Донецьк: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
(опис редагування вилучено) |
Goo3 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.133.173.181 (обговорення) до зробленого Shmurak Мітка: Відкіт |
||
Рядок 1:
{{redirect|Сталіно|Сталіно (значення)|3=про інші міста з цією назвою див.}}
{{
| назва = Донецьк
| прапор = Flag of Donetsk.svg
Рядок 7:
| зображення = Donetsk montage (2015).png
| зображення_підпис = [[Преображенський собор (Донецьк)|Преображенський собор]], [[Донбас Палас]], [[Донецький національний академічний український музично-драматичний театр|Драматичний театр]], [[Площа Леніна (Донецьк)|Площа Леніна]], Міст по [[Проспект Ілліча (Донецьк)|проспекту Ілліча]] та набережна [[Кальміус|Кальміусу]]
| герб =
| опис герба = Герб Донецька
| прізвисько = Шахтарська столиця, Місто мільйона троянд
| регіон = [[Донецька область]]
Рядок 18 ⟶ 17:
| агломерація = [[Донецько-Макіївська агломерація]]
| поділ = 9 районів
| населення = {{зменшення}}
| площа = 358<ref name=pl>[http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/public_echo.php?id=437&id_razdel=13&id_pr=17 Устав территориальной громады г. Донецка]</ref>
| густота =
| поштові індекси = 83000—83490
| код = 622, 623
Рядок 27 ⟶ 26:
| водойма = [[Кальміус]], [[Бахмутка (притока Кальміуса)|Бахмутка]]
| станція = [[Донецьк (станція)|Донецьк]]
| відстань =26
| залізниця о =
| автошлях о =
Рядок 42 ⟶ 41:
| ремарки =
}}
'''Доне́цьк''' (
Населення за офіційними даними —
Свою сучасну назву місто отримало від назви регіону — [[Донбас|Донецького басейну]], власне від [[Донецький кряж|Донецького кряжу]], названого так завдяки його розміщенню уздовж
Донецьк до початку
== Назва ==
Попередні назви Донецька:
* до [[1917]] — Олекса́ндрівка;
* у [[1917]]–[[1924]] та [[1941]]–[[1943]]<ref>[http://nbuv.gov.ua/e-journals/Vsunud/2009-3E/09favzno.htm ''Фомін А. В.'' Політика німецького військового командування… 1941—1943]</ref> — Ю́зівка;
* у [[1924]]–[[1941]] та [[1943]]–[[1961]] — Ста́лін<ref>[http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=7563;dst=0 Постановление ЦИК СССР от 06.06.1924 «О переименовании города Юзовки в город Сталин, округа Юзовского в Сталинский и станции Юзово Екатерининской железной дороги в станцию Сталино»]</ref>, Ста́ліне<ref>[http://r2u.org.ua/krym/krym_search.php?word_str=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B5&type=all&dicts=all&highlight=on Правописний словник 1929 (Г. Голоскевич)]</ref>, Ста́ліно<ref>[[Український радянський енциклопедичний словник]]. — 2-ге видання. — Т. 1. — К., 1986.</ref>
== Історія ==
{{main|Історія Донецька}}
Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато [[Запорозькі козаки|запорозькими козаками]] у [[XVII]] столітті, та [[Донські козаки|донськими]] наприкінці [[XVIII століття]].
[[Файл:John James Hughes.jpg|upright|міні|ліворуч|[[Джон Джеймс Юз]]]]
Історики та дослідники вважають датою заснування Донецька [[1779]] рік, оскільки в цьому році українські козаки заснували Олександрівку (нині — передмістя Донецька) після зруйнування [[Катерина II (імператриця Росії)|Катериною II]] [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]] у 1775 році<ref>[http://novyny.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:2012-06-27-12-26-09&catid=40:2012-05-14-18-39-05&Itemid=7 РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу «Українська мова на Донеччині: сучасний стан і перспективи»]</ref>.
Рядок 64 ⟶ 69:
Наприкінці XVІІІ — на початку [[ХІХ]] століття на території сучасного Донецька з'явилося ще кілька селищ: Олексіївка, Катеринівка, Любимівка, Григорівка, на території майбутнього міста вже існувала слобода Олександрівка, Григорівка, Семенівка, хутір Овечий, заснований запорізькими козаками в XVII столітті.
На початку XIX століття на території міста з'являються дрібні шахти. Новоросійський генерал-губернатор Воронцов орендував у поміщика землю і побудував на території теперішнього Донецька першу шахту — Олександрівську, де працювали 76 вільнонайманих робітників.
У [[1869]] [[Валлійці|валлієць]] [[Джон Юз]] розпочав будівництво [[Донецький металургійний завод|металургійного заводу]] робітниками селища [[Юзівка]], названого на честь засновника.
У травні [[1917]] селище Юзівка, з населенням уже 70 тисяч мешканців, отримало статус міста. Головну частину населення селища становили переселенці з Центральної Росії та Південної України, [[уруми|греки Приазов'я]].
Рядок 78 ⟶ 83:
У [[1941]] чисельність населення міста сягнула півмільйона мешканців, у місті видобувалося 7 % вугілля, вироблялося 5 % сталі Радянського Союзу.
З 21 жовтня 1941 по 7 вересня 1943 в ході [[
[[Файл:2013. День Победы в Донецке 208.jpg|thumb|[[День Перемоги]], 9 травня 2013]]
У [[1970]] [[ЮНЕСКО]] визнала Донецьк найбільш озелененим
У квітні [[1978]] населення Донецька становило понад мільйон мешканців, проте до [[2010]], внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.
Рядок 97 ⟶ 102:
[[Географічні координати]] Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д.<ref>Джерело: [http://travel.org.ua/sunrise/coordinates.php?regionID=24 Географічні координати Донецька]</ref>. [[Часовий пояс]] — [[UTC+2]], з переходом на [[літній час]] [[UTC+3]]. Загальна площа Донецька — 385 км². Довжина міста Донецька з півночі на південь — 28 км, зі сходу на захід — 55 км.
Місто розташоване в центральній частині [[Донбас]]у, на південь від [[Донецький кряж|Донецького кряжу]]. Географічно належить до [[степ|степової зони]], у верхів'ях річки [[Кальміус]] оточений невеликими лісами, пагорбами,
За 115 км на південь від Донецька розташоване [[Азовське море]]. Найбільші водосховища — [[Кальміуське водосховище]] (62+38 га, на річці [[Кальміус]]) і [[Донецьке море]] (206 га), найбільша річка — [[Кальміус]], протікає центром міста, серед малих річок — [[Асмолівка]] (13 км); [[Черепашкина]] (23 км); [[Бахмутка (притока Кальміуса)|Бахмутка]] (Скоморошина); Осикова; Піщана; Казенна; Богодухівка.
Рядок 511 ⟶ 516:
* [[Донецький державний університет управління]]
У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчалися [[Російська мова|російською мовою]], [[Українська мова|українською]] велося навчання лише в 34 школах міста, де навчалися 21 % школярів. Хоча [[українці]] в місті становили 47 %, переважна більшість з них спілкувалася у побуті російською мовою.
Рядок 520 ⟶ 525:
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року українську мову вважали рідною 24,1 % населення Донецької області, що на 6,5 відсоткових пунктів менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9 %. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткових пунктів.<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/donetsk/ Мовний склад населення Донецької області, за даними Всеукраїнського перепису населення</ref>.
У місті Донецьку, де за останнім переписом 2001 року проживало 493 тисячі росіян і 478 тисяч українців (разом 96 % від 1 025 тисяч
[[20 травня]] [[2008]] року [[Донецька міськрада]] ухвалила рішення обмежити навчання українською мовою в освітянських закладах: заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. Після несхвальної оцінки уряду донецький мер [[Лук'янченко Олександр Олексійович|Олександр Лук'янченко]] призупинив дію цього рішення<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/469889-deputati-donecka-shche-raz-obmezhat-ukrayinsku-movu-yakshcho-ne-zashkodit-prokuratura Депутати Донецька ще раз обмежать українську мову, якщо не зашкодить прокуратура]</ref>.
Рядок 550 ⟶ 555:
До 2014 року Донецьк був потужним спортивним центром України, мав високорозвинену спортивну інфраструктуру. Свого часу тут проходили чемпіонати [[СРСР]] з [[теніс]]у, [[легка атлетика|легкої атлетики]], [[бокс]]у. Також в Донецьку проводилися матчеві зустрічі [[Кубок Девіса|Кубка Девіса]], [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Ліги Чемпіонів УЄФА]].
Найпопулярніший серед донетчан [[футбол]]. У місті діють
У Донецьку було проведено 5 матчів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу]], в тому числі півфінальний матч між Іспанією та Португалією. Під час проведення ЄВРО, у Донецьку базувалися збірні Англії та Франції.
Рядок 635 ⟶ 640:
[[Файл:Planetarium in Donetsk.jpg|thumb|150px|Новий планетарій у Донецьку.]]
{{Main|Донецький планетарій}}
До російського вторгнення в 2014 році в Донецьку функціонували два планетарії.
== Вулиці міста, парки і пам'ятники ==
Рядок 663 ⟶ 665:
[[1956]] року в Донецьку закладено ще один великий парк у Київському районі міста — [[Міський парк культури і відпочинку (Донецьк)|Міський парк культури і відпочинку]]. Його центрами стали монумент «[[Визволителям Донбасу]]» та [[Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського|дитяча залізниця імені В. В. Приклонського]]. 2009 року на межі парку із [[Вулиця Челюскінців (Донецьк)|вулицею Челюскінців]] відкрито стадіон [[Донбас Арена]] з великим ландшафтним парком. У парку розміщений найбільший в Україні сад каменів.
На території від монументальних споруд до
[[2005]] року на
[[Файл:Pedestrianstreet.jpg|міні|праворуч|Бульвар Пушкіна ввечері]]
Рядок 720 ⟶ 722:
* [[Шутов Ілля Якимович]] — [[громадський діяч]].
* [[Дорож Максим]] (?-1919) анархіст, повстанський отаман учасник Махновського руху.
* [[Абраменко Володимир Григорович]] (1934)
* [[Абрамов Володимир Андрійович]]
* [[Задов Левко Миколайович|Левко Миколайович Задов (Зіньковській)]] — анархіст, начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше — працівник Радянська спецорганів. Образ Льова Задова знайшов відображення у декількох Радянська кінофільмах и романах.
Рядок 753 ⟶ 755:
{{вікітека|:ru:Постановление Президиума ЦИК СССР от 6.06.1924 о переименовании г. Юзовки, округа Юзовского и ст. Юзово|Постанова Президії ЦВК СРСР від 6 червня 1924 року «Про перейменування м. Юзівки, округи Юзівської та ст. Юзово».{{ref-ru}}}}
* [[Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)]]
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII
* [http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В. О.
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]].
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в
* Алфьоров М.
* [http://imsu-doneck.info/doneck.html Донецьк — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
* [http://ukrlife.org/main/cxid/istorychno.htm Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851—2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с.]
* [http://blog.i.ua/community/4030/1139328/ Олійник М. Мовний Сандармох на Донеччині]
* Феодосій Макаревський Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. — Катеринослав, 1880.
{{Розташування2|nw=[[Ясинуватський район]]|n=[[Ясинуватський район]]<br/>[[Авдіївка]], [[Ясинувата]]|ne=[[Макіївка]]
Рядок 787 ⟶ 789:
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:1869 в Україні]]
|