвичайні події з ядерними реакторами: перший раз у [[1965|1965 році]], другий&nbsp;— у [[1967|1967 році]]. Друга НП призвела до серйозного пошкодження одного з трьох реакторів ОК-150 і їх заміні на два реактори ОК-900. У 1989 році «Ленін» був виведений з експлуатації і перетворений на корабель-музей. Зараз він знаходиться в порту Мурманська і доступний як музей.
 
 
 
Рядок 39 ⟶ 40:
Атомні криголами часто використовуються в наукових цілях. У [[1977]] році криголам «Арктика» став першим надводним судном, яке дісталося [[Північний полюс|Північного полюса]]. З 1989 року деякі атомні криголами використовуються для туристичних екскурсій, в основному&nbsp;— до Північного полюса.
 
 
Взимку товщина льоду в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]] варіюється від 1,2 до 2 метрів, а в деяких місцях досягає 2,5&nbsp;м. Атомні криголами здатні ходити у водах, покритих таким льодом, зі швидкістю 20 км/год (11 вузлів), а у вільних від льоду водах&nbsp;— до 45 км/год (до 25 вузлів).
 
Усі 10 існуючих у світі атомних криголамів (хоча один з них насправді є не криголамом, а ліхтеровозом з криголамним носом) були [[Проектування|спроектовані]] в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і [[Росія|Росії]]. На 2016 рік п'ять з них в строю. Майже всі ці кораблі були побудовані на Адміралтейських верфях і Балтійському заводі в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]]. Два криголами&nbsp;— судна «річка-море» «Вайгач» і «Таймир»&nbsp;— були побудовані на верфі Wärtsilä у [[Фінляндія|Фінляндії]] і потім переправлені в Ленінград для установки ядерних енергоблоків. Ліхтеровоз «Севморпуть» був побудований на [[Керч|керченському]] заводі «<nowiki/>[[Суднобудівний завод «Затока»|Затока]]<nowiki/>».
 
 
На момент своєї закладки [[Ленін (криголам)|криголам «Ленін»]] був першим атомним надводним кораблем і першим атомним цивільним судном. Будівництво «Леніна» було закінчено в [[1959|1959 році]]. На криголамі двічі траплялися надзвичайні події з ядерними реакторами: перший раз у [[1965|1965 році]], другий&nbsp;— у [[1967|1967 році]]. Друга НП призвела до серйозного пошкодження одного з трьох реакторів ОК-150 і їх заміні на два реактори ОК-900. У 1989 році «Ленін» був виведений з експлуатації і перетворений на корабель-музей. Зараз він знаходиться в порту Мурманська і доступний як музей.
 
Криголами класу Арктика&nbsp;— основа російського атомного криголамного флоту: 6 з 10 атомних криголамів відносяться до класу Арктика. Ці криголами будувалися протягом тридцяти років, тож між ними є деякі відмінності. Як правило, нові криголами швидші, потужніші і вимагають для експлуатації екіпажі меншої чисельності.