Розпад СРСР: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив файл Нота_МЗС_РФ_від_26_грудня.pdf, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем 4nn1l2. Причина: No permission since 28 September 2018.
Буквы (обговорення | внесок)
→‎Розпад СРСР з точки зору права: Рада Безпеки складається з п'ятнадцяти членів Організації. Китайська Республіка, Франція, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки є постійними членами Ради Безпеки.
Рядок 528:
== Розпад СРСР з точки зору права ==
; Законодавство СРСР: Стаття 72 [[Конституція СРСР 1977 року|Конституції СРСР]] [[1977]] року<ref name="SOYUZ">[http://constitution.garant.ru/DOC_1449448.htm#sub_para_N_800 Конституция СССР 1977 года (в редакции 1990 года). Глава 8]</ref> визначала: «За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу з СРСР» ({{lang-ru|За каждой союзной республикой сохраняется право свободного выхода из СССР}}). Порядок реалізації цього права, закріплений законом<ref>Закон СССР от 3 апреля 1990 г №&nbsp;1409-I [http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_37784.html «О порядке решения вопросов, связанных с выходом союзной республики из СССР»]</ref>, дотриманий не був, проте був легітимізований, головним чином, внутрішнім законодавством держав, що вийшли з СРСР, а також подальшими подіями, наприклад їх [[Міжнародно-правове визнання|міжнародно-правовим визнанням]] з боку світової спільноти&nbsp;— всі 15 колишніх союзних республік визнаються [[світове співтовариство|світовим співтовариством]] як незалежні держави і представлені в [[ООН]].
 
;Міжнародне законодавство
:Стаття 23 [[Статут ООН|Статуту ООН]] досі містить у складі постійних членів [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]] — СРСР<ref>{{Cite web|url=http://www.un.org/ru/sections/un-charter/chapter-v/index.html|title=Глава V|date=2015-06-17|website=www.un.org|language=ru|accessdate=2019-01-08}}</ref>.
 
== Наслідки та їх оцінки ==