Вікіпедія

Левицька Галина Львівна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Виправлено похибки змісту, доповнено характеристику творчості і списки джерел
Рядок 32:
| вага =
}}
''' Галина (Олена) Львівна Левицька''' (Левицька-Крушельницька) гербу [[Рогаля (герб)|Рогаля]], відома як Галя Левицька, літ. псевдонім — Олена П'ятигорська (*[[23 січня]] [[1901]] — †[[13 липня]] [[1949]]) — визначна піаністка і педагог, декан фортепіанного факультету Львівської консерваторії (тепер ЛНМА ім. М. Лисенка). Дружина [[Крушельницький Іван Антонович|Івана Крушельницького]]. Мати [[Крушельницька Лариса Іванівна|Лариси Крушельницької]].
 
Галя Левицька — перша галицька піаністка, яка відмовилась від надмірної віртуозності концертного стилю виконання на користь інтелектуального підходу до  відтворення авторського задуму. Жоден піаніст до того часу неВона намагавсястаралася перевиховати публіку: підвищити її вимоги до художноїхудожньої вартості творів. Вона підбиралаПідбирала програму концертів так, щоб вони виконували просвітницьку місію.▼
Галя Левицька — перша піаністка, яка зважилась влаштувати сольний речиталь на теренах Галичини, як це вже було модно в Європі.
 
Однією з позицій піаністки було послідовне розкриття української фортепіанної музики. Перебуваючи поза межами України, а згодом у Львові під пильним оком радянської та німецькоїпольської влади, виконавиця щоразу презентувала невідомий твір українського композитора.▼
▲Галя Левицька — перша галицька піаністка, яка відмовилась від надмірної віртуозності концертного стилю виконання на користь інтелектуального підходу до  відтворення авторського задуму. Жоден піаніст до того часу не намагався перевиховати публіку: підвищити її вимоги до художної вартості творів. Вона підбирала програму концертів так, щоб виконували просвітницьку місію.
 
▲Однією з позицій піаністки було послідовне розкриття української фортепіанної музики. Перебуваючи поза межами України, а згодом у Львові під пильним оком радянської та німецької влади виконавиця щоразу презентувала невідомий твір українського композитора.
 
Як педагог, Г. Левицька виховала цілу плеяду непересічних піаністів, серед яких: Олег Криштальський, Оксана Шпот, Євгенія Комарницька, Володимир Самохвалов.
 
Саме Галі Левицькій належала ідея створення такої школи-десятирічки при ЛНМА ім. М.Лисенка ще у 1941 р. Через німецьку окупацію навчання почалося аж у 1945 р. і першим дирекетором цієї музичної школи була Галя Левицька.
 
== Життєпис ==
Народилася 23 січня 1901 р. в м. Порохник [[Ярослав (місто)|Ярославського]] повіту (нині [[Польща]]) у родині українських інтелігентів. Батько Галини [[Левицький Лев|Лев Левицький]] походив з давнього священичого роду. Як суддя та юрист він зумів зробити чимало для покращення життя населення Сколівщини. Ще більше зробив для українців як посол до Австрійського Райхсрату. А під час лихоліття Першої світової війни саме Лев Левицький очолював Допомоговий комітет, який опікувався долею українських  біженців у Відні.
 
Мати, Марія, була- чудовою піаністкою. Її дядьком{{хто?}} бувнебога [[Вахнянин Анатоль|Анатоля ВахнянинВахнянина]]. Воната буладвоюрідна двоюрідною сестроюсестра [[Людкевич Станіслав ЛюдкевичПилипович|Станіслава Людкевича]]. Мати- була гарною піаністкою. Вона стала першою вчителькою доньки з фортепіано. Потім Галина навчалась в Українському дівочому інституті в [[Перемишль|Перемишлі]].
 
Коли Галині виповнилося 13, родина Левицьких переїхала до Відня. Тут дівчина здобула солідну загальну та музичну освіту. [[1920]] р. закінчила [[Відень|Віденську]] академію музики та виконавського мистецтва (клас фортепіано Г. Лялевича). В 1920—1922 рр. проходила за методом [[Зауер Еміль|Е. Зауера]] концертний курс у професора П. Вайнґартена.
 
1922 р. відбувся дебют піанстки–українкипіаністки–українки в Малій залі Віденського концертгаузу. Так розпочався тріумф Галі Левицької. Вже тоді всі рецензенти акцентували на одній рисі виконавського стилю, яка стала неповторною особливістю виконавиці: «піаністка занадто ставить себе на службу творові, нехтуючи зовнішніми ефектами».▼
[[1920]] р. закінчила [[Відень|Віденську]] академію музики та виконавського мистецтва (клас фортепіано Г. Лялевича). В 1920—1922 рр. проходила за методом Е. Зауера концертний курс у професора П. Вайнгартнера.
 
Від [[1923]] р. давала концерти у [[Прага|Празі]], [[Краків|Кракові]], [[Варшава|Варшаві]], Перемишлі, [[Будапешт]]і, [[Львів|Львові]], [[Стрий|Стрию]], [[Тернопіль|Тернополі]]. Була першою виконавицею в [[Галичина|Галичині]] творів українських композиторів, які жили в [[УРСР]]. Кожен концерт привертав увагу одразу кількох рецензентів, серед яких були високопрофесійні та справедливо дошкульні критики, від яких вона однак отримувала справедливі й схвальні відгуки: Станіслав Людкевич, [[Василь Барвінський]], [[Нестор Нижанківський]], [[Тарас Шухевич]].▼
▲1922 р. відбувся дебют піанстки–українки в Малій залі Віденського концертгаузу. Так розпочався тріумф Галі Левицької. Вже тоді всі рецензенти акцентували на одній рисі виконавського стилю, яка стала неповторною особливістю виконавиці: «піаністка занадто ставить себе на службу творові, нехтуючи зовнішніми ефектами».
 
Від [[1926]] р. і до [[1939]] р. працювала викладачкою [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові]] і паралельно директоркою Стрийської філії цього інституту (1926—1932 рр.). [[1927]] р. одружилася, [[1928]] р. народила доньку Ларису. 1931—1932 рр. удосконалювалася на 3-річних курсах вищої майстерності у професора Е. [[Петрі]]. Володіла 8-ма іноземними мовами. РазомГалина Львівна разом з чоловіком Галина Львівна активно долучаютьсядолучалися до роботи Західно — -українського мистецького об'єднання (ЗУМО), що взяло на себе невдячну справу розповсюдженняпоширення маловідомих творів М. [[Колесса Микола Філаретович|Колесси]], П. [[Козицький Пилип Омелянович|Козицького]], Л.[[Ревуцький Лев Миколайович|Ревуцького]], З.[[Лисько Зіновій|Лиська]] та першої галицької жінки-композиторки Стефанії [[Туркевич-Лукіянович Стефанія|Туркевич –Лукіянович]]. Разом зі своїми сестрами — Марією та Стефанією — Галина створила інструментальне тріо «Сестри Левицькі» (сама грала на фортепіано, Стефанія — на скрипці, а Марія — на віолончелі).▼
▲Від [[1923]] р. давала концерти у [[Прага|Празі]], [[Краків|Кракові]], [[Варшава|Варшаві]], Перемишлі, [[Будапешт]]і, [[Львів|Львові]], [[Стрий|Стрию]], [[Тернопіль|Тернополі]]. Була першою виконавицею в [[Галичина|Галичині]] творів українських композиторів, які жили в [[УРСР]]. Кожен концерт привертав увагу одразу кількох рецензентів, серед яких були високопрофесійні та справедливо дошкульні критики, від яких вона однак отримувала схвальні відгуки: Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, Нестор Нижанківський, Тарас Шухевич.
 
У 1932 р. батьки та чоловік Г.Левицької, забравши з собою її маленьку донечку Ларису, вирушають на Велику Україну. Там вони сподівалися знайти омріяний, рідний дім. Галю Левицьку затримала хвороба. А в грудні [[1934]] р. у [[Київ|Києві]] за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного суду СРСР її чоловік був розстріляний. ▼
▲Від [[1926]] р. і до [[1939]] р. працювала викладачкою [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові]] і паралельно директоркою Стрийської філії цього інституту (1926—1932 рр.). [[1927]] р. одружилася, [[1928]] р. народила доньку Ларису. 1931—1932 рр. удосконалювалася на 3-річних курсах вищої майстерності у професора Е. Петрі. Володіла 8-ма іноземними мовами. Разом з чоловіком Галина Львівна активно долучаються до роботи Західно — українського мистецького об'єднання (ЗУМО), що взяло на себе невдячну справу розповсюдження маловідомих творів М. Колесси, П. Козицького, Л.Ревуцького, З.Лиська та першої галицької композиторки Стефанії Туркевич –Лукіянович.
 
Галя Левицька не зламалася і продовжувала свою мистецьку діяльність. У сезоні 1936-1937 вона виконала у Львові тематичний цикл 5-ти концертів, що розкривали різні музичні стилі: класицизм і романтизм, твори модерних композиторів; музика програмна і чиста; національні стилі.
▲У 1932 р. батьки та чоловік, забравши з собою маленьку донечку Ларису, вирушають на Велику Україну. Там вони сподівалися знайти омріяний, рідний дім. Галю Левицьку затримала хвороба.
 
Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР працювала професором Львівської державної консерваторії. Виступала в ефірі Львівського радіо. Стала першим директором (1939-1941) новоствореної Консерваторійної музичної школи (теперішня Середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Соломії Крушельницької)<ref>Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Соломії Крушельницької. Сторінки історії.- Львів, Камула, 2017 [ISBN 978-966-433-155-2]</ref>.
У грудні [[1934]]&nbsp;р. у [[Київ|Києві]] за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного суду СРСР був розстріляний її чоловік. Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР працювала професором Львівської державної консерваторії, організувала при консерваторії музичну школу та була її директором. Виступала в ефірі Львівського радіо.
 
Після визволення Львова від гітлерівської окупації була викладачкою Львівської консерваторії. В 1946—1947&nbsp;рр. виступила з циклом тематичних вечорів у ВеликомуВеликій залі Львівської державної консерваторії. Разом зі своїми сестрами&nbsp;— Марією та Стефанією&nbsp;— створила інструментальне тріо «Сестри Левицькі» (сама грала на фортепіано, Стефанія&nbsp;— на скрипці, а Марія&nbsp;— на віолончелі).
 
СередЯк їїпедагог, учнів&nbsp;—Г. Левицька виховала цілу плеяду непересічних піаністів, серед яких: Марта Кравців, Олег [[Криштальський Олег Романович|О. Криштальський]], [[ГнатишинОксана Андрій|А.Кузьмович-Шпот, Гнатишин]]Євгенія Комарницька, В.Володимир СамохваловаСамохвалов, [[ЮрійНаталія ІвановичКорсун, Новодворський|Ю.Юрій Новодворський]].
 
Померла і похована у Львові.
 
== Про творчість Галини Левицької ==
У її репертуарі піаністки були твори як українських композиторів (М. Лисенка, Вас. ОВ. Барвінського, Л. Ревуцького, В. Косенка, М. Колесси, Б. Лятошинського, Н. Нижанківського, А. Рудницького, Р. Сімовича), так і зарубіжних (Й.С.Баха, Л. Бетховена, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Шопена, Л. Бетховена, Ф. Шуберта). МистецтвоЛевицька Галинибула Левицькоїоднією характеризувалосяз високоюперших виконавськоюпіаністів-ентузіастів, що відважилась красоюзаграти, своєрідноюі романтичноюнеодноразово, манероюконцертні грипрограми, масштабністюскладені повністю з української музики. ВонаЗдійснила публікувалаблизько працідвадцяти зпрем’єр питаньвеликих музикознавства,творів оприлюднилаукраїнських кількакомпозиторів. рецензійПозбавлене таповерхової теоретичнихефектності робітвиконання (незавершенимпіаністки залишивсябуло рукописспрямоване на осягнення якнайглибшого задуму твору, його концепції. Барвінський підкреслював: «Основні...Інтерпретація принципиЛевицької педалізаціїнаскрізь пережита й ніколи не бліда»)<ref>Барвінський В. БралаКонцерт активнуГалі участьЛевицької// Діло.-1927.-№255.-15 лист.</ref>. Вона мала мужній і вольовий, навіть дещо суворий характер. Могутнє дзвонове звучання фортепіано з багатою палітрою тембрових барв будило увагу слухача, узмушувало музичномузадуматися життінад Львовавиконанням.
Галя Левицька публікувала праці з питань музикознавства, оприлюднила кілька рецензій та теоретичних робіт (незавершеним залишився рукопис «Основні принципи педалізації»), а також книжку «Микола Лисенко: біографія у 15-ти новелах». Брала активну участь у музичному житті Львова.[[Файл:Levycka G-1.jpg|thumb|left|Афіша концертів у Стрию (1927)]]
[[Файл:Levycka G-1.jpg|thumb|left|Афіша концертів у Стрию (1927)]]
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
*''Крушельницька Л. І.'' Рубали ліс… (Спогади галичанки) — Львів, 2001. – 260 с.  ISBN 966-02-1429-4
* ''І.&nbsp;М.&nbsp;Лисенко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitska_G_L Левицька (Левицька-Крушельницька) Галина Львівна] // {{ЕІУ|6|84}}▼
*''Лабанців-Попко З.'' Сто піаністів Галичини. - - Львів. 2008.- С. 51-53. [ISBN 966-8868-12-9].
* ''Р.&nbsp;Е.&nbsp;Мисько-Пасічник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47838 Левицька Галя] // {{ЕСУ}}▼
▲* ''І.&nbsp;М.&nbsp;Лисенко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitska_G_L Левицька (Левицька-Крушельницька) Галина Львівна] // {{ЕІУ|6|84}}
* «Рубали ліс», Крушельницька Л. І.— Львів, 2001▼
*''Піаністка та педагог Галина Левицька'' : матеріали конференції (2004) – Львів, 2012. – 100 с.
 
== Посилання ==
▲* «Рубали ліс», Крушельницька Л. І.— Львів, 2001
* http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Levitska_G_L&abcvar=15&bbcvar=6
▲* ''Р.&nbsp;Е.&nbsp;Мисько-Пасічник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47838 Левицька Галя] // {{ЕСУ}}
 
[[Категорія:Персоналії:Львів]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Левицька_Галина_Львівна