Донецьк: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 46.133.173.181 (обговорення) до зробленого Shmurak
Мітка: Відкіт
(опис редагування вилучено)
Рядок 1:
[http://www.example.com заголовок посилання]{{Otheruses|Донецьк (значення){{!}}Донецьк}}
{{redirect|Сталіно|Сталіно (значення)|3=про інші міста з цією назвою див.}}
{{НПМісто України
| назва = Донецьк
| прапор = Flag of Donetsk.svg
Рядок 7:
| зображення = Donetsk montage (2015).png
| зображення_підпис = [[Преображенський собор (Донецьк)|Преображенський собор]], [[Донбас Палас]], [[Донецький національний академічний український музично-драматичний театр|Драматичний театр]], [[Площа Леніна (Донецьк)|Площа Леніна]], Міст по [[Проспект Ілліча (Донецьк)|проспекту Ілліча]] та набережна [[Кальміус|Кальміусу]]
| герб = Greater Coat of Arms of Donetsk (1995)Большой_герб_Донецка.svgpng
| опис герба = Герб Донецька
| розташування = Donetsk-Ukraine-map.png
| прізвисько = Шахтарська столиця, Місто мільйона троянд
| регіон = [[Донецька область]]
Рядок 17 ⟶ 18:
| агломерація = [[Донецько-Макіївська агломерація]]
| поділ = 9 районів
| населення = {{зменшення}} 918929 917063 <small>(01.01.20182016)</small><ref name=Державна служба статистики України>{{UKR-EnumPopEstimate2018EnumPopEstimate2016}}</ref>
| площа = 358<ref name=pl>[http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/public_echo.php?id=437&id_razdel=13&id_pr=17 Устав территориальной громады г. Донецка]</ref>
| густота = 25672595
| поштові індекси = 83000—83490
| код = 622, 623
Рядок 26 ⟶ 27:
| водойма = [[Кальміус]], [[Бахмутка (притока Кальміуса)|Бахмутка]]
| станція = [[Донецьк (станція)|Донецьк]]
| відстань =26
| залізниця о =
| автошлях о =
Рядок 41 ⟶ 42:
| ремарки =
}}
'''Доне́цьк''' ({{МФА-всі|d̪oˈn̪ɛt͡sʲk|МФА|Uk-Донецьк.ogg}};до [[#Назва|раніше1917]]&nbsp;— ''Олекса́ндрівка'Олександрівка''', [[1917]]–[[1924]] та [[1941]]–[[1943]]<ref>[http://nbuv.gov.ua/e-journals/Vsunud/2009-3E/09favzno.htm ''Ю́зівкаФомін А. В.'' Політика німецького військового командування… 1941—1943]</ref>&nbsp;— '''Юзівка''', у [[1924]]–[[1941]] та [[1943]]–[[1961]]&nbsp;— ''Ста́лін'Сталін'''<ref>[http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=7563;dst=0 Постановление ЦИК СССР от 06.06.1924 «О переименовании города Юзовки в город Сталин, округа Юзовского в Сталинский и станции Юзово Екатерининской железной дороги в станцию Сталино»]</ref>, '''Сталіне'''<ref>[http://r2u.org.ua/krym/krym_search.php?word_str=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5&type=all&dicts=all&highlight=on Правописний словник 1929 (Г. Голоскевич)]</ref>, ''Ста́ліно'Сталіно'''<ref>[[Український радянський енциклопедичний словник]].&nbsp;— 2-ге видання.&nbsp;— Т.&nbsp;1.&nbsp;— К., 1986.</ref>)&nbsp;— місто на сході [[Україна|України]], адміністративний центр [[Донецька область|Донецької області]]. З 2014 року перебуває під контролем [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російських окупаційних військ]], виконує роль столиці [[Донецька народна республіка|квазідержавного утворення]] на території окупованих районів Донецької області України.
 
Населення за офіційними даними&nbsp;— 918 917929&nbsp;063 осіб <small>([http://database.ukrcensus.gov.ua/Pxweb2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf 01.01.20182016])</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>. Формує міську [[Донецько-Макіївська агломерація|агломерацію]] з чисельністю населення близько 1,7&nbsp;млн мешканців.
 
Свою сучасну назву місто отримало від назви регіону&nbsp;— [[Донбас|Донецького басейну]], власне від [[Донецький кряж|Донецького кряжу]], названого так завдяки його розміщенню уздовж річкиріки [[Донець (ріка)|Донець]]<ref>Існує також версія про походження назви міста напряму від річки [[Сіверський Донець]], що тече через північ Донецької області.</ref>.
 
Донецьк до початку [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російської агресії на Донбасі]]&nbsp;— великий промисловий та фінансовий осередок [[Україна|України]], «шахтарська столиця» України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це був розвинений [[мегаполіс]], у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена [[інфраструктура]] й виробнича база. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва понад 50&nbsp;млрд. [[гривня|грн]]. і понад 20&nbsp;000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.
 
УПід наслідокчас [[Російськаросійсько-української збройна агресія проти України (з 2014)|збройної агресії проти України]]війни місто перейшло під контроль російських військ. Визнане [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] тимчасово окупованою територією.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-viii ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»]</ref>
 
== Назва ==
Попередні назви Донецька:
* &nbsp;до [[1917]]&nbsp;— Олекса́ндрівка;
* у [[1917]]–[[1924]] та [[1941]]–[[1943]]<ref>[http://nbuv.gov.ua/e-journals/Vsunud/2009-3E/09favzno.htm ''Фомін А. В.'' Політика німецького військового командування… 1941—1943]</ref>&nbsp;— Ю́зівка;
* у [[1924]]–[[1941]] та [[1943]]–[[1961]]&nbsp;— Ста́лін<ref>[http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=7563;dst=0 Постановление ЦИК СССР от 06.06.1924 «О переименовании города Юзовки в город Сталин, округа Юзовского в Сталинский и станции Юзово Екатерининской железной дороги в станцию Сталино»]</ref>, Ста́ліне<ref>[http://r2u.org.ua/krym/krym_search.php?word_str=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5&type=all&dicts=all&highlight=on Правописний словник 1929 (Г. Голоскевич)]</ref>, Ста́ліно<ref>[[Український радянський енциклопедичний словник]].&nbsp;— 2-ге видання.&nbsp;— Т.&nbsp;1.&nbsp;— К., 1986.</ref>
 
== Історія ==
{{main|Історія Донецька}}
Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато [[Запорозькі козаки|запорозькими козаками]] у [[XVII]] столітті, та [[Донські козаки|донськими]] наприкінці [[XVIII століття]].
[[Файл:John James Hughes.jpg|upright|міні|ліворуч|[[Джон Джеймс Юз]]]]
Історики та дослідники вважають датою заснування Донецька [[1779]] рік, оскільки в цьому році українські козаки заснували Олександрівку (нині&nbsp;— передмістя Донецька) після зруйнування [[Катерина II (імператриця Росії)|Катериною II]] [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]] у 1775 році<ref>[http://novyny.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:2012-06-27-12-26-09&catid=40:2012-05-14-18-39-05&Itemid=7 РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу «Українська мова на Донеччині: сучасний стан і перспективи»]</ref>.
Рядок 69 ⟶ 64:
Наприкінці XVІІІ&nbsp;— на початку [[ХІХ]] століття на території сучасного Донецька з'явилося ще кілька селищ: Олексіївка, Катеринівка, Любимівка, Григорівка, на території майбутнього міста вже існувала слобода Олександрівка, Григорівка, Семенівка, хутір Овечий, заснований запорізькими козаками в XVII столітті.
 
На початку XIX століття на території міста з'являються дрібні шахти. Новоросійський генерал-губернатор Воронцов орендував у поміщика землю і побудував на території теперішнього Донецька першу шахту&nbsp;— Олександрівську, де працювали 76 вільнонайманих робітників. УВ середині 50-х років XIX століття шахта давала 400—500 тисяч пудів вугілля на рік.
 
У [[1869]] [[Валлійці|валлієць]] [[Джон Юз]] розпочав будівництво [[Донецький металургійний завод|металургійного заводу]] робітниками селища [[Юзівка]], названого на честь засновника. ЦяОфіційна датавлада і вважаєтьсявважає часом заснування міста Донецька дату заснування селища. Варто нагадати, на той час на території Донецька вже існували слободи Олександрівка, Григор'ївка, Авдотьїно.
 
У травні [[1917]] селище Юзівка, з населенням уже 70 тисяч мешканців, отримало статус міста. Головну частину населення селища становили переселенці з Центральної Росії та Південної України, [[уруми|греки Приазов'я]].
Рядок 83 ⟶ 78:
У [[1941]] чисельність населення міста сягнула півмільйона мешканців, у місті видобувалося 7&nbsp;% вугілля, вироблялося 5&nbsp;% сталі Радянського Союзу.
 
З 21 жовтня 1941 по 7 вересня 1943 в ході [[Німецько-радянськаДруга світова війна|німецько-радянськоїДругої світової війни]] місто було окуповане німецькими військамизагарбниками. ЗаВ часході окупації населення міста зменшилося ззі 507 тисяч до 175 тисяч жителівмешканців.
 
[[Файл:2013. День Победы в Донецке 208.jpg|thumb|[[День Перемоги]], 9 травня 2013]]
 
У [[1970]] [[ЮНЕСКО]] визнала Донецьк найбільш озелененим високоіндустріальнимвисоко індустріальним містом світу, тоді Донецьк називали «містом мільйона троянд». Цей статус місто повернуло в 2009—2010<ref>[http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=5104 Донецк&nbsp;— город миллиона роз, 2009-06-17, Официальный сайт городського головы Лукьянченко]</ref><ref>[http://union.makeevka.com/2010/06/16/etim-letom-donetsk-podtverdil-svoj-status-goroda-milliona-roz/ Этим летом Донецк подтвердил свой статус «города миллиона роз», 16.06.10, ТРК ЮНИОН]</ref>.
 
У квітні [[1978]] населення Донецька становило понад мільйон мешканців, проте до [[2010]], внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.
Рядок 102 ⟶ 97:
[[Географічні координати]] Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д.<ref>Джерело: [http://travel.org.ua/sunrise/coordinates.php?regionID=24 Географічні координати Донецька]</ref>. [[Часовий пояс]]&nbsp;— [[UTC+2]], з переходом на [[літній час]] [[UTC+3]]. Загальна площа Донецька&nbsp;— 385 км². Довжина міста Донецька з півночі на південь&nbsp;— 28&nbsp;км, зі сходу на захід&nbsp;— 55&nbsp;км.
 
Місто розташоване в центральній частині [[Донбас]]у, на південь від [[Донецький кряж|Донецького кряжу]]. Географічно належить до [[степ|степової зони]], у верхів'ях річки [[Кальміус]] оточений невеликими лісами, пагорбами, річкамиріками та озерами.
 
За 115&nbsp;км на південь від Донецька розташоване [[Азовське море]]. Найбільші водосховища&nbsp;— [[Кальміуське водосховище]] (62+38 га, на річці [[Кальміус]]) і [[Донецьке море]] (206 га), найбільша річка&nbsp;— [[Кальміус]], протікає центром міста, серед малих річок&nbsp;— [[Асмолівка]] (13 км); [[Черепашкина]] (23 км); [[Бахмутка (притока Кальміуса)|Бахмутка]] (Скоморошина); Осикова; Піщана; Казенна; Богодухівка.
Рядок 516 ⟶ 511:
* [[Донецький державний університет управління]]
 
ЗаДонецький національний університет (розашовується у м. Вінниці) є одним з двох українських вузів (разом з КНУ ім. Шевченка), які увійшли у список провідних вузів світу «Вебметрікс».<ref>http://lifedon.com.ua/society/education/5491-doneckiy-nacionalnyy-tehnicheskiy-universitet-v-chisle-luchshih-vuzov-mira.html</ref>. Також, за версією QS World University Ranking Донецький національний університет разом з Київським політехнічним потрапив до рейтингу найкращих ВНЗ планети.<ref>http://korrespondent.net/business/career/1393889-dva-ukrainskih-vuza-voshli-v-rejting-luchshih-universitetov-planety?fb_action_ids=488281787849160&fb_action_types=og.likes&fb_source=aggregation&fb_aggregation_id=288381481237582</ref>
У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчалися [[Російська мова|російською мовою]], [[Українська мова|українською]] велося навчання лише в 34 школах міста, де навчалися 21&nbsp;% школярів. Хоча [[українці]] в місті становили 47&nbsp;%, переважна більшість з них спілкувалася у побуті російською мовою.
 
Рядок 525 ⟶ 520:
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року українську мову вважали рідною 24,1&nbsp;% населення Донецької області, що на 6,5 відсоткових пунктів менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9&nbsp;%. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткових пунктів.<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/donetsk/ Мовний склад населення Донецької області, за даними Всеукраїнського перепису населення</ref>.
 
У місті Донецьку, де за останнім переписом 2001 року проживало 493 тисячі росіян і 478 тисяч українців (разом 96&nbsp;% від 1 025 тисяч містянгородян), мову своєї національності визнало рідною 99,3&nbsp;% росіян і лише 23&nbsp;% українців, тоді як українську (мову українського громадянства) назвало рідною тільки 0,7&nbsp;% росіян, а російську&nbsp;— 76,9&nbsp;% українців.
 
[[20 травня]] [[2008]] року [[Донецька міськрада]] ухвалила рішення обмежити навчання українською мовою в освітянських закладах: заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. Після несхвальної оцінки уряду донецький мер [[Лук'янченко Олександр Олексійович|Олександр Лук'янченко]] призупинив дію цього рішення<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/469889-deputati-donecka-shche-raz-obmezhat-ukrayinsku-movu-yakshcho-ne-zashkodit-prokuratura Депутати Донецька ще раз обмежать українську мову, якщо не зашкодить прокуратура]</ref>.
Рядок 555 ⟶ 550:
До 2014 року Донецьк був потужним спортивним центром України, мав високорозвинену спортивну інфраструктуру. Свого часу тут проходили чемпіонати [[СРСР]] з [[теніс]]у, [[легка атлетика|легкої атлетики]], [[бокс]]у. Також в Донецьку проводилися матчеві зустрічі [[Кубок Девіса|Кубка Девіса]], [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Ліги Чемпіонів УЄФА]].
 
Найпопулярніший серед донетчан [[футбол]]. У місті діють двітри професійні футбольні команди, якіз яких дві грають в [[Вища ліга|Вищій лізі]] й одна в [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другій Лізі]]: [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар»]], [[Металург (Донецьк)|Металург]] і [[Олімпік (Донецьк)|Олімпік]]. ФК «[[Шахтар (футбольний клуб, Донецьк)|Шахтар]]»&nbsp;— володар [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008—2009]] року (розіграш якого під цією назвою проводився в останній раз, у фіналі Шахтар здолав бременський «Вердер» з рахунком 2:1), чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів УЄФА, неодноразовий чемпіон і володар [[Кубок України з футболу|Кубка України]]. За версією [[IFFHS]], Шахтар&nbsp;— найкращий футбольний клуб у пострадянському просторі за перше десятиріччя XXI&nbsp;ст. ФК «Металург»&nbsp;— триразовий бронзовий призер Чемпіонату України, неодноразово представляв Україну в [[Ліга Європи УЄФА|Лізі Європи УЄФА]]. Влітку [[2009|2009 року]] Донецьк і [[Маріуполь]] приймали [[Чемпіонат Європи з футболу 2009 серед юнаків віком до 19 років|Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків]]. Переможцем стала [[Юнацька збірна України з футболу|збірна команда України]], яка у фіналі перемогла збірну Англії із рахунком 2:0.
У Донецьку було проведено 5 матчів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу]], в тому числі півфінальний матч між Іспанією та Португалією. Під час проведення ЄВРО, у Донецьку базувалися збірні Англії та Франції.
 
Рядок 640 ⟶ 635:
[[Файл:Planetarium in Donetsk.jpg|thumb|150px|Новий планетарій у Донецьку.]]
{{Main|Донецький планетарій}}
У Донецьку функціонують два планетарії&nbsp;— старий, навпроти ТРЦ «Донецьк-Сіті», та цифровий в районі скверу «Сокіл». Новий ультрасучасний цифровий планетарій було відкрито у 2008 році. У будівлі встановлено сучасне обладнання, яке дозволяє глядачеві спостерігати ефекти просторово-часового переміщення з можливістю моделювання часу з мінімальним проміжком в 100 000 років. Світлові ефекти синхронізовані з відео, 3D графікою та об'ємним звуком, що дозволяє досягнути високого рівня реалізму.<ref>http://planetarium.dn.ua/node/1</ref>
До російського вторгнення в 2014 році в Донецьку функціонували два планетарії.
 
=== Аквапарк «Aquasferra» ===
На території Парку культури та відпочинку ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Щербакова збудовано аквапарк «Aquasferra»&nbsp;— найбільший критий аквапарк у світі.<ref>http://www.themeparkpost.com/</ref>. За прогнозами експертів він увійде в топ-20 найкращих аквапарків світу. Спроектований канадською компанією «WhiteWater», найбільший аквапарк України було відкрито 21 грудня 2012 року. Важливою перевагою Донецького парку водних розваг стала рухома купольна система, яка дозволяє критому аквапарку перетворюватися на відкриту аквазону в літній період лише одним натисканням кнопки. Загальна площа водяної поверхні парку&nbsp;— 7 тисяч м².<ref>http://uefaeuro2012.donetsk.ua/dozvillya/tsikavi_mistsya/waterpark.php</ref>
 
== Вулиці міста, парки і пам'ятники ==
Рядок 665 ⟶ 663:
 
[[1956]] року в Донецьку закладено ще один великий парк у Київському районі міста&nbsp;— [[Міський парк культури і відпочинку (Донецьк)|Міський парк культури і відпочинку]]. Його центрами стали монумент «[[Визволителям Донбасу]]» та [[Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського|дитяча залізниця імені В.&nbsp;В.&nbsp;Приклонського]]. 2009 року на межі парку із [[Вулиця Челюскінців (Донецьк)|вулицею Челюскінців]] відкрито стадіон [[Донбас Арена]] з великим ландшафтним парком. У парку розміщений найбільший в Україні сад каменів.
На території від монументальних споруд до річкиріки Кальміус, [[2011]] року відбулося відкриття першого в Україні Музичного парку. Головним парковим шоу є світломузичні фонтани та амфітеатр, використані новітні технології створення звукового фону. Загальна вартість проекту&nbsp;— понад 30&nbsp;млн грн.<ref>http://rus.newsru.ua/rest/04jan2010/musikpark.html</ref> Також в парку була створена реставрація «скіфсько-сарматського поля».
 
[[2005]] року на подвір'їподвірї Донецького міського виконавчого комітету, з боку [[Вулиця Університетська (Донецьк)|вулиці Університетської]], в місті з'явився унікальний [[Донецький парк кованих фігур|Парк кованих фігур]], який нині нараховує кілька десятків шедеврів ковальської майстерності просто неба.
[[Файл:Pedestrianstreet.jpg|міні|праворуч|Бульвар Пушкіна ввечері]]
 
Рядок 722 ⟶ 720:
* [[Шутов Ілля Якимович]]&nbsp;— [[громадський діяч]].
* [[Дорож Максим]] (?-1919) анархіст, повстанський отаман учасник Махновського руху.
* [[Абраменко Володимир Григорович]] (1934) тренер (легка атлетика). Засл. тренер України (1977).
* [[Абрамов Володимир Андрійович]]&nbsp;— - лікар-психіатр. [[Доктор медичних наук]] (1987), [[професор]] (1989).
* [[Задов Левко Миколайович|Левко Миколайович Задов (Зіньковській)]]&nbsp;— анархіст, начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше&nbsp;— працівник Радянська спецорганів. Образ Льова Задова знайшов відображення у декількох Радянська кінофільмах и романах.
 
Рядок 755 ⟶ 753:
{{вікітека|:ru:Постановление Президиума ЦИК СССР от 6.06.1924 о переименовании г. Юзовки, округа Юзовского и ст. Юзово|Постанова Президії ЦВК СРСР від 6 червня 1924 року «Про перейменування м. Юзівки, округи Юзівської та ст. Юзово».{{ref-ru}}}}
* [[Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)]]
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp; ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp; — 124 с.
* [http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В.&nbsp;О.&nbsp; Заселення Донеччини у XVI—XVIII&nbsp;XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)] / [[Український культурологічний центр]].&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2003.&nbsp;— 180 с.
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]]. [http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=1454 Історія південно-східної України]. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—19911945–1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
* Алфьоров М.&nbsp; А.&nbsp; Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;1939 - 1959 рр.) : монографія / М.&nbsp; А.&nbsp; Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— - Донецьк, 2008.&nbsp;— - 192 c.
* [http://imsu-doneck.info/doneck.html Донецьк&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://ukrlife.org/main/cxid/istorychno.htm Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851—2014 / Укладач: Т.&nbsp;Г.&nbsp;Пішванова.&nbsp;— Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014.&nbsp;— 176 с.]
* [http://blog.i.ua/community/4030/1139328/ Олійник М. Мовний Сандармох на Донеччині]
* Феодосій Макаревський Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії.&nbsp;— Катеринослав, 1880.&nbsp;— - ч. 2.&nbsp;— - с. 38-39.
 
{{Розташування2|nw=[[Ясинуватський район]]|n=[[Ясинуватський район]]<br/>[[Авдіївка]], [[Ясинувата]]|ne=[[Макіївка]]
Рядок 789 ⟶ 787:
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:1869 в Україні]]