Бернштейн Микола Олександрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Фізіологи; додана Категорія:Психофізіологи за допомогою HotCat
Anyurevich (обговорення | внесок)
Рядок 54:
=== Післявоєнний період ===
Нагородою 1947 року влада відзначила користь ідей Бернштейна для науки. Насамперед, його теорія побудови рухів знайшла застосування в медицині: в військових шпиталях за його методикою «ставили на ноги» поранених.<br/> Однак за цим визнанням послідували переслідування під антисемітської кампанії кінця 40-х, та особливо&nbsp;— після сумнозвісної «[[павловська сесія|павловської сесії]]» АН та АМН СРСР 1950&nbsp;року. Сама сесія була ініційована партійним керівництвом задля «перевірки вірности» дослідників ідеям Павлова. Почалося цькування, був зупинений вихід книги «О ловкости и ее развитии». М. О. був позбавлений можливості працювати до хрущовської «відлиги», коли був реабілітований. Тоді, вчений публікується в журналах та виступає на семінарах присвячених проблемам кібернетики, міждисциплінарних досліджень. Ним започатковані дослідження фізіології активности, акцентом в ній було дослідження активної поведінки, подолання організмом умов середовища, а не пристосування до них.<br/>
Наукова діяльність М. О. мала значний вплив на таких молодих психологів, як: [[Б. М.Величковський|Б. М.&nbsp;Величковський]], [[ҐіпенрейтерГіппенрейтер Юлія Борисівна|Ю. Б.&nbsp;Ґіпенрейтер]], [[Зінченко Володимир Петрович|В. П.&nbsp;Зінченко]]. Багаторічне знайомство та співпраця з [[Леонтьєв Олексій Миколайович|О. М.&nbsp;Леонтьєвим]] і [[Лурія Олександр Романович|О. Р.&nbsp;Лурією]] позначилось на творчості останніх.<br/> У середині 60-х у М. О. виявили рак печінки. В останні роки життя він продовжував наукову діяльність, консультував молодих вчених, коректував «Очерки по физиологии движений и физиологии активности». Помер у Москві на початку 1966 року.
 
=== Бібліографія ===